Міжнародний позов ПриватБанку гальмується: Верховний Суд України порушив принцип незмінності складу колегії, - адвокати

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 16 вересня 2024, 18:22

У вівторок, 3 вересня в Північному апеляційному господарському суді мають відбутися судові дебати в резонансній справі щодо кредитів, отриманих Нікопольським заводом феросплавів (НЗФ) від ПриватБанку. Судовий процес в Україні триває вже четвертий рік і фактично призупинив розгляд позову ПриватБанку в США до його колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова та їхніх компаній про виведення і відмивання коштів банку. Але засідання в українській апеляції, яке неодноразово переносилось, може вкотре відкластися, оскільки представники підприємства звернулися із заявою до Верховного Суду, в якій просять виправити описку в судовому рішенні, прийнятому ще минулого року.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ заявив адвокат ПриватБанку Дмитро Монастирський і додав, що це вже не перша спроба опонентів банку затягнути розгляд справи.

За його словами, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу та принципу незмінності складу суду, усі скарги та заяви опонентів банку у Верховному Суді мала розглядати колегія під головуванням Інни Берднік. Саме ця колегія минулого року скасувала рішення апеляційного суду, винесене на користь НЗФ, відправила справу на повторний розгляд, надавши судам нижчих інстанцій вказівки, які деталі потрібно встановити для винесення об'єктивного рішення. Натомість, у Верховному Суді скарги НЗФ та інших підприємств, дотичних до ексвласників банку (Покровський та Марганецький ГЗК, а також Запорізький завод феросплавів) в рамках розгляду справи в апеляції були розцінені як нові позови і передані новій колегії суддів під головуванням судді Ігоря Бенедисюка.

Нагадаємо, що в 2019 році ПриватБанк ініціював судовий розгляд у суді штату Делавер (США) проти колишніх співвласників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також інших фізичних і юридичних осіб, вимагаючи відшкодування збитків, які він поніс у результаті дій, скоєних його колишніми власниками, їх наближеними особами, а також різними компаніями, зареєстрованими в США. Метою цих схем, як повідомляли в банку, було "заволодіння активами у Сполучених Штатах Америки вартістю у сотні мільйонів доларів США шляхом привласнення і легалізації надходжень від корпоративних кредитів, виданих ПриватБанком у період, коли він був підконтрольним його колишнім власникам". З часом банк подав змінений позов і додаткові документи, збільшивши суму, на відшкодуванні якої наполягає. У цьому позові фігурують зазначені вище феросплавні підприємства як учасники схеми з виведення коштів банку.

Також судові процеси були ініційовані і в деяких інших країнах.

Своєю чергою Коломойський і Боголюбов усі звинувачення відкидали. А Нікопольський завод феросплавів та низка інших підприємств, які пов’язують з колишніми власниками ПриватБанку, подали близько 200 позовів в Україні з метою визнання всіх зобов'язань за кредитами "виконаними", хоча банк не мав претензій до повернення кредитів, а в американському позові досліджується нецільове використання коштів та участь у відмиванні на користь ексвласників. За час розгляду майже 200 позовів було об'єднано у 14 проваджень, з яких зараз розглядається одна справа, по інших розгляд призупинено.

Тим не менш, усі ці судові процеси в Україні відобразились на перебігу справи в США. І як пояснив Цензор.НЕТ адвокат ПриватБанку Олександр Фролов, розгляд справи в США часткового зупинено з 2021 року, оскільки там суд спочатку чекав, якими будуть рішення українських судів і які правові наслідки вони матимуть щодо позову, поданого банком в США. "Оскільки судові процеси в Україні, до яких провадження було зупинено, настільки затягнулися, наразі відбувся обмін висновками експертів з питань українського права, а після того, як сторони подали відповідні заяви тепер американський суд вирішує, як судові позови в Україні і рішення, що були винесені у них, впливають на можливість розгляду позову ПриватБанку американським судом. Також ще існує низка судових процесів, в яких ми не приймаємо безпосередню участь. Це позови про цивільну конфіскацію, у яких представництво здійснює прокуратура США і які пов'язані з розслідуванням кримінальних справ в Америці щодо схем відмивання коштів ПриватБанку на території США. В цих справах судові засідання проводяться. Також є позов до Сполучених Штатів Америки. Саме компанії з орбіти Коломойського і Боголюбова подали інвестиційний позов до США як країни у зв'язку із справами про цивільну конфіскацію. Тобто ці компанії судяться з США, щоб отримати компенсацію за майно, яке в них начебто протизаконно забрали. Але і для цього позову позивачі посилаються на існування позовів НЗФ в Україні на підтримку своєї позиції", — зазначив адвокат.

Наразі справа за позовом НЗФ слухається в Україні вже по другому колу. І під час повторного перегляду Господарський суд Києва знову виніс рішення на користь НЗФ. Тому банк подав апеляцію.

"Вивчивши докази і вислухавши аргументи сторін, суд оголосив перерву, щоб сторони мали можливість підготуватись до судових дебатів. Але пов'язані з НЗФ компанії почали подавати також і свої апеляційні скарги. Тому перейти до судових дебатів поки що так і не вдалося. Бо для розгляду скарг матеріали справи передаються до Верховного Суду, що затягує розгляд в апеляції", — розповів Дмитро Монастирський.

За його словами, коли до Верховного Суду була подана скарга Покровським гірничо-збагачувальним комбінатом, там сформували нову колегію суддів, хоч мали б передати скаргу на розгляд колегії, яка вже розглядала цю справу. А коли юристи банку подали заяву про відвід колегії, їм відмовили у її задоволенні.

"Колегію у Верховному Суді змінили незаконно. Ми подавали заяву про відвід суддів, але у її задоволенні відмовили, при цьому аргументи банку щодо порядку формування колегії фактично розглянуті не були. Якщо колегія вже була раніше визначена, то ніякого нового авторозподілу не відбувається, відбувається формальна передача справи колегії, яка раніше розглядала цю справу. В практиці бувають помилки, коли випадково людина нажимає кнопку в комп'ютері запустити на новий авторозподіл замість того, щоб натиснути кнопку передати раніше обраному складу суду, — розповідає ще один адвокат банку Андрій Пожидаєв. — Але коли нова колегія отримує справу і дивиться, що цю справу вже розглядали її колеги, то судді беруть самовідвід на підставі того, що неправильно оформлено склад суду. Ця ж колегія не заявила самовідвід".

Відповідаючи на питання про те, як довго може тривати затягування процесу в апеляції через численні звернення опонентів банку до Верховного Суду, він відповів: "Звісно, хотілося б вірити в найкраще, але ми бачимо , що в апеляції опоненти всіляко саботують розгляд цієї справи, бо вочевидь не мають, що відповісти на ті питання, які задавала їм колегія суддів. Зокрема, який у них є реальний спір з банком. Бо, не можна в суд прийти і сказати, мені дуже потрібно ось таке рішення, але спору між сторонами жодного немає.

Є спір в США з колишніми власниками банку про те, чи ці кошти були там з банку виведені, чи ці кошти виводились в такий-то спосіб. Немає спору між банком і НЗФ, що кредит формально був закритий. І на такі питання суду їм немає чого відповісти. Але вони можуть ходити до Верховного Суду до тих пір, поки він жорстко не відреагує на такі зловживання. Бо всі ці подання направлені на те, щоб перешкодити розгляду справи, а не захист будь-яких інтересів чи вирішення будь-яких питань".

Щодо судового процесу в США, то на його думку, через усе те, що наразі відбувається у Верховному Суді, американські адвокати Коломойського і Боголюбова можуть спробувати використати рішення, винесені українськими колегами, на користь своїх клієнтів. "Наші опоненти ж не просто так намагаються отримати позитивні для себе рішення, які б можна було принести до суду в Штатах. Бо в принципі в західній системі права дуже велику роль відіграє принцип поваги до судових рішень інших країн", — зазначив адвокат.