Вчені створили ембріон миші з шістьма ногами: він може допомогти у боротьбі з раком

Вчені очікують, що це відкриття дуже допоможе у майбутньому

Під час експериментів з редагуванням ДНК група вчених випадково виростила ембріону миші ще одну пару кінцівок. Несподівана "модифікація" хоч і марна сама по собі, але може допомогти людям зрозуміти як лікувати низку хвороб.

Авторами дослідження є команда з Наукового інституту Ґюльбенкяна в Оейрасі (Португалія). Їх дослідження оприлюднено у журналі Nature Communications.

Наголошується, що вчені в рамках дослідження відключили "рецептор бета-трансформуючого фактора росту I" або, простіше кажучи, білок під назвою Tgfbr1. При нормальній роботі він допомагає з експресією генів, тобто допомагає визначити де буде рости якийсь орган або частина тіла і якій клітині варто стати певним типом тканини.

Вчені хотіли дізнатися, як інактивація Tgfbr1 в середині розвитку ембріона вплине на розвиток спинного мозку, проте здивувалися, коли побачили, що натомість у мишеня виросла ще одна пара кінцівок на місці статевих органів, а деякі органи взагалі почали рости за межами тіла.

Зазначається, що при відключенні цього білка швидше за все набирали сили інші гени, які змусили організм виростити лапки замість статевих органів.

Вченим вже було відомо, що у більшості чотирилапих і зовнішні статеві органи, і задні кінцівки розвиваються з тих самих ранніх структур, проте тепер вони можуть зрозуміти які механізми за це відповідають.

Цінність дослідження полягає не тільки в цьому, але й для розвитку методів боротьби з раком та іншими патологіями, що впливають на ДНК у інших системах. Очевидно, один білок не може змусити сформуватися повноцінну лапу, а вона зросла тому, що відключився механізм, який за нормальних умов стримує цей розвиток. Отже, цілком імовірно, що й пухлини з’являються через відключення інших механізмів, які могли б їх стримувати.

"Ідентифікація цих механізмів та визначення того, чи діють вони також в інших фізіологічних та патологічних процесах під контролем членів сигнального сімейства Tgfβ/BMP, може мати далекосяжні наслідки для нашого розуміння морфогенетичних процесів та захворювань", — кажуть вчені.

Як повідомлялося раніше, вчені змусили мишей відростити роги. Це потрібно, щоб зрозуміти, чи можна використовувати подібні механізми для регенерації кісток і хрящової тканини у людини.