За яких умов українських чоловіків можуть депортувати з Польщі та інших країн Європи

Для того аби українських чоловіків призовного віку "вислали" з Польщі, Німеччини чи будь-якої іншої країни Європи, їх мають визнати злочинцями.

Ще з кінця минулого року від українських посадовців почали лунати заяви про необхідність обліку військовозобов’язаних чоловіків, які виїхали за кордон, задля подальшої роботи над їх поверненням на Батьківщину. Такі ідеї вже почали "підхоплювати" на Заході та навіть пішли далі.

"Телеграф" публікує розбір ситуації.

Що відомо?

6 лютого польський генерал у відставці Вальдемар Скшипчак запропонував депортувати українських чоловіків з Європи. Це, за його словами, має полегшити роботу адміністрації Президента України Володимира Зеленського, повідомило польське видання Onet.

"Це має бути ініціатива для урядів у Варшаві, Парижі, Празі, та де б вони не були. Ці уряди мають допомогти Києву депортувати їх (чоловіків – ред.)", — заявив він.

У польському МЗС, своєю чергою, повідомили, що розглядають питання, "як можуть підтримати українську сторону". Оптимальним рішенням у відомстві назвали врегулювання цих питань на європейському рівні.

За даними польських журналістів, поки що жодних робіт у напрямку депортації українців польський уряд не веде.

Неможливо видворити людину без рішення суду

Як зазначив у коментарі "Телеграфу" виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, жодного правового підґрунтя для депортації українських чоловіків призовного віку наразі немає. Вислати людину з країни можуть лише за рішенням суду й за умови звернення української сторони.

"Депортувати особу можна тільки після відповідної судової ухвали. У кожному випадку ситуація має розглядатися через судові органи і, відповідно, для цього потрібно мати підставу. Україна має звернутися щодо конкретної особи, що вона є злочинцем. Не правопорушником, а саме злочинцем. Тільки в такому випадку особу можуть депортувати. І фактично ми говоримо вже про процедуру екстрадиції", — коментує правозахисник.

За цієї процедури громадянина під охороною та конвоєм повертають до України. Тож, для того аби чоловіків призовного віку "вислали" з Польщі, Німеччини чи будь-якої іншої країни Європи, їх офіційно мають визнати злочинцями. Навряд це явище буде масовим, прогнозує експерт. Адже екстрадиційна процедура може бути доволі непростою.

"Україна має такий порядок, що звертається до потрібної сторони за умовами конвенції про взаємне провадження у справах або через "червону картку" Інтерполу (розшук підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого для екстрадиції – ред.). Коли є чітке підтвердження того, що все було розглянуто в судовому порядку, і є довіра до цього судового рішення, тоді воно передається на виконання. Національна судова система має ухвалити рішення на рівні судової інстанції про передачу особи, про екстрадицію. Це дуже, скажімо, непростий процес і немасовий. Йдеться про одиниці осіб. Говорити про те, що ця процедура буде застосована для повернення чоловіків, на мою думку, недоречно", — вважає Олександр Павліченко.

Австрійське видання Exxpress, посилаючись на дані Євростату, у листопаді 2023-го повідомляло, що з початку повномасштабного вторгнення Росії з України до країн Європи виїхало 650 тисяч чоловіків, які за віком підпадають під призов.

Чи мають військовозобов’язані українці ставати на облік за кордоном?

У грудні 2023 року в Міноборони України, заговорили про те, що планують провести облік військовозобов'язаних українців, які живуть за кордоном.

"Ми просто закликаємо цих людей пройти облік. По-друге, після обліку, ми пропонуємо їм різні опції — рекрутинг, де можна обрати спеціальність. Фокус не на те, як покарати людину, а як надати можливості, щоб у військовослужбовця всі питання по безпеці були зняті. Оце наша мета", — заявляв міністр оборони Рустам Умєров.

Водночас він зазначав, що влада працює над питанням можливого обмеження прав українців за кордоном, які не стануть на облік.

З минулого року постановою Кабміну низку обов’язків щодо військового обліку українців поклали на дипломатичні установи України за кордоном. Вони мають повідомляти громадян про початок чергового призову та сприяти їх поверненню до України. Проте, як саме реалізовуватиметься цей крок, у документі не прописано. Дипустанови також відповідають за консульський облік українців.

Та наразі постановка на консульський облік за кордоном не є обов’язковою нормою для військовозобов’яних, наголошує Олександр Павліченко.

"Коли особа виїздить з України, вона має право ставати на облік закордонний, але може й не робити цього. Немає прямого обов'язку і санкцій", — підкреслює правозахисник.

Він додає, що 99% громадян не проходять цю процедуру.

Раніше "Телеграф" повідомляв, як перевірити, чи є ви в базі розшуку ТЦК. Це можна швидко зробити через сайт МВС.