Нам обіцяли справу "Україна проти Коломойського", але ми отримаємо "Коломойський проти України" - Олексій Голобуцький

Політтехнолог Олексій Голобуцький розповів, що відбувається у справі Коломойського

В нас дуже гуманний суд, дуже: йому шалено шкода детективів БЕБ. Тих 51 громадянина, котрі з вересня отримують зарплату за здобування незаперечних доказів викрадення 5,7 млрд готівки з "Привату" — а здобули хіба два допити некомпетентного у справі обслуговуючого персоналу і купу свідчень менеджменту, що крадіжки не було, не виявлено, бо не могло бути, бо не могли не виявити, якби була.

От з усім цим цього тижня мало би бути (якщо вчергове не зірвуть) судове засідання. Те, котре вже скасовували (у березні) "через замінування", перед тим – "через неявку прокурорів в повному складі" (у листопаді), перед тим – "через хворобу судді" (у жовтні)…

Тобто, по суті зараз на засіданні мало би йтись як максимум про закриття всієї справи, як мінімум – про звільнення з СІЗО Коломойського (на якого натовп детективів і прокурорів не нарив нічого придатного – але посадити не забув). Те, що Коломойський понад 7 місяців сидить за обвинуваченням, котре зняли негайно після посадки (і замінили новим – але таким само бездоказовим досі), – окрема справа. І я уявлення не маю, хто і як від імені Україні пояснюватиме на засіданні ЄСПЛ таку особливу специфіку наших правових процедур: "головне – успішно посадили, а обвинувачення якось потім знайдеться, якщо докази знайдуть; а навіть як не знайдуть, то й нормально – все одно ж уже сидить".

Теперішній голова правління "ПриватБанку" Герхард Бьош заявив, що у цій справі його фінустанова не має претензій до Коломойського, а співробітник департаменту безпеки, який писав заяву про визнання банку потерпілим (це той, що зник після надання "свідчень"), таких повноважень не мав. Тобто, всі 7 місяців накопичуються докази не злочину, а його відсутності і принципової неможливості.

Отже, перше ж судове засідання так чи інакше, повністю чи частково мусить провалити справу без доказів (бо це таки суд – контора, котра за визначенням працює з доказами, а не з твердженнями і бажаннями). Ну і, за логікою, після цього весь дружній колектив в майже 40 детективів БЕБ і понад десяток прокурорів хтось має жорстко трусити. Позбавляти премій. Звільняти. Переводити. Бо а як ще чинити з посадовцями, котрі підставили державу в резонансній справі, бо нічого взагалі не підготували для суду?

Але суддям, мабуть, дуже шкода увесь цей натовп. Вони знов і знов дають колективу шанс все ж знайти хоч якісь придатні докази. Тому засідання систематично зриваються. Вже й приводи закінчуються. Хоча натхнення – штука така (особливо, якщо кимось стимульоване натхнення – хоча хтозна, в чому там реальні причини затягування стільки місяців, може, справді випадковий ланц абсолютно непов’язаних обставин).

І суто для ілюстрації, що суди системно вдаються до отаких примітивних методів, фактично, саботажу: практично паралельно в Шевченківському і Апеляційному судах відбуваються засідання у також скандальній, тільки з інших причин, справі Романа Червінського. Звичайно, це абсолютно різні люди і справи. Але і там, як в слідства виникають (очікувані і об’єктивні) проблеми з матеріалами, йому допомагають люди у мантіях: то суддя захворіє після обіду, то судді всією колегією візьмуть самовідвід, не надаючи підстав для цього, то судова зала зайнята… До речі, в справі Романа Червінського теж використали привід "замінований суд" для перенесення судового засідання щодо запобіжного заходу. Справді, нащо вигадувати щось нове, якщо старе добре працює.

В підсумку: цим тижнем або відбудеться, або знов не відбудеться судове засідання у справі "Коломойський і 12 вантажівок готівки, які нікуди не зникали, – як твердить НБУ, міжнародний аудит і менеджмент банку". Або детективам БЕБ знов дадуть ще трошки часу на доробляння незробленого – або визнають, що це безсенсово.

Однак насправді це вже майже ні на що не впливає: так чи так за вже 7-місячну відсидку Коломойського без поточного обвинувачення, за відсутність належно зібраних доказів, за обмеження доступу до медичної допомоги, за ігнорування висновків державних і міжнародних інституцій Україна вже відповідатиме в міжнародних судових інстанціях. Де судді не хворіють раптово по обіді, де суди не мінуються перед засіданням, де прокурори з’являються, якщо зобов’язані…

Так, це мала бути видатна справа "Україна проти Коломойського", нам обіцяли. Ну, вона й буде. Тільки вже "Коломойський проти України".