Частині волонтерів нарахують податки й штрафи на донати: як це пояснюють в Податковій і чи можна уникнути

Як звільнити зібрані донати від оподаткування

Неофіційні волонтери потрапили у поле зору податківців — тепер небайдужим українцям-благодійникам загрожують донарахування податків на зібрану суму, а ще штрафи та пені. Йдеться про людей, які не реєструвалися в спеціальному волонтерському реєстрі Податкової (не плутати з долученням до волонтерів у своєму банку) та продовжують збирати гроші на добру справу. Це все у Державній податковій службі вважатимуть власним доходом людини, попри те, що вона перераховувала всі зібрані на картку/банку донати медзакладам, військовим частинам, постраждалим від бомбардувань людям тощо. Тебе немає в реєстрі й ти не подав декларацію — держава може забрати 19,5—23% та оштрафувати.

Саме такий підхід фіскали застосують і до всіх інших надходжень на картку фізособи, якщо це не "біла" (оподаткована) зарплатня чи інший вже оподаткований платіж. Це "Телеграфу" підтвердили в офіційній відповіді ДПС (повну відповідь дивіться наприкінці матеріалу). Ми ж своєю чергою спитали в податкових юристів, що людям робити в складній ситуації.

ДПС донараховує податки неофіційним волонтерам

В ексклюзивній відповіді "Телеграфу" Податкова чітко сформулювала вирок щодо зборів неофіційних волонтерів: вони вважатимуться особистим доходом людини, попри подальшу передачу зібраних грошей (донатів) військовим, медикам та іншим.

"Кошти, які надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи як благодійні внески, якщо така особа не зареєстрована у реєстрі волонтерів, включаються до оподатковуваного доходу та оподатковуються відповідно до норм розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" та пункту 16.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу", — йдеться у відповіді для "Телеграфу", яку підписав в. о. директора департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби Володимир Кизима.

На практиці це означає, що держава має право виставити людині свого рахунка — донарахувати податки.

"Без реєстрації волонтером будь-які надходження на особисту картку фізичної особи вважаються доходом і оподатковуються: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) + 1,5% (5%) військового збору (п.п. 164.2.20 Податкового кодексу України)", — пояснив "Телеграфу" адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний.

Нагадаємо, що військовий збір цьогоріч було збільшено з 1,5% до 5%. Та податки — то не все, оскільки зазвичай неофіційні волонтери не знають про свої обов’язки й не подають в ДПС щороку до 1 травня декларації та своєчасно не сплачують податки у повному обсязі, на думку податківців. За це вони можуть отримати додаткове покарання у вигляді штрафу.

"За несвоєчасну сплату податків (а вона точно матиме місце у випадку ідентифікації порушення у попередні періоди) передбачено також штраф у розмірі 10% від суми зобов’язання. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 90 календарних днів буде також застосована пеня (починаючи з 91-го дня) у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день порушення строку оплати (на сьогодні це 15,5% річних). Ще може бути накладено штраф за неподання майнової декларації (якщо стосується попередніх періодів) у розмірі 340 грн, також за неподання/несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат може бути накладення попередження або штраф у розмірі від 51 до 136 грн", — уточнила "Телеграфу" партнер Expatpro Тетяна Ященко.

Водночас у Податковій обіцяють активніше розшукувати тих волонтерів, які, на їх думку, є порушниками. Відповідних перевірок ставатиме тільки більше.

"Зусилля податкових органів спрямовані на максимальне виведення з тіні доходів усіх фізичних осіб, зокрема і тих, які працюють без реєстрації волонтерської діяльності. Кожен кейс розглядатиметься детально, з урахуванням всіх фактичних обставин", — зазначив нам Володимир Кизима з ДПС.

Та з його відповіді зрозуміло, що це складова глобальної кампанії фіскалів щодо активнішого збору податків з населення.

"Наразі ДПС розробляється механізм реалізації заходів, визначених рішенням РНБО (Ради нацбезпеки та оборони), який базується на посиленні аналітичних контрольних процедур щодо податкових ризиків, наявність яких свідчить про високу вірогідність вчинення порушень вимог податкового законодавства платниками податків. Визначаються поетапні заходи впливу з боку органів ДПС на такі податкові ризики, сегмент платників податків, на яких поширюються ризики, індикатори результативності визначеного ризику", — додав Володимир Кизима.

Й це не пусті слова. Активізацію податківців щодо розшуку неофіційних волонтерів, перевірки їхніх рахунків і виставляння додаткових податків вже відчули й підтверджують податкові юристи.

"Так, останніми місяцями кількість перевірок та випадків виявлення незареєстрованих волонтерів зросла. Офіційний Реєстр волонтерів цього року зріс у 1,5 раза через активізацію фіскальних органів і підвищення контролю, особливо щодо переказів на особисті картки. Водночас дуже багато людей продовжують збирати допомогу поза реєстром, і ДПС почала більш системно перевіряти походження коштів на особистих рахунках з другої половини 2025 року", — повідомив "Телеграфу" керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Юристи кажуть, що працівники ДПС в різних регіонах України охоплюють своїми перевірками різні періоди часу. Хтось збирає інформацію тільки за минулий рік, після того як спливає час подачі декларації (після 1 травня), а хтось — за останні 3 роки.

Як Податкова бачить волонтерів

Зважаючи на це, усіх волонтерів в Україні можна умовно поділити на дві категорії — офіційні та неофіційні.

Офіційні: ті, що пройшли реєстрацію в Державній податковій службі та були включені у її реєстр. Він так і називається — Реєстр волонтерів. Не слід плутати з випадками, коли людина погоджує статус волонтера з банком, щоб той не блокував їй рахунки для зборів і дозволяв відкривати скільки треба банок. Це не одне й теж саме, треба реєструватися саме в ДПС.

Решту небайдужих українців, які допомагають людям і теж можуть робити велику справу, збираючи донати та передаючі допомогу, відносять до неофіційних волонтерів. Їх можуть знати багато постраждалих і організацій, та держава у вигляді ДПС про їхню діяльність нічого не знає на офіційному рівні. Можна мати велике серце й допомагати багатьом, але не бути в Реєстрі волонтерів, наражаючи себе особисто на потенційні проблеми в майбутньому.

Податкова відкрила свій Реєстр волонтерів ще у 2014 році, до повномасштабного вторгнення РФ, за наказом Міністерства фінансів №1089. Та з останніх даних, що їх ДПС надала "Телеграфу", видно, що з початку великої війни й дотепер чисельність людей в ньому збільшилась одразу у 38 разів:

• на 1 січня 2021 року — 0,3 тис. осіб;
• на 1 січня 2022 року — 0,3 тис. осіб;
• на 1 січня 2023 року — 2,7 тис. осіб;
• на 1 січня 2024 року — 7,2 тис. осіб;
• на 1 січня 2025 року — 10,6 тис. осіб;
• на 1 серпня 2025 року — 11,4 тис. осіб.

Торік повідомлялось, що найбільше волонтерів було зареєстровано у Києві (15,6% загальної чисельності), а також у Харківській (9,1%) та Київській областях (8,6%). Найбільший приріст нових волонтерів тоді зафіксували в Рівненській і Запорізькій областях — в обох в 1,8 раза. А середню суму донату вирахували на рівні 410 грн.

Офіційно волонтерами стають не тільки для відповідного реноме й не тільки для отримання довідки для банку, щоб він не блокував рахунки, хоча і це важливо. Є ще одна дуже важлива мета легалізації — звільнити зібрані донати від оподаткування. Щоб держава почала розрізняти особисті доходи людини від зібраних благодійних внесків.

"Благодійна допомога, яка надходитиме на відповідний банківський рахунок, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (5%) в межах фактично використаних сум на визначені цілі, а також у частині документально підтверджених витрат благодійників, пов’язаних із наданням такої допомоги", — пояснила "Телеграфу" адвокат юридичної компанії "Максим Боярчуков та партнери" Марина Барабаш.

В іншому випадку держава має право донараховувати податки.

"Коли Державна податкова служба виявляє надходження коштів на рахунок фізособи, яка не зареєстрована як волонтер у Реєстрі ДПС і не має документів щодо походження цих грошей, то служба зазвичай розцінює ці кошти як інші доходи фізичної особи", — підкреслив Ігор Ясько та виокремив такі податкові наслідки для неофіційних волонтерів:

• Вимога задекларувати такі суми як дохід фізособи.
• Донарахування податків за період до трьох років.
• Можливі штрафи за несплату, сума яких залежить від тривалості та суми надходжень.
• В окремих випадках — блокування рахунків до з’ясування джерел коштів.

Що робити неофіційним благодійникам

Два головних питання в поточних умовах: чи не пізно зараз реєструватися волонтером, коли до цього роками неофіційно збирав донати, та чи не почне Податкова перевіряти минулі збори перед тим, як внести в Реєстр волонтерів? Тобто чи не підставить людина сама себе?

Опитані "Телеграфом" юристи запевнюють, що ДПС перед включенням в Реєстр перевірок людей не проводить.

"Щодо надходження коштів за минулі роки варто зазначити, що Порядком формування та ведення Реєстру не передбачено обов'язку перевірки людини/її рахунків за минулий період перед включенням в Реєстр", — зазначила Марина Барабаш.

Її колеги також вважають, що пізня реєстрація в реєстрі не матиме наслідків для благодійника.

"При реєстрації волонтером навряд чи будуть перевіряти стару діяльність фізичної особи. Тому, якщо є бажання, реєструйтесь волонтером, якихось негативних наслідків щодо вашої колишньої діяльності не варто очікувати", — запевнив Дмитро Лазебний.

А Тетяна Ященко уточнила, що звільнення від оподаткування поширюватиметься на календарний рік, у якому волонтера внесли в Реєстр, а також на попередній рік і на наступні календарні роки до 31 грудня року, наступного за роком коли завершиться дія воєнного стану (війна).

"Тому, якщо подати заяву зараз, буде підстава для звільнення від оподаткування з 2024 року", — додала вона.

Як зареєструватися в Реєстрі волонтерів — покрокова інструкція

Реєстрація у волонтерському реєстрі відбувається у заявній формі, тобто достатньо мати базові документи (паспорт, податковий код) та подати в місцеву ДПС відповідну заяву:

• Особисто прийти у відділення Податкової та подати заяву у паперовій формі. Або зробити те саме через офіційного представника (за довіреністю).
• Надіслати заяву паперовим листом поштою, але, як пояснили нам в ДПС, у такому випадку ваш підпис на заяві має бути засвідчено нотаріально.
• В електронній формі: чи через державний портал Дія, чи через електронний кабінет ДПС, підписавши заяву електронним підписом — cabinet.tax.gov.ua.

Звісно що в податковому електронному кабінеті можна трохи розгубитися через величезне меню. Та слід запам’ятати головне: інформації про волонтерський реєстр немає в розділі "Реєстри" у верхній частині сторінки. Вона розміщується на сторінці "ЕК для громадян", на яку можна потрапити через меню ліворуч.

Перебуваючи там, спочатку тиснете на "Заява до Реєстру волонтерів", а потім кнопку "Створити". Саме тоді Податкова відвантажить вам бланк заяви F1308303, яка переважно буде заповнена автоматично. ДПС впише базові дані про людину, бо знає їх з реєстрації — ПІБ, місце проживання, податковий код, телефон.

Вручну допишете дату, відколи почали волонтерську діяльність, паспортні дані та, що дуже важливо, — реквізити банківського рахунку, на який отримували/плануєте отримувати донати. Це все. Заява не дуже складна. Потім підписуєте її електронним підписом, згідно з меню кабінету ДПС, та відправляєте. Після обробки податківці в режимі зворотного зв’язку надішлють підтвердження реєстрації.

"Кошти, які надходили за рік до дати внесення інформації про волонтера до Реєстру не підлягатимуть оподаткуванню (за наявності документального підтвердження витрат та цільового використання коштів)", — зазначила Марина Барабаш.

Які обов’язки у зареєстрованих волонтерів

Головне питання після реєстрації в Реєстрі волонтерів: чи мусять благодійники відтоді звітувати перед Податковою, регулярно подаючи звіти? Проста відповідь юристів — ні. Це "Телеграфу" підтвердили й у ДПС.

Оскільки благодійні збори не оподатковуються, то й декларацію по таких зборах подавати не треба. Однак є нюанси.

Перше: декларація потрібна, якщо людина, окрім волонтерської діяльності та роботи на підприємстві, де роботодавець сплачує всі належні податки, отримує інші додаткові доходи, приміром, здає житло в оренду чи веде бізнес. Тоді декларація подається за загальним правилом до 1 травня наступного року, але в доходи не включається сума волонтерських (неоподаткованих) зборів. Податки сплачуються тільки з цих інших доходів і не сплачуються з донатів.

"Офіційний волонтер у Реєстрі приймає благодійні кошти без податків і без спецзвітності. Декларує тільки власні доходи, не пов’язані з волонтерством", — підтвердив Ігор Ясько.

Друге: попри відсутність волонтерської звітності, благодійникам слід збирати документи для підтвердження витрат по зібраних донатах — по зібраних і витрачених/переказаних коштах. У податківців можуть з’явитися питання, і простої відповіді (усної чи письмової) їм точно не вистачить, знадобляться підтверджувальні документи. Їхня форма може бути як довільною (приміром, подяки від військової частини/підрозділу з вказанням наданих сум чи обладнання), так і чіткою — у вигляді чеків, квитанцій, банківських виписок.

Важливо, щоб все це відповідало меті збору. Якщо збирали на дрони — то й чеки (акти) мають бути за дрони, якщо на авто — відповідно.

"Оскільки немає чіткого переліку форм підтверджень, платник податків може надати будь-які документи для підтвердження своєї позиції. Зокрема, надати свої пояснення, скриншоти оголошень про збори, платіжки (квитанції, банківські виписки), договори, акти приймання-передавання щодо придбання товарів, фотографії, листи, подяки тощо від отримувачів допомоги, якими можна підтвердити використання зібраних коштів за цільовим призначенням", — розтлумачила Тетяна Ященко.

Не соромтесь просити в отримувачів грошей та іншої допомоги розписки, подяки й листи та зберігайте це все щонайменше три роки. Якщо у ДПС виникнуть питання, у вас буде чим підкріпити свої відповіді.

Звісно, що додаткова відповідальність з бюрократією може багатьох відлякувати, та з іншого боку з’являються й переваги офіційного волонтерства. Ігор Ясько з Winner виокремив такі:

• Можуть офіційно приймати допомогу на власні рахунки.
• Звільнені від оподаткування таких надходжень.
• Мають "захист" — Податкова не розцінює ці кошти як особистий дохід.
• Легше співпрацювати з банками та донорами (офіційний статус).

Та водночас він назвав і ключові помилки та порушення, що їх зазвичай припускаються благодійники:

• Використання коштів не за призначенням (наприклад, гуманітарна допомога та пожертви направляються не на ті цілі, для яких були зібрані).
• Використання не зареєстрованих або особистих банківських рахунків замість офіційних волонтерських.
• Відсутність належної документації щодо зборів і витрат, несвоєчасне чи некоректне ведення звітності.
• Готівкові збори без оформлення та підтверджувальних документів.
• Недекларування майна, товарів або транспортних засобів, що перевозяться як гуманітарна допомога (митні порушення).
• Ігнорування вимоги про реєстрацію у Реєстрі волонтерів.
• В окремих випадках — звинувачення у незаконному продажі гуманітарної допомоги чи шахрайстві.

"Переважно у практиці застосовуються адміністративні та фінансові санкції, але у випадку масштабних зловживань або системних порушень можливе порушення кримінальних справ та застосування відповідних статей Кримінального кодексу. Рекомендується: вести всі збори та витрати офіційно, дотримуватися звітності та консультуватись із юристами, аби уникнути ризиків", — розповів Ясько.

Як неофіційний волонтер судився з ДПС

Багатьом це все може здатися надважким і кропітким процесом, й вони спробують пересидіти свою благодійність без реєстрації. Сподіваючись, що податкові перевірки їх не зачеплять і все минеться не поміченим ДПС.

Можливо, для багатьох благодійників так і буде, та потроху вже з’являється судова практика з цього приводу між простими людьми та податковими органами. До прикладу історія, що розглядалася в Хмельницькому окружному адміністративному суді головуючим суддею Петром Салюком: справа №560/202/25, повне рішення складене 14 квітня 2025 року. Вона стосувалася оподаткування доходів людини за 2023 рік в розмірі 805 283 грн. Місцеві податківці дізнались про надходження цієї суми фізособі (ім’я не наводиться), як видно зі справи, на особистий рахунок в Приватбанку. Кваліфікували ці гроші як доходи й нарахували на них податки за вищенаведеним прикладом, та хмельничанин вирішив дати відсіч — подав в суд на ДПС, передусім посилаючись на процедурні порушення з боку податківців (правильність виписаних наказів, повноваження виконавців тощо).

Ключове: людина заявила, що отримала ці 805 283 грн не для себе, а у вигляді зборів на потреби класу 4В (номер школи не вказаний) від батьків дітей та ще "як допомогу для збору на авто для ЗСУ".

Однак головуючий суддя Салюк зазначив у рішенні, що фізособа не була зареєстрована в Реєстрі волонтерів ДПС та не надала документи, що підтверджують збори й цільове використання зібраних грошей. Суддя відхилив обвинувачення щодо можливих порушень фіскалів і виніс рішення проти людини (позивача) — на користь Податкової.

Юристи кажуть, що незареєстровані волонтери в подібних ситуаціях йдуть двома шляхами. Перший: надають пояснення/документи (про збори й витрати грошей) органам ДПС, намагаючись полюбовно домовитись з податківцями про певні поступки, й подеколи це може вдаватися. Якщо не на всю донараховану суму, то на її частину.

"Основні санкції — це нарахування податку на доходи фізосіб, воєнного збору, штрафів та пені. Поступки можливі за добровільного легалізування, надання документів й реєстрації волонтерства, а також при доведенні благодійної мети надходжень", — розповів Ігор Ясько.

А другий шлях — це судові справи, але там у неофіційних благодійників шанси на перемогу нижчі. "Податковий кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України дозволяє оскаржити в судовому порядку донарахування як податків, так і штрафів та пені. Разом з тим, якщо ви офіційно не зареєстровані волонтером, рішення суду, скоріше за все, буде не на вашу користь", — вважає Дмитро Лазебний.

Тож всім, хто категорично проти легалізації благодійної діяльності, лишається сподіватися, що податківці ніколи не дізнаються про їхню доброчинну справу.

Як податківці дізнаються про збори

У офіційній відповіді "Телеграфу" Держподаткова служба відповіла, що збирає дані про надходження на рахунки українців з різних джерел, і надала такий список: від інших платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Національного банку, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

"Отже, ДПС в межах наданих повноважень використовує будь-яку податкову інформацію, яка наявна в інформаційному просторі", — узагальнив нам Володимир Кизима з ДПС.

А опитані "Телеграфом" юристи вважають найціннішими для фіскалів три джерела: результати податкових перевірок (перехресних і прямих) бізнесу та фізосіб, скарги/повідомлення зацікавлених громадян і фінансовий моніторинг банків. Вони нагадали, що банки з багатьох причин блокують і примусово закривають людям рахунки, зазвичай навіть не пояснюючи причини. Та після цього відповідний звіт подається до Держфінмоніторингу. Там дані перевіряють і роздають далі: якщо є підозри про відмивання грошей чи терористичну діяльність, то справи передають до різноманітних правоохоронних органів, коли вбачаються податкові порушення — в ДПС.

Це вже готові кейси, з вичерпною банківською інформацією, і їх стає дедалі більше — майже два мільйони торік. Хоча це й менше аніж у довоєнний період, утім показник планомірно зростає. Що можна побачити в офіційних звітах Держфінмоніторингу:

• 2024 рік — 1,8 млн звітів;
• 2023 рік — 1,4 млн звітів;
• 2022 рік — 1,2 млн звітів;
• 2021 рік — 1,7 млн звітів;
• 2020 рік — 4,7 млн звітів.

Суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що збирають інформацію про людей і їх гроші багато (страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, платіжні організації, оператори поштового зв'язку, аудитори, адвокати тощо), та найрезультативнішими вважаються все ж банки.

"Різке зростання перевірок і виявлення незареєстрованих волонтерів пояснюється, з одного боку, новими автоматизованими інструментами фінмоніторингу, а з іншого — посиленням законодавчих вимог і загальною тенденцією до прозорості у волонтерській діяльності", — зазначив Ігор Ясько.

Та згодом в Податкову буде надходити тільки більше інформації, на чому в липні наголосила в. о. голови ДПС Леся Карнаух, коли заявила про удосконалення "механізм обміну інформацією" між Держфінмоніторингом, Податковою та БЕБ.

Дослідять не тільки волонтерів, а й усіх українців

Водночас розслаблятися не варто не тільки волонтерам, а й усім українцям, які отримують гроші на банківські рахунки. Податківці навчені відділяти вже оподатковані офіційні зарплати від решти перерахувань на рахунки людей, і збираються активніше аналізувати надходження на картки простих українців, які навіть не займаються благодійністю. Та за тим же "волонтерським принципом" планують донараховувати ПДФО (18%), воєнний збір (5%), а також штрафи з пенями.

За кваліфікацією податківців, гроші, що надходять на рахунки фізосіб, — це доходи.

"Будь-які систематичні надходження на особисту банківську картку розглядаються ДПС як "інші доходи", відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу та підлягають оподаткуванню відповідно до положень Кодексу на загальних підставах. Оподаткуванню підлягає будь-який дохід фізичної особи, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду, незалежно від джерел його отримання (за окремими винятками, перелік надано у статті 165 Кодексу", — підкреслив у відповіді "Телеграфу" Володимир Кизима з ДПС.

До виключень, зокрема, входять державна та соцдопомога, держпремії, стипендії, пенсії, виплати військовослужбовцям тощо.

Юристи рекомендують людям зберігати документи під всі легальні перекази: виплати страхових компаній, різноманітні допомоги від різних ланок влади (центральної, місцевої), оплат за договорами оренди/продажу (авто, нерухомість), поворотної фінансової допомоги.

А також нагадують, що коли йдеться про подарунки в грошовій формі, то податок з них не сплачується лише у випадку з родичами I та II ступню спорідненості: подружжя, батьки, діти, сестри/брати, бабусі/дідусі. Можуть знадобитися копії їхніх документів.

Коли ж гроші надсилають не споріднені особи, й ви заявляєте про подарунок, то наступного року треба подати декларацію та сплатити податку на 5% суми, інакше ДПС може застосувати штрафи та пені.

Найпоширеніше пояснення переказів сторонніх осіб на поточний момент — надання/повернення боргу. Це не дохід, а безпроцентна позика. Й коли доведеться надавати пояснення податківцям, то краще мати розписку від людини, з якою обмінювались грошовими переказами. Згідно з чинним законодавством, фізособи мають права кредитувати одна одну.

Ці всі причини переказів коштів юристи радять вказувати ще під час перерахувань — в призначенні платежу: "безпроцентна позика", "повернення боргу".

"Головне правило — прозорість, чітке документування джерел коштів, мінімізація змішаних переказів і регулярний облік. Це оптимальна стратегія для уникнення зайвих питань від ДПС і ризику донарахування чи штрафів — незалежно від статусу і сум надходжень", — резюмував Ігор Ясько.