У Києва є резерв на блекаути, але він не працює: що пішло не так

Закуплені ще у 2024 році когенераційні установки, які мали стати резервом для ТЕЦ і котелень Києва на випадок блекаутів, досі не підключені до мережі. Попри це столична влада звітує переважно про отримані технічні умови, тоді як місто залишається вразливим до тривалих відключень електроенергії та тепла.

"Телеграф" розповість, чому резервні потужності досі не працюють, що саме планує перевіряти держава та чому Житомир залишається єдиним містом з успішним досвідом впровадження когенерації.

Що таке когенераційні установки і чому на них роблять ставку

Когенераційні установки — це енергетичні комплекси, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію з одного джерела палива, найчастіше природного газу.

На відміну від класичних електростанцій, де значна частина тепла просто втрачається, у когенерації це тепло використовується для опалення, гарячого водопостачання або технологічних потреб. Завдяки цьому загальна ефективність використання палива істотно зростає, а витрати на енергозабезпечення знижуються.

Принцип роботи таких установок полягає в тому, що двигун внутрішнього згоряння або турбіна приводить у дію електрогенератор, виробляючи електроенергію, а тепло, яке виділяється під час роботи, не викидається в атмосферу. Через систему теплообмінників воно передається до теплової мережі, забезпечуючи опалення або гарячу воду.

Саме ця здатність одночасно виробляти два види енергії і стала причиною того, що на когенераційні установки роблять ставку в умовах енергетичної кризи. Для міст це – можливість підвищити енергетичну незалежність, зменшити втрати, знизити навантаження на централізовані електромережі та створити додаткове резервне джерело живлення і тепла, яке може працювати навіть у разі масштабних аварій або відключень.

Такі міні-ТЕЦ вимагають індивідуального проєктування та мають унікальну особливість: вони будуються одразу в захисних спорудах, що робить їх значно менш уразливими для ворожих атак порівняно з існуючими великими ТЕЦ.

Держава запускає аудит

Уряд вже запустив масштабну перевірку генераторів і когенераційних установок по всій Україні та одночасно виділяє мільярди гривень на закупівлю нових потужностей для громад. Аудит має показати реальний стан резервного енергозабезпечення та підвищити ефективність використання наявного обладнання. Перевірка зачепить і Київ.

Для неї створюється спеціальна робоча група, завданням якої є зібрати реальну картину щодо кількості, технічного стану та ефективності використання наявних потужностей у кожному регіоні. Як пояснив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, це має дозволити максимально ефективно використовувати вже наявні ресурси і закрити найвразливіші точки в системі резервного енергозабезпечення.

Паралельно уряд виділяє 2,56 млрд гривень на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед їх отримають житлово-комунальні господарства прифронтових областей — Дніпропетровської, Чернігівської, Донецької, Сумської, Запорізької, Харківської та Одеської. Водночас Кулеба наголосив, що за потреби генератори передаватимуть і туди, де зараз існує гостра необхідність у резервному живленні, зокрема до Києва.

Паралельно столиця намагається посилити енергетичну стійкість і за рахунок міжнародної допомоги. Місто домовилося з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ про передачу двох когенераційних установок.

Як повідомив міський голова Віталій Кличко, сторони підписали відповідний меморандум, і міні-ТЕЦ мають надійти до столиці вже найближчим часом. За його словами, ця допомога є важливою для Києва в умовах кризової ситуації та постійних ризиків для енергосистеми міста.

Когенерація в Києві: заяви, цифри і реальний стан справ

Раніше в КМДА неодноразово заявляли про плани встановлення в Києві п’яти когенераційних установок як елементу розподіленої генерації. Однак фактична ситуація виявилася значно менш визначеною. За останніми заявами столичної влади, наразі в місті працюють лише дві такі установки, тоді як на ще трьох тривають пусконалагоджувальні роботи. Конкретних термінів їх повноцінного запуску чиновники не називали.

Водночас залишається невизначеність і щодо потужності вже введених в експлуатацію установок. В.о першого заступника голови КМДА Павло Пантелеєв оперує цифрою в 66 МВт, яку місто нібито має отримати після встановлення додаткових установок до кінця лютого, однак не уточнюють, яка саме частка цієї потужності вже реально працює.

Зауважимо, що для повноцінного функціонування енергосистеми Київ потребує 1200 МВт енергії.

Це контрастує з більш ранніми планами столичної влади. У середині минулого року в КМДА заявляли, що до кінця 2025 року Київ має збільшити обсяги виробництва електроенергії на 116 МВт за рахунок газотурбінних і газопоршневих установок. Наразі ці цифри не знаходять чіткого підтвердження у фактичному стані реалізації проєктів.

Додаткові запитання викликає і тендер на закупівлю 15 когенераційних установок. Його було оголошено ще у 2024 році, і за початковими планами все обладнання мало бути поставлене до столиці. Водночас у відкритих джерелах відсутня актуальна публічна інформація про завершення цього тендера, строки поставок або реальний стан виконання контрактів.

При цьому загальна потужність цих 15 установок, за даними з тендерної документації, мала б становити близько 60,5 МВт, що також не повністю корелює з цифрами, які нині озвучують у КМДА.

Чому Житомиру вдалося, а Києву — ні

Чому ж на практиці когенерація спрацювала лише в Житомирі, тоді як для Києва та інших великих міст вона залишається проблемною, "Телеграфу" пояснює ексконсультант Біоенергетичної асоціації України Юрій Пилипенко.

"Окрім Житомира всі інші міста пішли в протилежному напрямку — по київському. Це закриття малих котелень і укрупнення інших", — пояснює експерт.

За його словами, проблема полягає не стільки в самих когенераційних установках, скільки в моделі теплопостачання великих міст.

"Міста — це централізоване опалення. Є одна юридична особа, зазвичай комунальна, рідше приватна. І ця юридична особа має мільярдні борги населення. Вона не готова будувати якісь там когенераційні установки (далі – КГУ). У них завдання — вижити, звести кінці з кінцями і зайти в наступний опалювальний сезон", — зазначає Пилипенко.

Як приклад він наводить ситуацію у Рівному, яку добре знає зсередини. Станом на початок жовтня борг споживачів перед "Рівнетеплоенерго" перевищував 150 мільйонів гривень.

"Для юридичних осіб тариф зараз близько 7200 гривень за гігакалорію, а для населення — 1778 гривень через воєнний стан. Собівартість у рази вища, а люди навіть 1778 не платять. Які тут КГУ?" — резюмує експерт.

Саме тому, за його словами, Житомир залишився фактично єдиним містом з успішним досвідом впровадження когенерації: там не пішли шляхом укрупнення котелень, а зробили ставку на децентралізовані рішення. У більшості ж інших міст, включно з Києвом, фінансова модель теплопостачання просто не залишає простору для реалізації таких проєктів у промислових масштабах.

Влада Житомира насправді пішла шляхом повних системних змін, а не лише точкових рішень з когенерацією. Спершу в місті зосередилися на скороченні споживання електроенергії: замінили вуличне освітлення на світлодіодне, модернізували водоканал і теплокомуненерго, зменшивши втрати електроенергії та тепла. У місті також встановили сонячні панелі на комунальних об’єктах і поетапно впроваджують газопоршневі когенераційні установки, інтегровані безпосередньо в теплові мережі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Київ переживає один із найважчих періодів для енергосистеми. Після нових ударів по інфраструктурі та на тлі сильних морозів столиця працює в аварійному режимі. Тисячі будинків залишаються без тепла, графіки відключень електроенергії фактично не діють, а рівень споживання струму залишається нестабільним і важко прогнозованим.