Урбеч з кеш’ю, пекмез із керобу, насіння гарбуза та зелена гречка: як веганка з Полтави створює корисні смаколики

Виявилося, що виготовляти кондитерку можна без термообробки, борошна, яєць і молока

У вас теж так буває: наїсися чогось смачного солодкого, а потім цілий день чи ніч совість мучить? Полтавка Оксана Лозов’ягіна напевне знає, як "приборкати" ці докори сумління. Вже сім років як вона сама, її родина та прибічники здорового способу життя з багатьох куточків України ласують тортами, тістечками, батончиками, цукерками та іншими смаколиками, виготовленими без грама цукру.

Як можна виготовляти кондитерку без борошна, яєць, глютену та лактози, а ще — без випікання? Про це мама трьох дітей розповіла "Телеграфу".

Їси солодке й… оздоровлюєшся

Оксана створює популярні чизкейки, десерти в скляночках, брауні, шоколадні мус-тарти, торти "Тирамісу" і "Манго-маракуйя"… До речі, молочний і темний шоколади також робить сама. На керобі — заміннику порошку какао без кофеїну, що робиться зі стручкових плодів вічнозеленого ріжкового дерева цератонії, готує бананово-карамельні чизкейки для найменшеньких клієнтів — однорічних малюків. А серед компонентів, які йдуть на смаколики, — зелена гречка, насіння льону й гарбуза, кунжуту, очищені свіжі фініки… Окрім того, багато іншого цікавого і не всім зрозумілого. Як от урбеч (паста) з кеш’ю, горіхи макадамія чи пекмез (сироп) із керобу…

— Сиропи керобу, цикорію, фініка — це не просто природні підсолоджувачі, а й надзвичайно корисні продукти, які мають лікувальні властивості, — зазначає пані Оксана. — А ненасичені жирні кислоти, які містяться в маслі какао, тертому какао й інших натуральних оліях, позитивно впливають на стан шкіри та загальний стан організму.

44-річна Оксана — в минулому вчителька історії та права, викладачка Полтавського коледжу управління і права. Нині — сертифікований raw веган кондитер.

До того, що зараз є життєвим переконанням і основним способом заробітку, жінка прийшла через… дві операції, які вплинули на її свідомість.

— Перший "дзвіночок" пролунав для мене у 15 років, — пригадує Оксана. — Тоді мені видалили апендикс. Другий — у 24, коли зробили операцію на кишківнику. Після цього я задумалася над тим, чому це сталося зі мною. Була психологічна готовність щось змінити у своєму харчуванні.

Причина була саме в харчуванні, переконана жінка. Спочатку вона (а чоловік її в цьому підтримав) відмовилася від м’яса і риби. До речі, молодих батьків підштовхнув до цього… восьмимісячний син, який не хотів переходити на тваринну їжу. А коли вже у них було двоє дітей, Оксана почала замінювати їм магазинні солодощі на сухофрукти та горіхи. І це була не просто забаганка мами-веганки, а пошук корисної альтернативи — у малечі з’являлися висипи на шкірі й часто боліли животики. Що й не дивно, адже магазинні солодощі складаються з цукру, штучних ароматизаторів, барвників, пальмової олії, підсилювачів смаку тощо.

Та невдовзі дітям це набридло. Тоді мама придумала робити їм з тих же сухофруктів і горіхів, подрібнених у блендері до однорідної маси, цукерки. Згодом навчилася робити пастилу — благо на присадибній ділянці росте багато ягід і фруктів.

— Якось знайома попросила мене приготувати для неї якийсь корисний смаколик, — пригадує Оксана. — На той момент у мене не було пастили, зате були чорнослив, фундук, какао-порошок, фініки, курага і мигдаль. Виникла ідея приготувати батончики. Таким чином я врятувала ситуацію, а знайома оцінила моє старання й наступного місяця замовила ще "тих самих смачних цукерок". Нова партія виявилася ще вдалішою. У них був такий яскравий, насичений і свіжий аромат, що навіть чоловік знайомої їх гідно оцінив. І це було для мене знаком, чим я маю займатися далі в житті.

Цукерки розлітались, як гарячі пиріжки

Сім років тому Оксана Лозов’ягіна наважилась представити свою унікальну продукцію широкому загалу і взяла участь у дводенному ярмарку-виставці крафтових виробників, який проходив у великому торговому центрі.

— Мої цукерки розліталися, як гарячі пиріжки, — усміхається майстриня. — У перший же день запаси швидко вичерпалися. Попит явно перевищував пропозицію. Тому ввечері вся сім’я терміново заходилася нарощувати обсяги. І тоді я остаточно повірила в успіх справи, якою зайнялася.

Щоб опанувати тонкощі починання і розвиватися далі в обраному напрямі, Оксана взяла курс навчання у шеф-кухаря з корисних десертів. Придбала потужний професійний блендер й організувала виготовлення веганських солодощів на кухні. Спочатку асортимент її продукції складався всього з трьох позицій. Нині їх близько десятка.

Заодно Оксана вчиться секретів просування продажів через соцмережі, тож постійно змінює алгоритми реклами, шукає нові форми упаковок.

Переваги темної кураги та фільтрованої води

На прохання "Телеграфу" жінка розповіла деякі особливості створення солодкої смакоти.

Насамперед, каже, треба обрати якісні сухофрукти (курагу, родзинки). Але якісні не означає найгарніші. Головне, яким способом вони оброблені. Важливо, щоб при обробці у них зберігалося максимум поживних речовин. Скажімо, темна курага набагато корисніша за яскраво-оранжеву, бо вона не "здобрена" хімією. А ще вона має неперевершений оригінальний смак.

По деякі інгредієнти жінка ходить на Центральний ринок у Полтаві, де купує заморожені фруктові пюре без цукру. Колись пробувала зробити пюре самостійно, на жаль, воно не вдалося, бо заморські фрукти, які до нас возять, зривають зеленкуватими.

Інша річ — домашні достиглі вишні, малина, полуниця, смородина. У замороженому вигляді вони зберігаються до наступного врожаю без втрати смакових якостей.

Використовує лише рослинне молоко: кокосове, мигдалеве, фундучне, а також кокосову (аж ніяк не пальмову!) нерафіновану олію. Лише терте какао та масло какао.

З горіхів — мигдаль, фундук, фісташки, кеш’ю, макадамію.

Стружку — кокосову.

Виготовлення веганських солодощів триває аж три доби. Спочатку горіхи й зернятка замочують у фільтрованій воді кімнатної температури (зауважте, не у спиртових напоях і не в окропі). Цей процес називається активацією. Потім їх треба відфільтрувати й просушити в сушарці при температурі не більш як 45 градусів… Суміші інгредієнтів можна лише злегка підігріти, до танення олій, щоб зберегти у них максимум корисних речовин.

— Ой, забарна ця справа й дорога! — кажу співрозмовниці. — Яка ж тоді ціна крафтових десертів?

— На жаль, останнім часом дуже здорожчали терте какао і масло какао. Але я за якість! За насичений смак! Щодо цін, то найдорожчий у мене торт "Тирамісу" — півтори тисячі гривень. Кілограмовий "Брауні" — 950. Трохи дешевші лимонно-маковий торт і карамельно-банановий. Іноді на замовлення роблю "Макадамію" (в основі — горіх макадамія і солона карамель).

— Даєте скуштувати потенційним покупцям?

— Аякже! Щоб людина могла визначитися зі структурою торта й зі смаком, пропоную придбати raw тістечка чотирьох основних видів (лимонно-макове, малина – білий шоколад, апельсин-шоколад, шоколадний кошик). На перше замовлення на цей набір діє 50-відсоткова знижка.

Коли на власній кухні тісно й хочеться власної студії

— Оксано, хто ваші покупці?

— Сироїди, вегани, а також ті, хто хоче бути здоровим! Чимало тих, хто страждає на алергію чи цукровий діабет. Недавно жінка замовляла торт для чоловіка, бо в нього непереносимість глютену і лактози. Донька — мамі, яка хворіє на діабет. Дівчина, котра виходила заміж, замовила на дівич-вечір подружкам лимонно-макові тістечка. Ті були задоволені й здивовані. Є естети. Вони забирають все, що є. Але зазвичай люди замовляють корисні солодощі на день народження чи якесь свято.

— Коли ви встигаєте, якщо працюєте одна?

— Річ у тім, що веганські солодощі можна готувати про запас. У моїй морозильній камері завжди є запас, розфасований по контейнерах. Досить розморозити і можна споживати.

— Тобто відправку "Новою поштою" вони витримують без проблем?

— Так, у спеціальному пакуванні солодощі прекрасно доїжджають у будь-який куточок України. У мене є шанувальники продукції і в Києві, і в Одесі.

— Які ваші улюблені? – цікавлюсь.

— Усі люблю. А от мої діти найчастіше простять батончики з фініків, покриті темним шоколадом.

…Оксані вже давно тісно на власній кухні. Останнім часом виношувала ідею відкрити в Полтаві raw веган-кав’ярню зі студією й дитячою кімнатою. По-перше, це масштабування бізнесу і стабільність прибутку, відрахування податків у бюджет. По-друге, якомога більше людей зможе познайомитися зі смачною й корисною їжею, що заряджає енергією й дає відчуття легкості.

— Люди поступово відходять від харчових звичок своїх предків і приходять до здорового харчування, яке є альтернативою генномодифікованим продуктам, хлібові, цукрові, — пояснює жінка.

Але без первинного капіталу її мрія лишалася нездійсненною.

Та в житті Оксани стався щасливий випадок. Пару місяців тому в Полтаві у Міжнародному інституті розвитку громад (МІРГ) проходив форум жінок-підприємниць, і брат буквально виштовхав її на той захід.

Наразі Оксана Лозов’ягіна студентка МІРГ, двічі на тиждень безоплатно відвідує заняття, де навчають заповнювати грантові заявки.

— Завдяки лекціям у мене вже склалися пазли і з’явився чіткий план масштабування бізнесу, — розповідає. — Відчуваю впевненість у власних можливостях і бажання команди МІРГ допомогти мені відкрити власну справу. Хочу податися на грант і, зрештою, втілити свою мрію в життя…

Фото Сергія Романенка та з особистого архіву Оксани Лозов’ягіної