Десятки справ Майдану невдовзі почнуть закривати: чому винні в убивствах не понесли покарання

У справах ексберкутівців спливають строки давності

Близько у 60 справ про побиття на Євромайдані спливає строк давності і є ризик, що він закінчиться до винесення вироку фігурантам. Це означає, що всі, хто причетні до вбивств і досі перебувають в Україні – можуть уникнути покарання. Мова про прокурорів і суддів, простих міліціонерів, беркутівців і тітушок, які били й калічили людей, фальсифікували документи та незаконно виносили вироки протестувальникам.

Про це "Телеграфу" розповів один з адвокатів родичів Героїв Небесної сотні, керуючий в адвокатському бюро "Регула Юріс" Павло Дикань.

— У грудні 2023-го Дніпровський райсуд Києва закрив справу двох ексберкутівців по справі Майдану, бо спливли строки давності для притягнення до відповідальності. Які перспективи розгляду решти справ Майдану? Чи дійсно найближчим часом частину справ буде закрито?

— Справи безумовно будуть закриті, бо за тяжкими злочинами строк давності спливає через 10 років. Строк призупиняється лише, якщо проводиться розшук, наприклад. Тобто якщо в розшуку особи, які втекли до Росії, то у цих справах строк призупинений.

Що стосується осіб, які на території України перебувають під судом, під слідством на стадії досудового розслідування, чи досудового слідства, то по спливанні 10 років справа закривається. Нічого вдіяти, на жаль, не можна. Є Кримінальний процесуальний кодекс, який цього не дозволяє. Тобто є закон, і ми маємо його дотримуватися. І притягти до відповідальності через 10 років за тяжкими злочинами вже неможливо.

— Які саме справи вже взимку можуть "зам'яти"?

— Більшість справ за нетяжкими й тяжкими злочинами. Це все, що стосується подій поїздок в Межигір'я та побиття активістів. Тобто там, де строк покарання до 10 років, то в цьому разі за всіма цими статтями буде закриття. Це і перевищення службових повноважень, і зловживання службовими повноваженнями, і побиття з середніми тілесними ушкодженнями, і таке інше.

*Нагадаємо, що під час подій Євромайдану після поїздок до резиденції тодішнього президента Віктора Януковича – Межигір'я – "автомайданівці" отримували повістки та сповіщення від органів ДАІ про необхідність з’явитись у відомство з автомобілем та документами.

— Як щодо особливо тяжких злочинів?

— Особливо тяжкі, безумовно, залишаться. За деякими видами особливо тяжких злочинів строків давності нема. В тому числі за деякими вбивствами й терористичними актами. І цим потрібно продовжувати займатися. Бо є лише кілька вироків по правоохоронцях.

Подальшу перспективу будуть мати ті справи, які зараз направлені до суду з організації злочинного групування Януковича та оточення.

Ну, і не забуваймо, що все ж таки в МКС окремо розглядають справу по Майдану, а окремо — по захопленню Криму і Донбасу. Ми вважаємо, що все ж є шанс, що вони будуть об'єднані, бо це були прямо пов'язані події, і більше того ми вважаємо, що це були заплановані наперед події.

Зокрема наша Адвокатська дорадча група вважає, що практично всі ці злочини мають містити кваліфікацію терористичного акту. Бо відповідно до доказів, які ми бачимо, певна група осіб ці події коригувала. І навіть якщо якісь виконавці не знали про те, що вони є частиною плану — це не впливає на саму картину злочину.

— Хто саме винен у затягуванні розгляду більшості справ і як відбувається цей процес?

— Проблема полягає в тому, що минуло вже 10 років. А в більшості справах, які закриваються, судовий розгляд ще не закінчено. Відповідно якщо судовий розгляд не закінчено, значить, справа має бути закрита.

У певних справах слідство тривало десь три роки, десь п’ять, десь шість. Тільки потім справу передають до суду. І на мою особисту думку, саме судді всіляко затягували розгляд цих справ. Ось таким чином і виникла ця ситуація з тим, що спливають строки давності.

До того ж довго збирали докази. Звісно, це було не місяць, не два, й не три. На жаль, ситуація з досудовим розслідуванням була досить складна. І потрібно зауважити, що ми про це казали завжди. В той самий час МВС ніяким чином не сприяло цьому. Практично упродовж всього розслідування багато документів було знищено. Службові розслідування проводили поверхнево, в результаті чого строки максимально затягували, призначали заклопотанням нові службові розслідування тощо.

Докази мали базуватися на документах МВС, але фактично всі документи МВС були знищені при втечі Олександра Захарченко (міністр внутрішніх справ часів Януковича. — Ред.) і його оточення. Тому таких документів, як накази, розміщення різних підрозділів та завдання, які їм ставили — у розпорядженні слідства фактично не було. Картину злочинів доводили покази свідків, відеозаписи та багато інших доказів. Та все ж таки, у зв'язку з такою складністю ситуації, цього було замало.

По-перше, організація розслідування була неналежна і несвоєчасна. Розслідування більш-менш повноцінно запрацювало лише 2015-го, тобто вже рік було втрачено. Відсутність належної підтримки цього розслідування з боку держави, відсутність фінансування, відсутність залучення професійних кадрів у належній кількості — все це впливало на строки розслідування.

З іншого боку, коли все-таки справи передавали до суду, то їх максимально затягували там. У нас є справа командира, якщо я не помиляюся, полку харківського "Беркуту" Лукаша (мова про Владислава Лукаша – колишнього командира батальйону ПМОП "Беркут" при ГУМВС України в Харківській області. — Ред.), яка понад два роки ходила по судах для визначення підсудності. Її до сьогодні розглядають, але у неї вже нема ніякої перспективи. І вона буде закрита в лютому, як тільки мине 20 лютого. Все, десять років.

— Якби на кожне засідання приходила купа народу – чи щось би змінилося?

— Ми пересвідчилися, що так. Там, де люди приходили, показували свою активну громадянську позицію і своє ставлення до цих справ, то вони рухалися швидше. І там судді розглядали їх і швидше, і мені здається, що професійніше.

І ви ж не забувайте: попри "вивіски" про те, що потрібно реформувати правоохоронну систему, в тому числі поліцію – вони були лише вивісками. Єдине, що тоді реформували, це створення патрульної поліції, яка не має жодного стосунку до розслідування. А в системі МВС майже нічого не змінилося. На мою думку, в системі прокуратури — так само. І численні корупційні злочини за цей час, це лише підтверджують.

Може, поступово, за якийсь час, щось зміниться. Але на сьогодні ми не можемо сказати, що у нас, як це передбачено Конституцією та кодексами, діє абсолютно незалежна прокуратура, абсолютно незалежний орган досудового розслідування, абсолютно незалежний суд.

Ми всі знаємо, що на них впливають. І якщо на них впливає хоча б одна сторона, наприклад, Офіс президента, знайомі чи хто завгодно, то очевидно, що на них у принципі можна впливати. А це недопустимо. І в такій системі очікувати, що все буде розглядатися так, як воно має розглядатися процесуально і законно, не варто. Воно так не працює.

Я вам яскравий приклад приведу: 2019 року, коли потрібно було поміняти Олега Сенцова та Надію Савченко, то Офіс президента зламав прокуратуру і суд через коліно, щоб організувати обмін.

Якби цього не сталося, то за 6-8 місяців ці особи (серед обміняних 7 вересня 2019 були терорист Володимир Цемах, причетний до збиття малайзійського "Боїнга", терористка Юлія Просолова, яка в Маріуполі підірвала автомобіль полковника СБУ Олександра Хараберюша, та обвинувачений у держзраді ексочільник "РИА Новости Украина" пропагандист Кирило Вишинський. — Ред.), швидше за все, отримали б вирок. І тоді, будь ласка — це право президента їх помилувати, віддати, обміняти, замінити міру покарання.

А так їх фактично висмикнули з суду без жодних правових підстав, і це показало, що ані незалежної судової системи, ані незалежної прокуратури у нас не було. І боюся, що до сьогодні її нема. А ті прокурори, які тоді сказали, що ми цього робити не будемо, були просто відсторонені.