Як в Китаї та Єгипті: Нацрада посилює контроль над онлайн-ЗМІ

2026 рік розпочався із нововведень на українському медіаринку. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення змінила підхід в реєстрації онлайн-медіа. Тепер правила для українських інтернет-ЗМІ та блогерів стали значно суворішими, а нагляд за ними — посилився.

І ось чому це погано.

Ще більше контролю та "драконівські" штрафи

5 січня Нацрада опублікувала роз’яснення щодо обов’язкової реєстрації суб’єктів, які мовлять без використання радіочастотного спектра (РЧС) — через супутник, кабель або Інтернет (YouTube, TikTok, Twitch).

Тепер власник профілю на вищевказаних платформах, чия діяльність має ознаки аудіовізуального медіа, зобов’язаний зареєструватися.

І якщо раніше реєстрація була добровільною, то тепер за діяльність без реєстрації такому медіа загрожує штраф у розмірі від понад 800 тис. до 1 млн 200 тис. гривень. Крім цього, Нацрада може моніторити Youtube і застосовуватиме санкції вибірково — без прозорої системи правил.

В медіасередовищі уже порівнюють такий підхід Нацради з досвідом Єгипту та Китаю, де медіа перебувають під тотальним контролем. Про це зокрема писав директор ТРК "Свобода.ФМ" Олег Головатенко. Слід зазначити, що при реєстрації держава хоче дізнатися про автора Youtube-каналу все — ім’я, актуальний мобільний номер, адресу проживання. Це ефективно в боротьбі з пропагандистськими російськими ресурсами. Але може стати інструментом для контролю за "незгодними".

"Реєстрація — це "святе". Навіть якщо ваш канал дивляться три каліки та ваша бабуся через ОТТ-платформу, ви вже "суб’єкт". Вітаємо, тепер ви в системі (і під прицілом)", — коментують рішення Нацради в спільноті "Телекритик".

Головні ризики для медіа

Ми поспілкувалася з незалежними медіаекспертами, що ознайомилися з роз’ясненням Нацради. Вони виділили для медіа низку ключових загроз:

• Непослідовність державної політики. Якщо ще в 2024 році голова Нацради Ольга Герасим’юк наголошувала, що реєстрація онлайн-медіа є добровільною, то тепер це кардинально змінилося.
• Через відсутність чітких критеріїв суб’єкти диджитал-ринку позбавлені можливості самостійно визначити, який режим реєстрації до них застосовується — добровільний чи обов’язковий. Єдиним способом отримати відповідь стає звернення до Нацради, яке саме по собі запускає ризик кваліфікації діяльності як такої, що здійснюється з порушенням закону і притягнення до відповідальності за безреєстраційну діяльність.
• Високий ризик політичного тиску. Можливість перекваліфікації диджитал-ресурсів і загроза значних штрафів створюють додаткові інструменти впливу на медіа. Зокрема — політичного тиску та втручання в їхню роботу.
• Корупційний ризик. Давно відомо, що там, де непрозорі правила та вибіркові штрафи — там завжди широкі можливості для корупційних дій. Ми не хочемо звинувачувати Нацраду в тому, що це мета нових правил, але не можна не звернути увагу на ці ризики.

То наскільки остаточними будуть нові правила від Нацради? Як показує практика, зміни — можливі. Але це покаже тільки час.