Кадрова катастрофа і літні люди: чому б не скористатися досвідом Японії? - Дарія Чепак

Радниця з політичного маркетингу та комунікацій Дарія Чепак — про розв'язання кадрової проблеми в Україні

Усі без винятку компанії, яким я допомагаю, всерйоз занепокоєні кадровим питанням. Не просто розвитком бренду роботодавця, як це було раніше, – тобто і цим також, але зараз все інакше. Дефіцит кадрів набуває все більших масштабів, і бізнес цілком свідомо говорить про катастрофу, яка наближається.

Маркетологи та соціологи називають різні цифри тих, хто вже відчув брак кадрів, – від 26% до 53%, тобто щонайменше – кожен четвертий, щонайбільше – кожен другий. Експерти пропонують рецепти залучення нових робочих рук різного ступеня екзотичності: від залучення роботів чи ШІ до повернення наших з-за кордону та залучення іноземців. Але реальні рецепти, як завжди, прописує саме життя.

Мій товариш, який керує компанією з рекрутингу, каже, що жінки та пенсіонери мають більше шансів сьогодні отримати роботу, ніж чоловіки призовного віку. І якщо про жіноче лідерство, яке сьогодні має шанс проявитися в Україні у небувалих масштабах, пишуть багато, то про залучення старших людей майже не говорять. А дарма.

Центр Разумкова опублікував соціологічне дослідження, в якому дослідив переваги працівників старшого віку (55+). Більшість опитаних вважають, що старші не тільки мають більший професійний досвід та практичні навички, готовність до наставництва (75%), але й менші амбіції та не женуться за кар’єрою (73%) і погоджуються на меншу зарплату (61%). Більш ніж половина опитаних зауважують, що працівники старшого віку мають менше сил та меншу продуктивність (58%), тож їм краще пропонувати неповний тиждень або гнучкий графік (70%). З бар’єрів — для старших людей характерні несприйняття новацій, обмежені навички у сфері передових, цифрових технологій, гірші знання іноземних мов (50% опитаних), а також незацікавленість перспективами розвитку бізнесу (40%). Разом з тим, 54% вважають, що для людей пенсійного віку доцільними є підвищення кваліфікації або отримання нової спеціальності.

Безумовно, залучення старших людей до роботи – це питання не лише комерційне, але й соціальне. Підвищення цін, економічні спади та інші наслідки воєнних дій навряд чи призведуть до покращення життя українців, які сподіваються лише на пенсію. Тож можливість отримати роботу парт-тайм може стати непоганою можливістю заробити.

Звісно, для цього потрібне велика кампанія, яка буде передбачати і перекваліфікацію, і залучення старших до курсів, і можливості для бізнесу, який візьме на роботу старших. А ще – знайомство з прикладами залучення літніх людей в інших країнах. Наприклад, у Японії, де це цілком звична справа, хоча причини у нас різні.

У Японії основна причина повернення пенсіонерів на роботу – швидке старіння населення. Кількості працездатних громадян замало для того, щоб прогодувати країну, тож економіку рятують старші. Звісно, це створює деякі питання в сервісі, і не тільки ті, про які підозрюють опитані Центром Разумкова українці. Одне з найбільш несподіваних вражень моїх знайомих з недавніх відвідин Токіо – це приємний літній парковник, який оформлював їм документ 25 хвилин, і при цьому вся черга, чекаючи, не сказала ні слова про швидкість. Власне, як і мої знайомі. Навпаки, вони діляться цією історією як кейсом про те, що можна потерпіти заради соціалізації приємної літньої людини. Впевнена, що для японського суспільства ці 25 хвилин – ще й частина суспільного договору про те, що економіка має працювати.

Чим не приклад для України?