Кому потрібні блекаути у Бєлгороді: військовий експерт вказав на п’ять цікавих нюансів

Проблеми зі світлом Росія використовує як аргумент у веденні багаторівневого протистояння з Україною

Інформаційна складова російсько-української війни, яка підходить під визначення конвенційної, вийшла на провідні позиції. Цей аспект не можна ігнорувати, адже він створює так званий "туман війни".

І якщо раніше цей термін був найбільш застосований саме на полях битв, то тепер переведений в інформаційну площину. Про це експерт сектору безпеки та оборони Олег Старіков розповів у коментарі сайту "Телеграф".

Він нагадав, що 1 липня з’явилася новина про те, що у Бєлгородській області 90% мешканців одномоментно залишилися без електрики та водопостачання. За відкритими даними, у регіоні на початок 2024 року мешкало понад 1,5 млн осіб, в обласному центрі – приблизно 340 тисяч.

Також електроенергії не було і в чотирьох районах Воронезької області – Лискинському, Острозькому, Кантемирівському та Кам’янському, де мешкає близько 20 тисяч населення. Причиною аварії офіційно названо "зовнішній вплив".

"У зв’язку з тим, що у прикордонних областях – Харківській (Україна) та Бєлгородській (РФ) – ведуться бойові дії різного ступеня інтенсивності, привертає увагу зведення МО РФ від 1 липня. Там зазначено, що за добу Збройними силами Російської Федерації були знищено 36 українських БПЛА і жоден не досяг цілей, тобто об’єкти не були вражені", – наголошує військовий експерт.

Він зауважив, що трохи пізніше в інформаційних повідомленнях про бєлгородський блекаут, поряд із відсутністю електрики, води, інтернету, непрацюючими світлофорами, міським транспортом тощо, з’явилася інформація, що населені пункти Бєлгород, Старий Оскол та Волоконівка нібито залишилися без енергопостачання після скоординованої атаки українських дронів та вибухів на електропідстанції саморобних вибухових пристроїв".

На третьому етапі цієї інформаційно-психологічної спецоперації у російському та українському сегментах соцмереж та медіа з’явилися фото та відео з десятком людей із прапором РФ на тлі стели "Грайворонський район", продовжує Олег Старіков.

Це повідомлення супроводжувалося відкритою заявою мешканців Грайворонського міського округу до російського диктатора Володимира Путіна та міністра оборони Андрія Білоусова.

"Серед вимог до вищого військово-політичного керівництва Росії заявлені прохання дотримуватись цивільних прав, забезпечити безпеку та компенсувати завдані збитки через постійні обстріли, надати населенню району дошкільного та шкільного віку статусу "діти СВО", – каже експерт.

Він нагадав, що останні офіційні повідомлення у ЗМІ про блекаути, подібні до липневого-2024, але менш масштабні, у Бєлгородській області були у листопаді 2022 року. Тоді йшлося про марафон пожеж на Бєлгородській ТЕЦ та підстанції "Південна". Тоді ці обставини пов’язували з техногенними проблемами і недбалістю персоналу.

"При цьому варто зазначити, що з початку 2023 року на території РФ бойові дії ведуть російські військові формування Легіон "Свобода Росії" та Російський добровольчий корпус (РДК) по лінії населених пунктів Тьоткіно, Грайворон та Козинка", – каже Олег Старіков.

Наприкінці червня The Washington Post з посиланням на внутрішні російські документи, опублікував дані, згідно з якими з квітня-2023 по квітень-2024 було зафіксовано 38 випадків нештатного сходження коригованих авіаційних бомб (КАБ) різного калібру ЗС РФ на територію Бєлгородської області та не менше чотирьох випадків падіння КАБів на міську цивільну забудову самого Бєлгорода, а також 11 авіабомб впало на прикордонний Грайворонський район.

Загалом за час широкомасштабних бойових дій з лютого 2022 року російською стороною, за інформацією WP, задокументовано понад 100 нештатних сходжень КАБів.

На підставі вищевикладеного Олег Старіков робить наступні висновки:

1. Згідно з Женевськими конвенціями та Правилами та звичаями ведення війни, у разі перехресних бойових дій цивільне населення треба евакуювати, що, до речі, і було зроблено українською стороною у Вовчанському та прилеглих до кордону з Бєлгородською областю районах Харківської області. З боку російської влади на федеральному рівні таке рішення не ухвалювали.

2. Природний компонент КАБів виробництва 1950-х років має бути взятий до уваги, оскільки повної інформації про кількість боєприпасів і бомб, що не розірвалися, немає, але резонно припустити, що не всі факти детонування російських снарядів на території РФ потрапляють в публічну площину.

3. Очевидною є спроба влади Бєлгородщини перекласти відповідальність за інцидент на електрогенеруючих потужностях у Бєлгороді та списати масштабну техногенну аварію на військові дії та на українську сторону.

4. Має місце використання цієї ситуації місцевими чиновниками у внутрішніх розборках, як елемент тиску на владу та привернення уваги вищого керівництва. Так, губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков, який отримав у травні 2024 року Орден мужності за нібито "мужність і самовідданість, виявлені при виконанні професійного обов’язку", фактично самоусунувся від виконання функцій та обов’язків захисту цивільного населення.

Він систематично ігнорує факти відмови працівників МНС виїжджати на виклики до прикордонних населених пунктів, зокрема Грайворонського району, для усунення наслідків, пов’язаних з бойовими діями. Населенню видані індивідуальні вогнегасники як самостійне забезпечення безпеки. Саме про це була заява російських громадян на тлі стели Грайворонського району.

5. Цей інцидент може бути сприйнятий світовою спільнотою як створення гуманітарної катастрофи для майже мільйона громадян РФ на російській території з обмеженням доступу до електропостачання та питної води і може бути використаний російською стороною як аргумент при створенні образу України як держави-терористки. Передумови такого характеру в Раді Безпеки ООН з боку російського представництва були вже неодноразово, резюмує Олег Старіков.