Чи справді "Глобино" не знало про російське походження своєї оболонки?

Обшуки СБУ на "Глобинському м’ясокомбінаті" та подальші підозри щодо постачання ковбасної оболонки з Росії під латвійським маркуванням викликали значний суспільний резонанс. У цьому матеріалі ми зібрали наявні факти, заяви компанії та аналітичні дані, щоб зрозуміти, чи могла компанія не знати про реальне походження продукції.

Що відомо про справу?

27 листопада СБУ провела обшуки на "Глобинському м’ясокомбінаті". У ході розслідування було висунуто припущення, що ковбасна оболонка типу "Amiflex T-3 Print" може мати російське походження, а її справжнім виробником швидше за все є компанія "Атлантіс-Пак" із Ростова-на-Дону. Проте у митних документах зазначено латвійського виробника SIA "DCL".

Згідно з оперативними даними, продукція, про яку йдеться, зовні нагадує продукцію "Атлантіс-Пак" і "Amiflex T-3 Print", а сама схема з фіктивним маркуванням, ймовірно, мала на меті обійти санкційні обмеження. Також слідство вважає, що оболонка реалізовувалася через афілійовані підприємства, які змінювали її класифікацію у податкових документах.

Позиція компанії "Глобино"

Марина Кузьмінська, яка в розмові з виданням представилася керівницею відділу маркетингу "Глобино", заявила, що компанія не є фігурантом кримінального провадження. "Наразі немає жодного кримінального провадження відносно групи компаній "Глобино" і жодного підприємства, яке входить в цю групу. СБУ зверталася до нас із запитом на тимчасовий доступ до документів", – зазначила вона.

Втім, наявні у редакції документи підтверджують, що ТОВ "Глобинський м’ясокомбінат" є стороною у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України Пособництво державі-агресору.

Кузьмінська визнала співпрацю з постачальником, який фігурує у справі, та наголосила: "Ми маємо всі необхідні документи, які підтверджують, що країна походження цієї оболонки – Латвія, а не Росія. Звідки фактично завозиться оболонка я не знаю, ми не маємо змоги фізично контролювати кожного постачальника". Далі Марина додає, що до повномасштабного вторгнення ця оболонка завозилась через Білорусь.

Це викликає питання: чи достатньо було покладатися лише на документи, враховуючи обставини, що передували повномасштабному вторгненню?

Чи могла компанія не знати?

Одним із ключових факторів, що ставить під сумнів заяви "Глобино" про незнання реального походження продукції, є унікальність оболонки, яку закуповує виробництво. Російська компанія "Атлантіс-Пак" має два патенти на гофровану волого-бар’єрну оболонку та формовану бар’єрну плівку, а також на способи їх виготовлення. Тобто, ці розробки є ексклюзивними.

З огляду на унікальність продукції, а також те, "Глобино" закуповувала її і до повномасштабного вторгнення, компанія навряд чи могла не знати, що її виготовляє лише одна компанія – "Атлантіс-Пак". Перехід на посередника з Латвії після початку війни, ймовірно, міг бути лише спробою приховати походження оболонки, оскільки зміна постачальника не усуває факт монопольного виробництва цієї продукції.

В умовах санкційного законодавства та війни багато українських компаній запроваджують додаткові перевірки своїх постачальників, аби виключити співпрацю з російськими підприємствами. У цьому контексті дії "Глобино" викликають питання щодо належного контролю ланцюгів постачання. Очевидно, що в даному випадку було достатньо інформації для більш ретельного аналізу.

Маркери проросійських наративів у маркетинговій політиці

Збереження назви "Глобино" замість "Глобине" стало ще одним предметом обговорення. Попри офіційну назву міста, компанія продовжує використовувати варіант, який асоціюється з російським контекстом. Кузьмінська пояснила це впізнаваністю бренду: "Ми прийняли рішення, що не будемо змінювати бренд, тому що це не обов'язково є відсилкою до російської мови, це так само може бути навмисно змінена одна буква, щоб не бути співзвучними з назвою міста".

Крім того, компанія стикалася із критикою через затримки у перейменуванні таких продуктів, як "московська ковбаса" та "російський сир". Хоча зрештою зміна назв була виконана, цей процес тривав значно довше, ніж у інших українських брендів.

Як реагують інші компанії?

Багато українських компаній адаптували свої маркетингові стратегії до нових реалій. Наприклад, бренд "Простоквашино" змінив назву на "Просто наше", підкреслюючи свою національну ідентичність. Інші бізнеси впроваджують системи контролю, що дозволяють чітко відстежувати походження сировини, навіть у складних ланцюгах постачання.

Ситуація з "Глобино" виявила низку важливих питань щодо прозорості бізнесу в Україні. Попри запевнення керівництва, залишаються сумніви у тому, чи достатньо компанія зробила для перевірки своїх постачальників. Маркетингові рішення також викликають неоднозначну реакцію, зокрема у контексті усвідомлення національної ідентичності.

За даними нашого видання, СБУ продовжує розслідування, яке проводиться відповідно до статті 111-2 Кримінального кодексу України. Його результати стануть важливим сигналом для бізнесу, якого рівня відповідальності очікують споживачі та держава у воєнний час.