Гучна справа про зґвалтування на Закарпатті перетворилась на "серіал": що за гра йде у суді й до чого тут ТЦК

Засідання суду у справі часто скасовують через клопотання обвинувачених

Поставити крапку у справі про групове зґвалтування, що сталося у гірському селі на Закарпатті, суд не може вже третій рік поспіль. На цьому тижні двоє з трьох хлопців, які обвинувачуються у нарузі над своєю землячкою, намагалися мобілізуватися, але ця спроба провалилась. Тож на черзі дебати й повторне винесення вироку. Чи буде цього разу покарання реальним, поки відкрите питання. "Телеграф" згадав, як розвивались події, й дізнався на якому етапі перебуває судовий розгляд.

Історія з наругою однокласників над дівчинкою-підлітком у селі Верхні Ворота тягнеться з серпня 2021 року й могла б не мати розвитку. Адже постраждала посоромилась розповісти про те, що сталося, рідним та звернутися до поліції. Натомість малолітні кривдники (два рідні брати і їхній приятель) самі посприяли розголосу, адже фільмували процес знущань й "злили" його до мережі. Коли на це врешті відреагували правоохоронці, то й тоді справа просувалась таким чином, що викликала багато питань. Наприклад, хлопців (а їм на той момент було 15 й 14 років) лише три місяці протримали у слідчому ізоляторі, а потім відпустили під домашній арешт. Згодом, коли почалось повномасштабне вторгнення, їм дозволили зняти електронні браслети, тож вони отримали змогу пересуватися селом. Відповідно, зустрічали свою жертву, ображали її та тиснули, про що дівчина розповідала журналістам.

Крім того, в суді вона спочатку не мала якісної правової допомоги, бо її інтереси представляла служба захисту дітей місцевої сільради. В цій установі, до речі, працювала мама двох хлопців, які проходили у справі як обвинувачені. Й вже в ході розгляду справи дії підлітків отримали іншу кваліфікацію – Закарпатська обласна прокуратура запропонувала вважати їх сексуальним насильством, а не зґвалтуванням (замість ч. 3 ст. 152 стала ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України, звинувачення за нею прокуратура підтримує і зараз). А це вплинуло на вирок, адже нова стаття передбачала більш м'яке покарання – від п’яти до семи років за ґратами (а не від семи до 12) із можливим звільненням від покарання з випробувальним терміном, якщо мова йде про неповнолітніх. Останньою нормою скористався Воловецький районний суд й хлопці отримали умовний термін.

Таке судове рішення обурило громадськість та родину дівчини, піднялась хвиля обговорення, результатом стала апеляція (скарги подавали й захисники обвинуваченої, й прокуратура) та скасування спірного рішення. На повторний розгляд до суду першої інстанції справа "зайшла" у вересні 2023 року. Але майже відразу вона почала гальмувати.

– На початку судових слухань сторона захисту обвинувачених заявила відвід судді, який розглядає цю справу. Підставою стало те, що суддя допустив до слухань представників Уповноваженого з прав людини, – розповіла у коментарі "Телеграфу" адвокатка юридичної компанії "Міллер" Наталія Баранова. – Через це розгляд слухань не зміг відбутися декілька місяців, доки інший суд не розв'язав питання відводу і визнав такий відвід безпідставним та необґрунтованим.

Пізніше опоненти заявили про вихід зі справи двох з чотирьох захисників обвинувачених. Засідання відклали, через те, що обвинувачені нібито мають шукати інших адвокатів. Але ми це теж розцінили як спосіб затягнути процес, адже на той час в них було дві кваліфіковані захисниці, які повноцінно володіли процесом. Власне нових адвокатів у справі так і не зʼявилось. Крім того, було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження на тій підставі, що нібито потерпіла не підтримує обвинувачення за ст. 152 ККУ (зґвалтування) і не зʼявляється на судові засідання. Але така практика у справах про сексуальне насилля доцільна, вони спрямована на те, щоб захистити жертву від повторної травматизації.

Ще було заявлено клопотання про відкладення судового засідання нібито через зайнятість захисниць в інших процесах. Й вже перед початком судових дебатів було заявлено ще одне, на цей раз до клопотання додавались повістки про виклик до Обухівського районного терцентру комплектування та соціальної підтримки. Під час його розгляду суддя постановив звернутись до ТЦК для підтвердження чи спростування цієї інформації. Але в цьому кроці опонентів ми побачили бажання обвинувачених уникнути відповідальності. "Стаття Кримінально-процесуального кодексу визначає "проходження військової служби за призовом під час мобілізації" безумовною і безальтернативною підставою для зупинення судового провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби, — Авт.) Адже ці події трапились перед фінальним засіданням, до того ж двом обвинуваченим лише нещодавно виповнилось 18 років й, відповідно до закону, їх не мають права мобілізувати примусово, — наголосила адвокатка.

Як повідомляв "Телеграф", згодом з'ясувалось, що хлопці самі звернулись до Обухівського РТЦК та СП, бо нібито забажали укласти контракт на службу в армії. Але отримали відмову у мобілізації. Принаймні на цьому у своїй заяві наголошувало Міністерство оборони України, а також запевняло: терцентр комплектування піддадуть перевірці. Тим паче, що саме через нього змогли потрапити до війська фігуранти ще одної гучної справи. На цей збіг звернула увагу адвокатка Ганна Калинчук, що представляє інтереси Неллі Погребицької, яку зґвалтували у відділку поліції кілька років тому. Але вирок почули лише двоє з п'яти кривдників молодої жінки, бо решта також мобілізувалась: "Обухівський ТЦК колись допоміг двом поліцейським фактично уникнути покарання у справі Кагарлика, а тепер хоче допомогти обвинуваченим у справі про зґвалтування у Закарпатті ймовірно (!) уникнути покарання. Це ж треба так хотіти нести військову службу, щоб із Воловця, Закарпатської області їхати мобілізуватися в Обухів!"

Назвала ситуацію черговим дном телеведуча, блогерка та співзасновниця "Фонду Маша" Маша Єфросиніна, яка від початку слідкує за справою й взяла під опіку постраждалу дівчину. "Я вкотре підкреслюю, що свідомо висвітлюю весь процес про зґвалтування дитини лише в одній справі – так ви можете побачити всю реальність під назвою "притягання кривдника до відповідальності за насильство" в нашій країні від А до Я, – написала Маша у себе на сторінці в Instagram. – А скільки дітей та жінок ґвалтують щодня? І скільки кривдників навіть до поліції "не доходять". Уявити просто страшно, охоплює жах і розпач. Насильство в нашій країні не карається справедливо. Дуже хочеться вірити, що цей плювок в обличчя суспільству, яке чекає на справедливість, і в першу чергу військовим, які нас захищають, ще можна зупинити".

Попри оперативну реакцію МО та Омбудсмена Дмитра Лубінця на спробу обвинувачених хлопців мобілізуватися та увагу суспільства до прецеденту, захисники дівчинки не впевнені у швидкому фіналі справи.

- Чергове засідання у справі призначене на 8 листопада, – зазначила Наталія Баранова. – Але чи воно відбудеться, неможливо спрогнозувати. Ми дуже хочемо вийти на етап дебатів, але кожного разу бачимо небажання обвинувачених. В будь-якому випадку ми, як і раніше будемо наполягати на їх покаранні за ч. 3 ст. 152 ККУ та позбавленні волі в межах санкцій статті.