По 110 грн за квадрат: як в будинку у Києві скинулись на сонячні панелі і стали енергонезалежними
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Історія ОСББ, яке забезпечило себе власною електроенергією
У час, коли питання енергетичної безпеки стає все актуальнішим для України, один із київських будинків зробив революційний крок уперед. ОСББ "Порядок Шептицького, 12" обладнало перший у столиці енергонезалежний житловий будинок, здатний автономно забезпечувати електроенергією свій критичний функціонал протягом доби у разі повного блекауту.
Встановивши 72 сонячні панелі та потужну систему акумуляторів, мешканці будинку започаткували важливий тренд для всього міста. Проєкт вартістю 3,2 мільйона гривень було реалізовано завдяки співфінансуванню від мешканців та підтримці міської влади за програмою "30 на 70".
Про те, як вдалося втілити цей амбітний проєкт, як вмовили всіх мешканців і чи змінилися рахунки за електроенергію, розповідає голова правління ОСББ Станіслав Донцов.
Найдорожче — не сонячні панелі
— Зараз на даху вашого будинку встановлено 72 сонячні панелі. Як це вдалося зробити?
— Цей проєкт ми змогли реалізувати завдяки активній участі наших співвласників. Завдяки їхній допомозі, ентузіазму та підтримці правління ми обрали цей курс і протягом року змогли втілити його в життя. Важливу роль також відіграла підтримка Київської міської ради, адже є спеціальні програми, які допомагають реалізовувати енергоефективні заходи, такі, як будівництво сонячних станцій.
— Яка була загальна вартість? Чи правильно я розумію, що найбільші витрати стосуються не самих панелей, а акумуляторів?
— Так, ви правильно розумієте. Загальна вартість проєкту склала приблизно 3 мільйони 200 тисяч гривень. І справді, якщо говорити про елементи, то найбільш вартісна частина – це літій-залізо-фосфатні акумулятори, які зберігають енергію для використання в період відключень чи коли вона потрібна.
— Що змінилося для мешканців після встановлення сонячних панелей? Яка частина будинку наразі забезпечена електроенергією? Я так розумію, що йдеться не про безперебійне світло у квартирах, а саме про живлення критичного функціоналу?
— Так, ви праві. Наша станція вирішує питання заживлення місць загального користування. Це коридори, ліфтові холи, насоси для холодного та гарячого водопостачання, циркуляційні насоси, один пасажирський ліфт, розетки на першому поверсі, провайдери зв'язку та система відеонагляду. Фактично, усе, що стосується місць загального користування, ми під'єднали до сонячної станції.
— І на скільки годин вистачає енергії?
— Наразі вистачає на 25-27 годин резервного живлення. Але з початком опалювального сезону, коли циркуляційні насоси працюватимуть постійно, цей період скоротиться до 12-15 годин.
Взимку СЕС виконує дещо іншу роль
— Як сонячні панелі працюватимуть взимку? Чи будуть вони такими ж ефективними, коли відключення електроенергії будуть тривати понад 8 годин?
— Взимку СЕС виконує дещо іншу роль. На жаль, через наші кліматичні умови панелі не можуть генерувати стільки ж енергії, скільки влітку. Взимку вони виробляють близько 5-10% від того, що генерують у літній період. Однак акумулятори будуть заряджатися від електромережі, коли вона доступна, і використовувати цю енергію під час відключень.
— Яка фактична потужність вашої сонячної станції?
— Технічно правильніше говорити про потужність інверторів. У нашої станції потужність інверторів становить 24 кВт-години, а сонячні панелі мають загальну потужність 30 кВт. Це допустимо, адже панелі можуть мати більшу потужність, ніж інвертори. Це нормальна практика.
110 гривень за квадратний метр та судові прецеденти
— Чи правильно я розумію, що частина коштів на проєкт була зібрана співвласниками? Який був внесок з кожної квартири?
— Так, частину коштів ми збирали від співвласників, адже ОСББ – це, по суті, самі мешканці. Ми сплачували двома траншами: спочатку на генератор, а потім додатково – на сонячні панелі та проєкт. У середньому, це становило приблизно 110 гривень з квадратного метра житлової площі. Наприклад, якщо у вас квартира 50 квадратних метрів, ви сплатили б 5 500 грн. Якщо квартира 100 квадратних метрів – 11 000 грн. Всього мешканці сплатили 1 млн 125 тисяч гривень.
— У які терміни мешканцям потрібно було сплатити ці внески?
— Ми розуміли, що не всі можуть сплатити одразу одним траншем, тому пішли назустріч людям. Ми домовлялися, що вони можуть сплатити за 2-3 місяці, і з цим проблем не виникало. Важливо завжди залишатися людиною, і для тих, у кого не було можливості сплатити одразу, ми пропонували розтермінування. Однак більшість людей сплатила одразу.
— Як вдалося переконати всіх мешканців підтримати цей проєкт? Чи були розбіжності або конфлікти?
— Звісно, не буває так, що всі одностайно підтримують рішення. Люди мають різні думки. Дехто був скептично налаштований, інші не мали великої мотивації, тому що не проживають постійно в будинку або здають житло в оренду. Проте саме для таких випадків і існує ОСББ — це ефективний механізм для прийняття рішень у багатоквартирному будинку.
Згідно із законом України про ОСББ, для прийняття рішення достатньо простої більшості голосів — 50% плюс один голос. Ми зібрали близько 55-56% голосів "за", і цього було достатньо, щоб рішення стало обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
— Чи були судові розгляди щодо цього питання?
— Так, були кілька випадків, коли деякі мешканці відмовилися сплачувати внески. Я, як голова ОСББ, подавав судові позови. Наприклад, один з позовів був проти Київської міської ради, оскільки вони як власники нежитлових приміщень не сплатили свою частку — 27 тисяч гривень. Ми виграли цю справу, і наразі вона перебуває на стадії апеляції. Я впевнений, що ми переможемо.
Також були позови проти двох фізичних осіб. У першому випадку ми вже виграли, а у другому справа ще триває, але я впевнений, що і тут отримаємо позитивний результат.
Сонячні панелі не бояться дощу і граду
— Чи розглядали ви варіант використання генераторів, як це робить багато ОСББ у Києві?
— Так, у нас є два генератори. Вони не дуже потужні, але достатні для критичних ситуацій, коли електропостачання буде відсутнє добу чи більше. Однак слід розуміти, що генератор — це не лише вартість самого пристрою, але й значні витрати на паливо.
Деякі мої колеги з інших регіонів підрахували, що одна година роботи потужного генератора в багатоквартирному будинку коштує близько тисячі гривень влітку та двох тисяч гривень взимку. Якщо припустити, що відключення триватиме 12-18 годин на день, то витрати на паливо можуть сягнути 36 тисяч гривень на день, що в місяць перевищує мільйон гривень. Чи готові мешканці платити такі суми? Я сумніваюся.
— А як щодо обслуговування сонячних панелей? Чи це впливає на щомісячні внески мешканців?
— Ні, це ніяк не впливає на щомісячні внески. Обслуговування сонячних панелей мінімальне. Раз на півроку електрики перевіряють контактори, з'єднання, заміряють температуру для запобігання перегріву. Панелі також інколи миють, переважно від пташиного посліду, а не від бруду чи пилу — це, як правило, робить дощ. Усі витрати покриваються коштом поточного фінансування, додаткових витрат для мешканців немає.
— Наскільки сонячні панелі витривалі до зовнішніх загроз?
— Сонячні панелі доволі витривалі. Це технологія, яка вже понад 10 років на ринку, і бізнес активно нею користується. Скло, яке захищає панелі, розроблене для того, щоб витримувати вітрове та снігове навантаження, і навіть потужний град не завдасть їм шкоди. Виробники дають гарантію на панелі від 15 до 25 років. Вартість цих панелей постійно знижується, тому навіть якщо одна з них пошкодиться, замінити її коштує приблизно 100-150 доларів, що не є критично для роботи всієї системи, навіть у найгіршому випадку.
"Наш будинок надихає інші ОСББ на перехід до зеленої енергії"
— Зараз усі говорять про енергонезалежність. Які кроки потрібно зробити ОСББ, щоб розпочати подібний проєкт? Які документи потрібні для встановлення сонячних панелей на даху багатоповерхівки?
— Перший крок — це технічний аудит і аналіз потреб будинку. Треба визначити, яку потужність резервного живлення вам потрібно. Цей аудит можна зробити власними силами, якщо є інженери або досвідчені члени правління. Якщо таких знань не вистачає, можна звернутися до професійної компанії, яка швидко проведе технічний звіт.
Маючи цей звіт, правління ОСББ може звернутися до професійних інсталяторів і отримати комерційні пропозиції від кількох компаній для порівняння. Потім це питання треба винести на загальні збори мешканців, адже встановлення панелей — це спільне рішення. Якщо більшість підтримує ідею, можна організувати одноразовий додатковий внесок для фінансування проєкту.
Також є можливість скористатися державними та міськими програмами підтримки, як-от "Грін Дім" або програма 70 на 30 від Київської міської влади. За допомогою цих програм мешканці можуть покрити лише 15-20% вартості, решту компенсують державні і міські фонди.
— Чи приходять до вас на екскурсії інші голови ОСББ, щоб перейняти досвід? І які проблеми виникають у них під час реалізації таких проєктів?
— Так, я є членом правління асоціації ОСББ та ЖБК Дніпровського району, і ми регулярно проводимо заходи для популяризації цієї ідеї. Я ділюся своїм досвідом і досвідом колег, які також реалізували подібні проєкти. Наприклад, мій колега встановив сонячну станцію ще у 2021 році, і вона успішно працює вже понад три роки.
Майже щотижня я запрошую колег до нашого будинку, щоб показати, як все працює на практиці. Консультую і допомагаю, бо вважаю це частиною своєї громадської відповідальності.
Одного разу на екскурсію прийшли 60 людей. Це було влітку, під час відключень електроенергії, і мешканці були здивовані, побачивши таку кількість відвідувачів — вони подумали, що це якийсь рейдерський захват. Але такі позитивні приклади надихають інших, і кількість зацікавлених постійно зростає.
— Ви вважаєте, що цей рух буде набирати обертів? Більше будинків встановлюватимуть сонячні панелі?
— Так, це вже відбувається. У Києві зараз вже декілька десятків будинків мають резервне живлення або працюють над встановленням сонячних панелей. Просто багато хто це робить непублічно. Я думаю, що до кінця року ця цифра може зрости до 100 будинків, а наступного року буде ще більше. Це як лавина — перші позитивні приклади надихають людей, і рух набирає обертів.
— Як ви обирали компанію для встановлення панелей? На що варто звернути увагу при виборі підрядника?
— Головне — досвід і реалізовані проєкти. Важливо, щоб підрядник мав досвід роботи саме з багатоквартирними будинками, адже це трохи складніше, ніж реалізація на комерційних об'єктах. Є багато нюансів, які потрібно враховувати, тому краще обирати тих, хто вже має подібний досвід.
— Скільки часу зайняв проєкт від початку до реалізації?
— Якщо рахувати всю реалізацію, включно з другою чергою, яку профінансувало місто, то проєкт зайняв близько півтора року. Якщо ж говорити про частину, яку ми зробили за кошти співвласників, то це зайняло приблизно пів року. Проєкт потребує терпіння, тому краще закладати один-два роки на його реалізацію.
"Надлишкові кіловати, які ми віддаємо в мережу"
— Будинку вже понад 20 років. Чи потрібно було змінювати внутрішні будинкові мережі для встановлення нового обладнання?
— Якщо точніше, то нашому будинку цього року виповнюється 20 років. Звісно, з часом у будинках потрібно щось міняти та робити планові ремонти, але для реалізації проєкту сонячних панелей нам не довелося робити якихось кардинальних змін. Ми використовували вже наявну інфраструктуру, і капітальних ремонтів чи змін у несучій конструкції не було.
— А що щодо двоповерхових чи п'ятиповерхових будинків? Чи можливо встановити сонячні панелі для повної енергонезалежності квартир?
— Теоретично, це можливо для маленького будинку. Тут виникає питання балансу споживання. У багатоквартирному будинку можна спрогнозувати споживання електроенергії доволі чітко, проте в окремих квартирах може виникати складність контролювати навантаження в реальному часі. Наприклад, одна квартира може вимкнути всі прилади, а інша — використовувати занадто багато енергії. Система може не витримати і вимкнутись. Якщо таких квартир декілька, баланс буде втрачено, і система може вийти з ладу.
Це найбільша проблема для багатоквартирних будинків — відсутність оператора, який би збалансовував систему. Система може втратити контроль через надмірне споживання, і це ускладнює повну енергонезалежність для квартир.
— Як змінилися рахунки мешканців за електроенергію після встановлення сонячних панелей? Ви перший будинок, який постачає енергію в загальну мережу. Як це виглядає на практиці?
— Ми почали віддавати електроенергію в загальну мережу з 1 жовтня, тому поки що пройшло лише кілька днів. Проте варто зауважити, що це жодним чином не впливає на рахунки мешканців. Надлишкові кіловати, які ми віддаємо в мережу, приносять економію для ОСББ, але це не означає, що внески мешканців зменшаться чи вони отримають субсидію.
Економлені кошти ОСББ направить на ремонти, модернізацію обладнання, наприклад, заміну насосів. Мешканці відчують це через підвищення якості життя в будинку, але не через безпосереднє зменшення рахунків.
— Дякую вам за цікаву розмову!