Лікували чоловіків від жіночих захворювань або їздили на море "дикунами": як відпочивали в СРСР (фото)

Часто для отримання заповітної путівки доводилося давати хабарі

Деякі досі вірять у ідеальне життя під час СРСР. Найкраща освіта та медицина, безкоштовні квартири та щорічні путівки на море – саме так згадують про життя фанати "совка".

Однак чи справді звичайний громадянин міг собі дозволити поїхати на відпочинок до Криму та насолоджуватись усіма благами цивілізації? "Телеграф" розбирався, як насправді відпочивали радянські люди.

Від чого залежала тривалість відпустки радянського працівника

Поняття оплаченої трудової відпустки було запроваджено більшовиками лише 1918 року. Однак насправді відпочити виходило лише привілейованим та наближеним до влади людям.

Часто партійці могли відпочивати 3, а то й 5 місяців на рік. Проте невдовзі їхній відпочинок обмежили до 1 місяця, фактично заборонивши відпочивати за кордоном. На відпочинок їх відправляли до санаторіїв Криму чи Кавказу.

Умови відпочинку цієї категорії населення вважалися відмінними. У санаторії їх забирали прямо з вокзалу, селили у найкращі номери, якісно годували. Такі ж привілеї надавалися родичам партійців.

А ось у звичайних працівників до 1967 року було лише 12 днів відпустки на рік. Пізніше їхня кількість збільшилася до 15 і додалися додаткові дні залежно від умов праці, стажу — таким чином тривалість відпустки виходила до 24 днів на рік.

А що із безкоштовними путівками?

Крим та Кавказ були популярними місцями відпочинку не лише серед партійних працівників, а й серед звичайних людей. Потрапити на такий відпочинок можна було лише з путівкою — а ось їхня кількість була обмеженою. Отримати цей бажаний документ могли далеко не всі, і це дуже сприяло корупції.

Вся річ у тому, що для отримання путівки потрібно було не лише надати довідку від лікаря, а й хабар. Траплялися випадки, коли чоловіків відправляли до санаторію за гінекологічною путівкою.

Однак, навіть такий відпочинок був доступний далеко не кожному. Тому багато хто їздив на море без путівок. Жили вони в машинах чи наметах просто на березі — таких відпочиваючих називали дикунами. Таким чином люди відпочивали не лише на морі, а й у гори.

Як відпочивали та розважалися під час відпустки

У санаторіях найпопулярнішою процедурою були лікувальні грязьові чи сірководневі ванни. Також проходили лікування банками, приймали душ Шарко, робили електрофорези, масажі та пили мінеральну воду.

Шведського столу тоді не було. Усіх годували стандартним меню, а лікар ще міг у разі потреби призначити дієтичне харчування.

Вільний від процедур час люди проводили на пляжі, танцях, у бібліотеці, грали у шахи або ходили на свіжому повітрі. Іноді організовувалися екскурсії для відпочивальників.

Однак навіть такий відпочинок був доступний переважно для городян. Жителі сіл взагалі могли не бачити моря.

Проблему дефіциту купальників вирішували в стандартний спосіб — часто їх перешивали з домашнього одягу. А якщо не хотілося відвідувати брудний громадський туалет, ходили "в кущики".