Дивна назва, унікальна технологія і смак, який досі люблять: чому карамель назвали на честь делікатесу

Карамель з назвою "Ракові шийки" здається химерною для сучасного споживача серед усього різноманіття солодощів. Але за цим іменем ховається справжня кондитерська легенда, що виникла ще до часів СРСР і дожила до наших днів.

Ще дивніше виглядає те, що назва цих цукерок прийшла зовсім не з кондитерського цеху, а з ресторанного меню ХІХ століття. "Телеграф" розповість про них детальніше.

Від раків до цукерок

У ХІХ столітті "раковими шийками" називали найніжнішу частину рака – м'ясо з хвоста, яке подавали в ресторанах як делікатес. Коли кондитерська імперія Абрикосових створила нову карамель з характерними рожево-білими смужками, її вигляд так нагадав ці делікатесні хвостики, що назва закріпилася назавжди.

Технологія, що вражала

Ці цукерки були справжнім технологічним проривом свого часу. Всередині багатошарової карамельної оболонки ховалася начинка з обсмаженого тертого мигдалю, какао та ванілі. Для виготовлення використовували цукор та картопляну патоку, а щоб карамель не кристалізувалася – додавали винний осад, або кремортартар.

Унікальність полягала у способі виробництва: майстри витягували з гарячої маси тонку трубочку, закачували всередину рідку начинку, а потім розрізали на шматочки й запаювали краї. Результат – тонка хрустка оболонка з ніжною горіхово-шоколадною серединою. Поперечні смужки на поверхні не лише нагадували раковий хвіст, але й підкреслювали шаруватість цукерки.

Шлях до українських прилавків

Вперше "Раковые шейки" з'явилися на фабриках Абрикосова в дореволюційній Росії. Після революції рецепт успадкували радянські кондитерські фабрики – "Красный Октябрь" та "Рот Фронт". Завдяки системі єдиних союзних рецептур СРСР, ця карамель потрапляла у всі республіки, включно з Українською РСР.

Український варіант цукерок

Після розпаду СРСР тему підхопили українські виробники. Корпорація Roshen випустила схожу карамель під брендом Crabs і навіть спробувала зареєструвати торгову марку в ЄС. На ринку також з'явилися інші варіації, як-от карамель "Рачки", що апелює до тієї самої традиції.

Любов крізь покоління

Цікаво, що в радянських спогадах ці цукерки викликають суперечливі емоції. Дорослі цінували їх за доступну ціну та продуману начинку, тоді як діти часто віддавали перевагу яскравішим солодощам. Проте для багатьох сімей чай з "раковою шийкою" став справжнім ритуалом, а сама назва – частиною культурної пам'яті, що живе десятиліттями.

Сьогодні ця карамель – це не просто цукерка, а своєрідний смаковий символ епохи, що поєднує покоління та нагадує про час, коли навіть звичайні солодощі мали свою унікальну історію та технологію виробництва.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому всі так любили іриски "Золотий ключик". Для когось це "підступна" цукерка, що випробовувала на міцність пломби, для інших – улюблений смак, який досі хочеться знайти.