Гімн расистів Jingle Bells та інші різдвяні хіти Френка Сінатри

У ці дні все просвічене людство відзначає 110-річчя від дня народження Френка Сінатри — єдиного та неповторного Денні Оушена (з його одинадцятьма друзями), ватажка Щурячої зграї, персонажа з книжки "Хрещений батько" та втілення Співака з великої літери. В його репертуарі, до речі, не останнє місце посідали саме різдвяні пісні. "Телеграф" відібрав для вас три різдвяні хіти Сінатри, за якими стоять дивовижні історії.

Jingle Bells

На стримінгах Jingle Bells традиційно один із найпопулярніших різдвяних хітів Сінатри. Спочатку це була пісня не про Різдво, а про зиму загалом і зимові радощі зокрема — такі, як катання в санях. Пісня називалася One Horse Open Sleigh і була написана 1857 року Джеймсом Лордом Пірпонтом — дядьком знаменитого банкіра Джона Пірпонта Моргана. Він був моряком, золотошукачем та кавалеристом армії Конфедерації, тобто переконаним прихильником рабовласницького ладу.

Дослідники стверджують, що спочатку One Horse Open Sleigh виконували в так званих мінстрельних шоу, де білі актори, загримовані під темношкірих, зображали карикатурних "дядечків Томів". Ось такий неочікуваний расистський підтекст виявився у головного різдвяного гімну. (Після Last Christmas Джорджа Майкла, само собою.) Чи знав про це Сінатра — історія замовчує.

Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow!

У Каліфорнії, як відомо, спекотно. А ще там у ХХ столітті спостерігалося просто непристойне скупчення композиторів та поетів-піснярів. Тому немає нічого дивного в тому, що безліч різдвяних хітів було написано саме в спеку. Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow! — не виняток.

За легендою, її склали зморені від задухи поет Семмі Кан і композитор Джул Стайн, які в розпал страшної спеки мріяли про снігопад і затишні різдвяні канікули. Багато років потому Семмі Кан згадував, що це сталося в один із найспекотніших днів 1945 року на півдні Каліфорнії.

Сінатра записав Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow! 1950 року з вокальним квартетом B. Swanson Quartet. Запис вийшов на платівці як різдвяний сингл, хоча слово Christmas у тексті пісні жодного разу не згадується. А у виконанні Вона Монро ви могли почути її на фінальних титрах перших двох "Міцних горішків" із Брюсом Віллісом.

I’ll Be Home for Christmas

Антивоєнна пісня, написана влітку 1943 року як лист із фронту від солдата, який мріє опинитися вдома на Різдво. Першу версію пісні записав не менш великий, ніж Сінатра, Бінг Кросбі восени того ж року, і вона одразу стала однією з улюблених пісень американських військових на різдвяних концертах.

Лейбл спершу не хотів випускати пісню, тому що фінальний рядок "навіть якщо це станеться лише уві сні" міг здатися надто депресивним для рідних і близьких солдатів, які воювали на фронтах Другої світової. Британська радіокорпорація BBC навіть на певний час прибрала її з ефіру, виходячи з тих міркувань, що вона може знижувати моральний дух солдатів.

Власну версію Сінатра записав 1957 року, і тепер вона вважається канонічною. У грудні 1968-го саме цю версію пісні попросили ввімкнути із Землі Френк Борман і Джим Ловелл, астронавти місії "Аполлон-8" — першого пілотованого польоту навколо Місяця.

Раніше "Телеграф" писав, як музика з "Кримінального чтива" стала культовим саундтреком.