Найбільша цукерка вашого дитинства: якими були легендарні "Гулівери" і де їх можна знайти сьогодні

У кожного покоління – свій "великий" смак дитинства. Для когось це плитка, яку берегли "на свято", для когось – рідкісний імпортний батончик.

А для мільйонів дітей у СРСР такою мрією була всього одна гігантська цукерка з промовистим ім’ям – "Гулівер". "Телеграф" розповість про ці цукерки детальінше.

Отже, у 1935 році на радянських прилавках з'явилася цукерка "Гулівер" – справжнє кондитерське диво свого часу. Назва була обрана невипадково: цукерка виявилася приблизно в п'ять разів більшою за звичну "Ананасну". На фоні стандартних корпусних солодощів вона виглядала майже фантастично.

Для дітей тієї епохи "Гулівер" перетворився на символ недосяжної мрії. У часи, коли будь-яка шоколадна плитка вже вважалася подією, така гігантська вафельна цукерка ставала справжнім атрибутом свята. Її чекали до Нового року, отримували в рідкісних подарункових наборах і запам'ятовували на все життя.

Гулівер: що всередині

Секрет популярності "Гулівера" полягав не лише в розмірі. Рецептура цукерки включала шоколадну глазур, цукрову пудру, терте какао, хрумкі вафлі, обсмажені горіхи, какао-масло та ванілін. Для пересічного споживача це був справжній смаковий "люкс" – інгредієнти, які в побуті зустрічалися нечасто.

Хрумкі вафлі всередині й щільний шоколадний шар зовні створювали відчуття "дорогого" десерту, який разюче відрізнявся від повсякденної карамелі.

Дефіцит і ціна мрії

За радянськими мірками "Гулівер" був не просто солодощами – це була дорога цукерка. Її продавали поштучно за 7,70 карбованців за кілограм, тоді як "Мишка косолапый" коштував 6,50 карбованців, а "Каракум" – 5,60 карбованців. Для багатьох сімей це означала, що "Гулівер" – не "буденна" цукерка, а нагорода або святкове диво.

Окрему магію створювали обгортки. "Гулівера" випускали на різних фабриках, тому фантики відрізнялися дизайном: десь це були сцени боротьби велетня з ворогами, десь – його подорожі до країни ліліпутів. Діти збирали ці фантики, обмінювалися ними, влаштовували негласні змагання. Так книжковий герой отримав "друге життя" у кондитерському світі.

Український "Гулівер"

На початку 1990-х у вже незалежній Україні з'являється новий "Гулівер" – від кондитерської компанії АВК. Підприємство, засноване у 1991 році в Донецьку, швидко переходить від постачання сировини до створення власних солодощів, а "Гулівер" стає однією з візитних карток бренду.

Новий "Гулівер" – це теж велика вафельна шоколадна цукерка, але вже з іншим контекстом. Якщо радянський "Гулівер" був символом дефіциту, то український від АВК входить у масовий обіг.

Сьогоднішні "Гулівери" – це глазуровані вафельні цукерки з насиченою шоколадно-горіховою начинкою. Одна цукерка часто сприймається як повноцінний десерт до чаю чи кави.

Український "Гулівер" від АВК та інших виробників – це вже масовий, але все одно емоційно "великий" смак дитинства для тих, хто дорослішав у 1990-х і 2000-х. У цьому й сила цієї цукерки: змінюються країни, економічні реалії, бренди й технології, але історія залишається дивовижно впізнаваною для різних поколінь.

Раніше "Телеграф" розповідав про улюблена цукерку дитинства, яка насправді має українське коріння. Цей простий домашній рецепт молочної іриски перетворився на культовий бренд, що об'єднав покоління в Україні та Європі.