"Притягнутий за вуха" криптогаманець: чи є перспектива довести правоту у гучній справі

Вже у 2025 році в Україні може бути легалізована криптовалюта та розрахунки нею. Розробка відповідної законодавчої бази, над якою працює наразі Нацбанк України спільно з Міжнародним валютним фондом, вже на фінальній стадії. Про це заявив народний депутат Данило Гетьманцев. Варто очікувати, що такий крок, зніме багато питань, зокрема й щодо різного роду кримінальних справ з неоднозначним бекграундом.

Свою роль у сприянні встановленню істини в гучних антикорупційних справах, де фігурують цифрові активи, можуть зіграти й кадрові зміни в НАБУ, що відбулись цього тижня. Зокрема призначення першим заступником директора НАБУ Дениса Гюльмагомедова, який раніше курував питання цифрового розвитку та трансформацій в Бюро.

Одним з прикладів наведення порядку може стати кейс з Державною службою спецзв'язку та захисту інформації. Йдеться про справу, що тягнеться з кінця 2022 руку й фігурантом якої є разом з колегами колишній керівник Держспецзв’язку Юрій Щиголь. На нього "повісили" серйозні звинувачення, що навряд чи витримають експертного підходу. А частина з них просто "відпаде" через законодавчі зміни.

За часів Щиголя, який очолив Держслужбу у 2020 році, почалось реформування системи цифрового управління держави. Зокрема, було створено єдину платформу, на якій кожний державний орган мав би можливість розробляти чи створювати власний реєстр. Прикладом, її успішного застосування є реєстр пошкодженого майна єВідновлення, реєстри Мінекономіки тощо. На стадії закупівлі обладнання та програмного забезпечення, на думку НАБУ, нібито й відбувся "збій". Детектив бюро дійшли висновку, що їхня реальна вартість була нижчою від суми, оплаченою державою. Різниця становила 62 млн гривень. Це й лягло в основу обвинувачення стосовно голови Держспецзв’язку (Щиголь, до речі, звільнився з посади в день оголошення підозри – Авт.) та його підлеглих, які він цілком обґрунтовано спростовує.

– Розробником ядра була компанія EPAM, але окрім ядра є ще певні процеси, які потрібно було реалізувати. Такі як створення технічної документації, побудова КСЗІ (комплексної системи захисту інформації – Авт.), створення модулів, які пов’язують ядро системи з інфраструктурою, на якій її було потрібно розгорнути. По суті, це як придбати сонячні панелі й не покликати майстра для їх встановлення й підключення, й зробити це самому, – наводив аналогію Юрій Щиголь в нещодавньому інтерв’ю каналу "Переговорка". – Так само як й державне підприємство, яке закуповувало програмне забезпечення, і в якого були відсутні фахівці по роботі з цією платформою. Й цим займалась компанія-інтегратор, що фігурує в цій історії.

Тобто фактично через некомпетентність людей, що займалися збором даних й "формуванням" з них складу злочинів, збитками державі визнані суми, які були потрібні, щоб єдина платформа почала працювати. Адже придбане програмне забезпечення, як пояснює Щиголь, не дорівнює програмному комплексу. При цьому він наголошує, що під час досудового розслідування співпрацював зі слідством, зокрема, на запити детективів НАБУ надавались документи тощо.

– На сьогодні наше завдання довести, що всі модулі, які були заплановані, і всі роботи, які повинен був виконати інтегратор, виконані й він отримав за це чесно кошти, – наголосив колишній очільник Держспецзв'язку. – З мене й всіх інших, зняті всі обмеження щодо пересування, залишився тільки застава, й ту суд почав знижувати. Як в моєму випадку, тому що обґрунтованість доказів й ризики не є прям такими, як повідомлялось відразу, коли історія була показана тільки з одного боку.

Так само "притягнутою за вуха" вважається й історія з криптогаманцем, про яку стало відомо в контексті згаданої кримінальної справи. Його знайшли правоохоронці, коли проводили обшуки на початковій стадії процесу. Й, звісно, використали для посилення ефекту від викриття нібито чергового корупціонера. Сам Юрій Щиголь підтверджує, що мав певні цифрові активи, зокрема, 2,7 біткоїна, що були відображені у його декларації. При цьому ще до початку повномасштабного вторгнення передав контроль над своїм криптогаманцем знайомому, й не знав, які той здійснює операції й скільки коштів від них має. Відомо про це стало, після зникнення активів, про які заявив друг.

– Це не прописано в жодному нормативному документі, але по суті, НАБУ перевело кошти з одного криптогаманця на інший, що є досить дивною процедурою, й накладено на них арешт, – зазначив Щиголь. – При цьому існує процедура заморожування коштів й не таким шляхом. У нас відсутнє по суті законодавче регулювання, й правоохоронці пішли способом, який, як вони вирішили, є правильним. Наскільки він законний, буде давати обґрунтування, скоріш за все, суд. Але фактично у нас так і не запрацював закон про віртуальні активи, там є певні роз'яснення щодо цих процедур, але все одно цей ринок не регульований. Й це одна з проблем, чому власник має тепер доводити, що це його кошти зникли з криптогаманця.

Юрій Щиголь додав, що безпідставні звинувачення, від яких йому зараз необхідно відбиватися, мали вплив на його репутацію. Але він переконаний, що зможе довести свою правоту.

– Коли ти щось робиш, реалізовуєш, ти повинен тримати в голові, що рано чи пізно це виллється в якісь проблеми, – наголосив Щиголь. – Репутація – це те, що знищити досить легко, в принципі, але весь туман розвіюється, й виходить правда. Всі тоді тихенько замовкають, а ти продовжуєш роботу й доводиш те, що ти робив все правильно.

Отже, з огляду на анонсовані Гетьманцевим зміни до законодавства, що стосуються криптовалюти, як мінімум знімуть питання до Юрія Щиголя в частині криптогаманця. Також можна сподіватися, що посприяють завершенню розслідування на його користь, й кадрові зміни в НАБУ, а саме призначення на посаду першого заступника директора Дениса Гюльмагомедова. Адже саме він курував у відомстві питання цифрового розвитку та трансформацій, а до того був дотичний до створення системи електронного кримінального провадження. Тепер же як перший заступник НАБУ Гюльмагомедов здійснюватиме нагляд за ключовими антикорупційними справами. Й відповідно, це дозволить бюро глибше зануритися в технічні аспекти криптовалютних активів та забезпечити розслідування, що розставить крапки над "і" як у справі Щиголя, так й подібних.