Агентка Кремля: депутатка Європарламенту працювала на ФСБ протягом двадцяти років — ЗМІ

Латвійська депутатка працювала під керівництвом московських кураторів щонайменше з 2004 року — розслідування ЗМІ

Депутатка Європарламенту від Латвії Тетяна Жданок протягом двох десятиліть працювала на Москву як у Ризі, так і у Страсбурзі. Стало відомо про її регулярні листування з представниками ФСБ.

Про це пишуть у своєму розслідуванні The Insider і обіцяють, що матеріал про Жданок є першим в серії публікацій про те, як П'ята служба ФСБ вербує європейських політиків. Розслідування, засноване на витоку електронного листування Тетяни Жданок, у понеділок опублікували одразу кілька видань: Re:Baltica, The Insider та Delfi.ee.

Журналісти стверджують, що латвійська депутатка працювала під керівництвом московських кураторів щонайменше з 2004 року і повсякчас просила у них кошти на організацію та проведення проросійських заходів.

Так, згідно зі зламаним листуванням, з 2005 року Жданок вела листування зі своїм куратором — співробітником Управління ФСБ Санкт-Петербурга Дмитром Гладєєм. Формально Гладєй представляв Росію у маловідомих організаціях зі спостереження за виборами. Його приналежність до ФСБ підтверджується багатьма базами даних, у тому числі базою доступу до держтаємниці, обмеженням на виїзд за кордон і так далі, пише видання.

Перші листи Гладєю датовані третім жовтня 2005 року. Крім листів своєму кураторові, Жданок відправляла йому і документи, на кшталт, проєкту порядку денного конференції в Таллінні та Нарві або проєкт пресрелізу про конференцію на якій, як зазначається, передбачалося обговорити "досвід участі російських політиків у муніципальних органах влади та досвід співпраці між НУО та місцевими органами влади".

У тому ж році Служба внутрішньої безпеки Естонії у своєму публічному звіті заявила, що Європейський російський альянс, членом якого є Жданок, — прикриття ФСБ, створення якого було "підготовлено в Санкт-Петербурзі та подано як тріумф у доповіді безпосередньо директору ФСБ".

Судячи з опублікованих листів, депутатка від Латвії регулярно зустрічалася з Гладєєм у Москві та Європі. Щоправда, про цілі та характер цих зустрічей в електронних листах ніколи не йшлося.

Виконані завдання євродепутатки

Окремої уваги заслуговує лист Жданок від восьмого вересня 2007 року, де вона просить вибачення за те, що їй не вдалося відправити "обіцяну інформацію" зі Страсбурга, а потім одразу пише такий собі звіт про те, які завдання були вирішені з червня зазначеного року.

Лише з цього листа стає зрозумілим, що Жданок свого часу добре попрацювала на агентів Кремля. Так, вона запустила в Латвії радіопередачу під назвою "Час русской школы" та організувала виставку в Європейському парламенті, покликану представити росіян традиційним населенням Латвії на противагу політиці тодішнього уряду, який, як зазначається у листі, ставився до російського населення як до "пришлых иммигрантов".

Нові куратори Жданок

Жданок працювала з Дмитром Гладєєм до 2013 року, після чого останній почав пересилати звіти депутатки на нову адресу, а згодом познайомив її з чоловіком, на ім'я "Сергій Красін". Журналісти-розслідувачі змогли ідентифікувати особу Красіна завдяки унікальному паролю, що свого часу "злили" в мережу. Ним виявився Сергій Бєльтюков, чинний офіцер ФСБ із Санкт-Петербурга.

Вже у 2022 році стало відомо про те, що із Тетяною Жданок працював ще один агент ФСБ Артем Курєєв. Розслідувачі з'ясували, що депутатка не просто надсилала своїм ФСБ-шним кураторам звіти про проведену діяльність, а й використовувала свій статус євродепутата, щоб допомагати їм потрапляти на територію ЄС.

Реакція на звинувачення та ймовірні наслідки

Після публікації матеріалу розслідування у ЗМІ, Тетяна Жданок не забарилася з відповіддю. Так, євродепутатка заявила, що ніколи не співпрацювала зі спецслужбами, а опублікований матеріал вважає пов'язаним із проведенням заходу пам'яті жертв Голокосту, де вона разом зі своїми однодумцями має виступити проти, так званого, відродження неофашизму у Європі, зокрема у Латвії.

"Заявляю, що залякати мене не вдасться. Я і мої однодумці продовжуватимемо використовувати трибуну ЄП для боротьби з неофашизмом", — зазначила Жданок.

Служба держбезпеки Латвії у коментарі для Re:Baltica зазначає, що латвійське законодавство з 2016 року передбачає покарання за надання іноземній державі або іноземній організації допомоги в антилатвійській діяльності. Зворотної сили цей закон немає. Однак, один із листів був відправлений після 2017 року, а це вже підпадає під дію закону.

20-річна кар'єра 74-річної Тетяни Жданок у Європарламенті добігає кінця. Через зміни у латвійському законодавстві вона не зможе брати участь у виборах до ЄП у травні поточного року. Тоді ж закінчиться і її депутатський імунітет, зазначають у виданні Re:Baltica.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому не можна дозволити Кремлю провести вибори на окупованих територіях та як це зіграє проти України у майбутньому.