Хороші новини є, але світ іде не тим шляхом: вчені змоделювали майбутнє Антарктиди

Міжнародна команда вчених із Ньюкаслського університету опублікувала у журналі Frontiers in Environmental Science масштабне дослідження про майбутнє Антарктичного півострова. Головний висновок: те, яким буде льодовий континент через кілька поколінь, залежить від рішень щодо викидів, які людство ухвалює вже зараз.

Вчені змоделювали три сценарії: низькі викиди з потеплінням до 1,8°C, середньо-високі — до 3,6°C і дуже високі — до 4,4°C до 2100 року. Різниця між ними виявилася разючою.

Якщо нічого не змінити

За сценарію дуже високих викидів Антарктида зазнає змін, які вчені називають "незворотними в будь-яких людських часових масштабах". Теплі океанські води підмиватимуть льодовики й крижані шельфи, зимова площа морського льоду скоротиться приблизно на 20%, а разом із нею постраждає криль — основа харчового ланцюга для китів, пінгвінів і тюленів. Підйом рівня моря торкнеться мільйонів людей: кожен додатковий сантиметр — це близько шести мільйонів осіб у зоні прибережних повеней.

Якщо діяти

У сценарії низьких викидів картина принципово інша: морський лід скорочується незначно, більшість льодовиків зберігає свій вигляд, а вклад регіону в підйом рівня моря обмежується кількома міліметрами. Антарктида зміниться — але залишиться функціональною.

Що це означає для України

Наразі світ рухається за траєкторією середньо-високих викидів — і для України це не абстрактна статистика. Підйом рівня Чорного та Азовського морів безпосередньо загрожує Одесі, Херсону, Маріуполю та іншим прибережним містам: затоплення інфраструктури, посилення штормів і прискорена ерозія узбережжя вже фіксуються українськими вченими. За песимістичним сценарієм частина портової та енергетичної інфраструктури на півдні країни опиниться в зоні хронічного ризику.

У світі, де кліматичні ризики зростають, Україна має унікальний шанс будувати нову інфраструктуру одразу з урахуванням кліматичної стійкості: береговий захист, зелена енергетика замість знищених теплових потужностей, енергоефективне будівництво. Це не лише питання екології — це питання того, наскільки дорогою виявиться відбудова через 20–30 років, якщо кліматичний чинник ігнорувати вже зараз.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що біля станції "Вернадського" в Антарктиді помітили "нетипового" пінгвіна. Найближча колонія його родичів розташована майже за дві тисячі кілометрів від станції.