Залужного назвуть бандитом? Ніцой про плівки НАБУ, російську мову в школах та тривожні тенденції

Днями Держслужба якості освіти оприлюднила дослідження, яке наробило багато галасу в ЗМІ та соцмережах. Так, згідно з результатами дослідження, близько 66% столичних школярів на уроках не спілкуються українською мовою, а на перервах відсоток вживання російської становить взагалі 82%. В офісі Уповноваженого із захисту державної мови назвали Київ зросійщеним містом, та чи дійсно все так катастрофічно? А коли й так, то хто в цьому винен: батьки школярів чи держава, яка не змогла побудувати ефективну гуманітарну політику.

На ці питання в бліцінтерв'ю "Телеграфу" відповіла мовознавиця, дитяча письменниця Лариса Ніцой.

"Жахлива ситуація для України"

– Пані Ларисо, щодо резонансного дослідження Держслужби якості освіти, яке наробило стільки галасу: на вашу думку, його результати це дійсно катастрофа, чи не все так погано?

– Це жахлива ситуація і величезна загроза для України. Для Путіна, Московії, найважливіше – утвердити в Україні свою мову, адже мова це світогляд. Наприклад, німецький мовознавець Лео Вайсгербер каже, що громадяни, які відмовляються від своєї мови і починають розмовляти мовою іншого народу, вони втрачають приналежність до свого етносу і набувають ознак етносу, мовою якого вони розмовляють.

Американські мовознавці кажуть про те, що кожна нація закладає у свою мову свій світогляд. І коли ми починаємо розмовляти мовою іншого народу, то починаємо дивитися на світ через їхню призму.

Наш відомий мовознавець Олександр Потебня казав про те, що мова впливає на психоемоційний стан людини. Якою мовою вона розмовляє, так вона і поводиться. Ця різниця дуже відчувається, якщо ми порівняємо нашу та їхню лайку. Наша лайка: "нехай тобі піря в горлі поросте", "а щоб тебе підняло і гепнуло", і вже дуже погана лайка "г*вняна людина". Тобто коли вчинки людини порівнюються з поганим продуктом відходів. Ми всі знаємо й м*скальскі матюки. Вони побудовані на статевих органах, сексуальних збоченнях, згвалтуванні в різні місця і в різний спосіб і особливо це стосується мами. От обов'язково треба щось зробити з чиєюсь мамою в катастрофічний спосіб. Ви уявляєте собі психоемоційний стан нації, яка творить таку мову? А ми її переймаємо.

Британський вчений, економіст Джон Мілль у 1861 році написав працю про самоврядування. Там він обґрунтовує які країни стануть економічно розвинутими, а які будуть відсталими. Він каже, що якщо громадяни країни читають різні книжки і розмовляють різними мовами, то в такому суспільстві спільна громадська думка неможлива. Якщо громадяни розмовляють двома мовами, то економічні реформи в такій країні неможливі. Чому? Тому що ці громадяни на виборах оберуть політиків відповідно до свого світогляду. І ці політики не зможуть домовитись про реформи, адже у них буде різне бачення.

– І теорія практично підтверджується?

– Звичайно. Візьмемо Польщу, Литву, Латвію, Естонію, Чехію, які також були в "совку" і від'єдналися. Вони взяли курс на мову, а ми – ні. Наші політики сказали, що будемо відбудовувати економіку, дороги у нас погані, а мова та культура прикладуться. Інші ж країни колишнього "совка" взяли курс і на економіку і на свою мову. І у цих країн економічні реформи пішли вперед, хоча у нас були одні з найкращих стартових позицій. Ми, як човен з одним веслом, економічним, стали крутитися на місці. А вони, з двома "веслами": економічним і мовним, погнали вперед.

"Коцюбайло і Залужний для нас можуть стати бандитами"

– Як це все впливає на сьогоднішній день?

– Коли українці відмовляються від української мови і починають розмовляти московською мовою, то ми починаємо дивитися на дійсність очима м*скалів. "Путин, прийди" кричали не україномовні, а російськомовні українці, адже у них превалює м*скальський світогляд, їм м*скальське ближче, їм Путін рідніший. Бандера був бандитом переважно для зросійщених українців, а героєм він був переважно для україномовних. І це свідчення різних світоглядних поглядів на наші історичні події.

М*скальська мова катастрофічно впливає на націю. Руйнує зв'язок з нашим етносом, пращурами, культурою, історією. Тому це дослідження, що діти у нас розмовляють російською мовою, це для України катастрофа.

Уявімо, що закінчилась війна і в Україні продовжують співіснувати російськомовні і україномовні. Зараз нас об'єднує нелюбов до росіян і Путіна. Коли війна закінчиться і Путіна не буде, у нас знову не буде ні розбудови, ні економічних реформ, ні світоглядного співпадіння. Ось що нас чекає в майбутньому!

А чому ж для Путіна так важлива мова? Тому що всю свою московську брехню про їхню "цивілізацію" вони побудували на нашій культурі і історії. Князі не їхні, а наші. До XVIII століття у них не було літератури. Давня барокова література – українська, а вони її вкрали. Вони не прийшли до нас по наші фабрики, заводи, дороги, ліси, річки і моря. У них є це все своє. Чого у них немає, так це їхньої історії. Вони її не побудували, вкрали нашу, а ми забираємо її назад. І забираємо тому, що заговорили своєю мовою.

Якщо ми і далі будемо розмовляти м*скальською мовою, то років так через ,-надцять Дмитро Коцюбайло для нас також буде бандитом, Залужний. Бо він для них бандит. Маячня? Такого не може бути? Але ж так вже було 100 років тому, коли прийшли більшовики і навязали нам свою мову. Ми почали грати на їхніх балалайках, носити їхні кокошники, називати вулиці іменами їхніх вбивць. Ось що нас чекає в майбутньому через те, що діти сьогодні розмовляють російською мовою. Нам нема тоді що робити в окопах! Це повна поразка.

Зм*скальщена влада і плівки НАБУ

– На вашу думку, хто винен в цій поразці? Батьки?

– Частково. Це спільна відповідальність влади, яка повинна мати гуманітарну політику, в складі якої є мовна політика. Наша влада мовну політику в Україні не проводить! Влада всі ці роки демонструє халатну, злочинну, упереджену бездіяльність. Можливо й спеціально. Жодного разу не вийшов президент і не сказав: "Українці, для того, щоб ми були українцями, треба переходити на українську мову. Допомогаймо один одному". Ні! Влада не дає такі посили. Більше того, у нас є програма і стратегія утвердження української мови до 2030 року. Чи виконується ця програма і стратегія? Ні! Це роблять звичайні громадяни на вулицях, небайдужі активісти і українці, яких в 2022 році розбудили ракети Путіна. Тому звинувачувати лише батьків дітей не можна. Хоча й батьки досі не проявляють своєї зацікавленості. Отже, повинна діяти держава. А державу не цікавлять ці опитування. Ви чули від чиновників їхню оцінку ситуації?

– Я чув інше: на сумнозвісних плівках НАБУ по справі Міндіча, де можна почути голоси міністрів, їх заступників, високопосадовців, всі розмовляють російською. А чому, як вважаєте?

– Так ось вам і відповідь, чому відсутня мовна політика в країні. Тому що при владі зм*скальщені українці. У них інший світогляд. Вони не бачать в м*скальскій мові загрози. Змосковщена влада, а це не український світогляд. Під тиском суспільства вони роблять певні кроки, але дуже слабенькі і дуже неохоче.