Історик розповів, як Київ став центром православ'я в Європі

Такому положенню Києва сприяв тиск католицької влади на тодішні центри православної освіти та книгодрукування

На початку XVII століття Київ став центром православ'я у Європі. Цьому сприяли дії фанатичного католика Сигізмунда III Ваза. Він відкинув принцип свободи віросповідання в Речі Посполитій й Держава, в якій знаходили у XVI столітті прихисток релігійні емігранти, поступово ставала все менш толерантною. В цих умовах Київ повертається в центр української історії й стає форпостом опору православних зазіханням католиків і уніатів.

Про це йдеться у статті журналіста, популяризатора історії Сергія Махуна на "Телеграфі": За православ’я, але проти Московії: як митрополит Петро Могила реформував українську церкву

Такому положенню Києва сприяв тиск католицької влади на тодішні центри православної освіти та книгодрукування в таких містах, як Львів, Острог і Вільно (сучасний Вільнюс).

"Ключем на перетворення Києва на центр православ’я стало збереження контролю православних (попри Берестейську унію) над Києво-Печерським монастирем – безперечно, найбагатшою чернечою інституцією в Україні та Білорусі… Зі Львова та Галичини (і з волинського Острога також. – С. М.) перебралися не лише друкарня, а й письменники, редактори, друкарі, які створили новий просвітницький центр під керівництвом і захистом Плетенецького. 1615 року в Києві було засновано православне братство, яке відкрило власну школу, як у Львівського братства", – пише українсько-американський історик Сергій Плохій в книзі "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності".

Тоді у міжконфесійну боротьбу вступила нова сила – козацтво, що набирало міці. Козаки захищали православних біженців з Галичини та зі зброєю в руках опиралося уніатській митрополії. У 1618 році козаки навіть втопили у Дніпрі навпроти Видубицького монастиря в Києві конвертанта, активного супротивника православних – протопопа-уніата Антонія Грековича.

Ревним захисником православної віри також був гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний. Він на чолі козацької армії врятував Річ Посполиту від поразки під час Хотинської війни 1620—1621 років.

Проте вдячності українські козаки не дочекалися, як і поліпшення ситуації у релігійному протистоянні. На початку 1630 року православний митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Йов Борецький надіслав на Запоріжжя листи з проханням виступити на захист східної церкви, бо ж "ляхи утискають нашу віру" та "забирають церкви".

Вже у березні 1630 року розгорілося грандіозне повстання, яке очолив гетьман нереєстрових козаків Тарас Федорович (Трясило). Це повстання, яке підтримали й українські селяни, польським солдатам подавити не вдалося. Варшавський уряд був змушений піти на перемовини, але з поразкою не змирився.

Нагадаємо, раніше Сергій Махун розповідав, як Стефан Баторій уславив Річ Посполиту і допоміг Україні. Йдеться про події XVI століття.