Сміятиметеся до сліз: як у регіонах України називають цей вид транспорту

Українська мова набуває виразності завдяки діалектам

Слово "велосипед" прийшло в Україну із Франції та походить від двох латинських слів: velox — швидкий, і pedes — ноги. Але в деяких регіонах можна почути й інші назви цього транспортного засобу.

"Телеграф" вирішив дізнатися, де і які слова використовують замість загальноприйнятої назви велосипеда, та чому.

Лайба

Українці нерідко скорочують слово "велосипед" та говорять "велик" або "велік". Але у східних регіонах, наприклад, на Луганщині, Донеччині та Харківщині та не тільки велосипед нерідко називають "лайбою". Хоча цим словом, яке має походження від фінського laiva, раніше позначали великий човен, дерев'яне вітрильне судно, що використовувалося для перевезення вантажів, сьогодні це вже нове утворення.

В сучасній українській мові "лайба" є частиною діалекту і може позначати транспортний засіб, зокрема велосипед або автомобіль. За однією з версій, слово могло утворитися від назви німецької фірми-виробника велосипедів Leiba.

Приклади вживання:

– Де твоя лайба? Я показав, хоч він уже запримітив, як тільки ми підкотили до воріт. (П. Загребельний)

– Ми своїм транспортом, онде за кущами лайба. (Ю. Мушкетик)

– Коли я заїжджаю за нею на своїй непрестижній лайбі, ті її колежанки зустрічають мене ввічливо, але я спиною чую їхні іронічні погляди. (Л. Костенко)

Лісапед та лісопет

На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, в Центральній Україні та на Запоріжжі кажуть на цей вид транспорту "лісапед" або "лісопет", адаптувавши літературний "велосипед" до місцевої вимови.

Ровер

Натомість на заході нашої країни переважно кажуть "ровер" та "роверець". Походження слова пов'язане з британською компанією Rover, що з кінця 19 століття випускала велосипеди. Також існує англійське дієслово "rove", яке означає "блукати".

Цю назву вживав в одній зі своїх культових пісень, в якій попереджав про війну ще у 1997 році, Кузьма "Скрябін":

– Купи собі ровер і скоро жени,

Бо можна не встигнути – близько вони.

Ровер також є одним із ключових образів у творчості чортківсько-нью-йоркського літератора Василя Махна. "У дитинстві я не мав власного ровера", — писав Махно, а потім видав цілу збірку творів "Уздовж океану на ровері".

Біціґлі

Але найцікавіше цей транспортний засіб називають на Закарпатті. Місцеві українці запозичили назву велосипеда, ймовірно через посередництво угорської, переробивши англійське bicycle або французьке bicyclette, що буквально означає "двоколісний". Схожі форми трапляються й у багатьох інших мовах: у словацькій та хорватській, а також у неслов’янських — наприклад, в угорській bicikli чи в румунській bicicletă.

Це слово вживається й у сучасній творчості закарпатців. Один з цікавих прикладів — пісня Павла Чучки "Службова любов". Наведемо її перший куплет:

Ти перший раз прийшла ку мні,

а я в дежурці твердо спав.

Ти ся привезла на біціґлі,

жеби тя пес не покусав.

Також це слово можна почути в закарпатських гуморесках (фіґлях):

Він: – Марьо, видиш тоту звізду?

Вона: – Йо.

Він: – То я! А тоту?

Вона: – Йо.

Він: – А то ти. А видиш тоту звізду на другій звізді звирьху?

Вона (пожвавлюючись і присуваючись до нього): – Йо-йо, вижу!!!

Він: – А то – я на моїх нових біціґлях!

Кола або колесо

У контексті місцевої назви велосипеда також виокремлюється Буковина — тут переважає питомо українське слово "колесо". Подекуди вживають і форму "кола". Тож, використавши ці слова в околицях Чернівців у загальноприйнятому значенні — як назву транспорту чи геометричної фігури, — ви ризикуєте, що вас зрозуміють інакше.

Колесо або кола звучить просто та автентично. Таку назву наряду з іншими згадували навіть в журналі "Юнак", що видавала в Канаді українська діаспора. В одному з його випусків автори написали таке:

"В українській мові трикутноподібний кусок заліза з двома колесами, двома педалями, сідлом, кермом, ланцюгом і різними іншими дзиндзликами має аж три назви: ровер, вельосипед і колесо. […] Яке слово є більше правильне? Ніяке! Можеш вживати яке хочеш. На Україні в основному вживають слово велосипед (без м’якого знака), а тут ми переважно вживаємо ровер".

Хоча всі ці варіанти формально належать до діалектної сфери, чим відрізняються від загальновживаного "велосипеда", частина з них уже закріпилася й у художніх текстах. Їхня присутність у літературі свідчить про природність і гнучкість української мови, яка здатна вбирати й зберігати багатство народного мовлення.

Такі слова не лише оживлюють стиль і надають йому колориту, а й виконують важливу роль у збереженні мовної спадщини. Вони поєднують сучасність із традицією, відображають історію різних регіонів та допомагають відчути живий пульс розмовної стихії. Саме завдяки діалектам українська мова розкривається у своїй багатобарвності, набуваючи особливої виразності.

Раніше ми розказали, як на українську мову перекласти слово "сладкоежка". Лише одиниці знають правильну відповідь.