В радянські часи випускний вечір вважався одним із найважливіших ритуалів переходу молоді у доросле життя. Ця традиція, хоч і з певними відмінностями у різні періоди існування СРСР, мала характерні особливості, які запам'яталися багатьом поколінням випускників.

"Телеграф" розповість, як проходило прощанням з дитинством у школах СРСР. Які були сукні та як святкували неофіційну частину.

Офіційна частина

Випускні вечори у радянських школах розпочиналися з офіційної церемонії вручення атестатів. Учнів запрошували до прикрашеної актової зали, де директор школи та класні керівники виголошували урочисті промови. Атестати вручалися під звуки державного гімну СРСР, що підкреслювало важливість події.

Під час урочистої частини відмінникам вручали особливі відзнаки – золоті та срібні медалі "За успіхи у навчанні". Ці нагороди давали переваги при вступі до вищих навчальних закладів та були предметом гордості для всієї родини.

Останній вальс

Танцювальна програма випускного обов'язково включала "шкільний вальс" – символічний танець, який знаменував прощання зі школою. Дівчата танцювали з хлопцями, а іноді й зі своїми вчителями. Ця традиція мала глибокий емоційний зміст і особливо запам'ятовувалася випускникам.

Шкільні випускні в СРСР були не лише формальною церемонією завершення навчання, але й важливим культурним ритуалом, який підкреслював цінність освіти та символізував важливий перехід від дитинства до дорослого життя.

Святкування без алкоголю

Варто зазначити, що офіційно випускні вечори в СРСР проходили без алкоголю. Особливо суворо це контролювалося після 1985 року, коли в країні розпочалася антиалкогольна кампанія. Вчителі та представники батьківських комітетів уважно стежили за дотриманням цього правила.

Вбрання випускників

У післявоєнні роки школярки одягали на випускний свої найкращі плаття, часто пошиті спеціально для цієї події. У хлопців вибір був скромнішим – костюм, який часто був першим дорослим костюмом у їхньому житті. З кінця 1970-х років у дівчат з'явилася традиція одягати на випускний шкільну форму з білими фартухами, прикрашеними мереживом.

Традиція зустрічі світанку

Однією з найбільш поетичних традицій радянського випускного була зустріч першого світанку дорослого життя. Випускники збиралися на набережних, у парках чи на околицях міста, щоб разом спостерігати схід сонця. Ця традиція символізувала новий початок і дотепер зберігається в багатьох пострадянських країнах.

Випускний альбом та фотографії

Невід'ємним атрибутом випускного був шкільний альбом з фотографіями. Знімки робилися заздалегідь, спеціально запрошеним фотографом. На чорно-білих, а пізніше кольорових сторінках розміщувалися портрети вчителів, групові фото класу та знімки шкільного життя.

Випускні сьогодні — традиції зберігаються попри виклики часу

В наш час багато традицій випускного вечора залишилися незмінними. Діти й досі вдягаються у найкращі сукні та костюми, витрачаючи чимало часу на підготовку свого особливого образу. Випускники старанно готують святковий вальс, який залишається символічним танцем прощання зі школою.

Урочисте вручення атестатів продовжує бути центральною подією свята, коли випускники з гордістю отримують документ про завершення шкільного навчання. Однак через військовий стан традиція зустрічі світанку в багатьох регіонах тепер відсутня – це вимушена зміна, продиктована безпековими обставинами.

Раніше "Телеграф" писав, чому в СРСР діти в школах вчились менше.