"Зомбі-пожежі" знищують Сибір та Канаду: вчені розповіли, хто в цьому винен

Такі пожежі можуть повертатися ціле десятиліття

Щорічні масштабні пожежі в Сибіру, на Алясці та Канаді вже давно є проблемою, тому до пошуку винних навіть залучили вчених. Однак, як виявилося, винна в цьому глобальна зміна клімату, яка призводить до того, що місцеві торфовища самозаймаються.

Як йдеться в дослідженні, розміщеному в Royal Society, ці "зомбі-пожежі" виникають на початку травня, що набагато раніше традиційного початку сезону пожеж. При цьому відновлюватись вони можуть протягом десятка років.

Вчені вважали, що такі пожежі є залишками спалахів на поверхні, проте тепер з’явилася й альтернативна версія, яка зводиться до того, що поступове нагрівання атмосфери призводить до підвищення температури в торфовищах рівня тління. Тобто їм не треба зовнішнього джерела вогню, щоб призвести до масштабного стихійного лиха.

Перші повідомлення про "зомбі-пожежі" з’явилися ще у 1940-х роках, але тоді вони були дуже рідкісним явищем. Але у 2024 році лише у Британській Колумбії (провінція в Канаді) було виявлено понад сотню таких пожеж.

Вчені провели моделювання того, як деякі види мікроорганізмів впливають на виділення тепла та виявили, що вони можуть підіймати температуру підземних торфовищ до 80 градусів за Цельсієм у зимовий період. Тим самим їм не потрібне зовнішнє джерело полум’я, щоб призвести до займання, проте це все одно неможливо без певного тригера. І таким може виступати глобальне потепління, яке провокує літню спеку.

Автори дослідження з’ясували, що критичну роль грає швидкість переходу від зимових холодів до весняного тепла. Тобто повільне поступове потепління ніколи не призведе до самозаймання.

Як висновок вчені кажуть, що поки що єдиним способом запобігти "зомбі-пожежам" залишається уповільнення глобального потепління. В іншому випадку нам доведеться чекати доки торфовища повністю не вигорять, що може тривати близько десятиліття.

Як повідомлялося раніше, 2023 став найспекотнішим в історії людства. Середня приземна температура зросла майже на 0,2 градуса та становила 1,48 градуса за Цельсієм.