Уряд та аграрний комітет Ради готують пакет рішень для виведення з кризи українського ринку молока
В Україні на тлі війни та кризових явищ в економіці питання підтримки бізнесу не тільки не втрачає актуальності, а й набуває стратегічного значення. Особливо, якщо йдеться про виробництво продуктів та ризиків для продовольчої безпеки країни. Раніше "Телеграф" вже писав про загострення кризи в молочній сфері та до яких це негативних наслідків вона може призвести.
Напередодні у Яготині на Київщині Комітет ВР з питань аграрної та земельної політики провів виїзне засідання та слухання щодо ситуації в молочному сегменті АПК. Головна тема — пошук дієвих інструментів для протидії обвалу переробки молока.
"Ми з колегами побували на деяких молочних підприємствах, зокрема на УМК та Яготинському маслозаводі. Оглянули потужності, побачили, як виробляється молоко, подивились, що потрібно — які є гострі питання і проблеми. Це дуже сучасні підприємства. Нас вразила там культура виробництва. Дуже сподіваюсь, що наше обговорення буде мати рекомендації для того, щоб ми всі пропозиції (представників молочної сфери. — Авт.), зауваження змогли використати в підсумковому звіті по нашим комітетським слуханням. А також для того, щоб можливо могли розробити якісь законодавчі ініціативи, які б змогли спростити та поліпшити ситуацію саме в молочній галузі", — зазначив голова аграрного комітету, народний депутат Олександр Гайду.
Ініціатор слухань — нардеп Андрій Богданець — зауважив, що дискусія на рівні парламенту та профільного міністерства про ситуацію в молочній галузі на сьогодні є важливою і може допомогти їй у практичній площині, а її результатом врешті "буде проєкт рекомендацій комітетських слухань, що включатимуть покроковий план дій по виведенню молочної галузі з кризи".
"Рашисти поставили собі за мету завершення справи більшовиків — знищення української нації. Окремий удар ворог намагається нанести нашому аграрному сектору. Зрозуміло, що внаслідок цього скотарство і молочна галузь загалом опинилась у дуже скрутній ситуації. Сьогодні іде мова не просто про молочну галузь, як одну з найважливіших складових в національній економіці, а мова — про питання нацбезпеки", — наголосив Богданець.
Докладніше про ситуацію з виробництвом українського молока та проблеми тваринництва розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.
"Молочна галузь у сегменті переробки останні 3-4 роки займається "канібалізмом". Вона просто пожирає один у одного переробні можливості. Сировини не вистачає. Переробні підприємства її перекидають один до одного, переманюють тощо. Це веде до нестабільної роботи і здорожчення молокопродуктів на полицях. На сьогодні ми маємо в галузі 1,3 млн корів, з яких промислового поголів'я залишилось біля 400 тисяч. Основний же виробник, на який ми розраховували останні 30 років (і на цьому базувалась стратегія), — населення. Воно спочатку виробляло 90% молока, а на даний час — десь 60%. Це не може забезпечити ні стабільності, ні перспектив, ні якості", — повідомив він.
Окремим негативним фактором, за словами керівника СМПУ, що тисне на молоковиробників стали євроінтеграційні рухи України: "В майбутньому нам забороняють приймати від населення молоко на промпереробку".
"Тому з точки зору переробки для молочної галузі вкрай необхідно найближчі 2-3 роки нарощувати щорічне промислове виробництво молока на 1-1,5 млн тон. Це реальна задача, якщо цим буде займатися бізнес, забезпечиться законодавчими умовами і підтримає держава в особі уряду. Для цього потрібно розробити спільні дії, які б стимулювали розвиток тваринництва", — сказав Арсен Дідур.
Своєю чергою, перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький підтвердив, що статистично молочна галузь з початку повномасштабного вторгнення почала дещо просідати. Він погодився, що молочників треба підтримувати, але дії уряду нібито обмежені жорсткими вимогами західних партнерів України щодо бюджетних витрат Києва. Тому, наразі для виробників є тільки інструменти державних грантів, кредитів по програмі "5-7-9" та деяких точкових цільових програм. Але вони переважно охоплюють малий та середній бізнес, підтвердив Висоцький.
"Однозначно, з нашої точки зору єдина перспектива в контексті молочного сектора — промислове виробництво. Ми погоджуємося, що є дуже гарні кейси сімейних фермерських господарств, але все рівно треба розуміти, що там економіка буде не та. Цей сегмент має право на життя, проте він не буде абсолютною більшістю (у структурі виробництва молока. — Авт.). З точки зору і експорту, і внутрішнього споживача, в пріоритеті має бути тільки індустріальне виробництво", — вважає урядовець.
Варто відзначити, що останнім часом міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський відновив регулярну комунікацію з представниками молочної галузі. Це дає підстави очікувати, що на рівні Уряду кроки для виведення цієї індустрії з кризи будуть здійснені вчасно. У цьому контексті важливо, щоб програми підтримки виробництва молока були закладені у проект бюджету 2025 року, першу версію якого Мінфін підготує вже в травні 2024 року.
Своє бачення виходу з молочної кризи озвучила на засіданні і Федерація роботодавців України. Гендиректор об'єднання Руслан Іллічов підкреслив, що переробна галузь може дати для економіки мультиплікатор зайнятості, "який сьогодні потрібний Україні". "З податків, які ми сплачуємо, утримуються сьогодні ЗСУ, і на це ми не маємо право використовувати міжнародну допомогу, — аргументував він. — Тому, безумовно, розвиток переробки, зокрема в молочній галузі, є тим фокусом, який у тому числі поставив перед всіма президент України… Наступний крок, який ми повинні робити далі — збільшення експорту. Тому що ми розуміємо, що внутрішній ринок найближчі роки буде лише скорочуватися".
При цьому гендиректор ФРУ акцентував, що державна підтримка має охоплювати переробні підприємства, навіть великі, адже "концепція по підтримці тільки малого чи середнього бізнесу в умовах війни сьогодні не спрацює".
Як повідомлялось, у жовтні 2023 р. Рада нацбезпеки та оборони вирішила проконтролювати виконання Указу президента України № 681 "Про стан забезпечення продовольчої безпеки", який був введений в дію тією ж датою. Тобто, держчиновники де-факто ще минулого року визнали проблеми з продовольчою безпекою на найвищому рівні. 19 грудня 2023-го РНБО навіть проводила нараду про стан виконання свого ж рішення щодо продбезпеки країни, у тому числі щодо кризової ситуації в молочній сфері.
Також "Телеграф" писав, які три кроки врятують українську молочну галузь від катастрофи.