Економіст: спроби відмінити "нульову" квоту на експорт брухту – це повернення до корупції та непрозорості

Нещодавні спроби відмінити "нульову" квоту на експорт металобрухту в 2026 році будуть означати повернення корупції та непрозорості у цю галузь. Водночас, рішення українського уряду тимчасово обмежити вивіз цієї стратегічної сировини прибрало корупцію, зберігши додаткову вартість в середині країні.

Таку думку висловив економіст Олексій Кущ, коментуючи алармістські публікації в польській пресі, що почали поширюватися останнім часом.

"В останній день 2025 року Кабмін України прийняв державницьке та економічно обґрунтоване рішення тимчасово, на один календарний рік обмежити експорт брухту чорних металів шляхом запровадження "нульової" квоти. Причин цьому безліч: це і дефіцит сировини на внутрішньому ринку, і "зелена адженда" та необхідність декарбонізації промисловості. Проте найголовніша – непрозорість та втрати бюджету через корупцію та схеми з ухиляння сплати експортного мита", — сказав він.

Економіст нагадав, що компанії, які експортують український брухт до, наприклад, Туреччини чи Індії, мають платити до державного бюджету України мито у розмірі 180 євро/т. "Проте у цих правилах є "лазівка": якщо брухт вантажиться до країн ЄС, то мито з таких партій не стягується. Природньо, що це призвело до того, що цю сировину почали вивозити до Євросоюзу, а вже звідтіля, зокрема, з польський чи болгарських портів реекспортувати за межі ЄС. В результаті держбюджет щорічно недоотримував кілька мільярдів гривень податків", — підкреслив політолог.

Олексій Кущ також відмітив, що, за останніми підрахунками, держава отримувала з кожної експортованої тони українського брухту в межах 100 грн. "Це жалюгідна сума, особливо на фоні того, що обсяги експорту цієї сировини щорічно встановлювали рекорди, а за підсумками 2025 року вони досягли 4-річного максимум в майже півмільйона тонн. Тому спроби поляків, за якими дуже чітко видно "вуха" експортерів українського брухту, відмінити "нульову" квоту – це повернення до корупції та непрозорості", — констатував він.

Водночас, запровадження тимчасового обмеження експорту українського брухту прибрало корупцію у цій галузі та зберегло додаткову вартість в країні, оскільки 1 тонна металобрухту, переробленого в Україні в сталь, генерує на користь держбюджету приблизно 14-15 тис грн податків, нагадав економіст Олексій Кущ.

Як повідомлялося раніше, наприкінці 2025 року Уряд України ухвалив рішення тимчасово обмежити експорту металобрухту до кінця 2026 року. Як повідомила Премʼєр-міністр Юлія Свириденко, брухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузі.

"Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони та відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС", – прокоментувала вона.

За розрахунками аналітичного порталу GMK Center на основі даних Державної митної служби, у 2025 року експортери українського металобрухту збільшили вивіз стратегічної сировини на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. т. Цей показник є 4-річним піком, тобто максимальним, починаючи з 2021 року.

Основним напрямком експорту залишається Польща. За 12 місяців на польський ринок було спрямовано 343,6 тис. т сировини, що становить 76,6% від загального обсягу експорту й на 38,2% більше порівняно з 2024 роком. Ще 48,44 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+41,7% р./р.), 16,63 тис. т – до Болгарії (+419% р./р.) і 5,29 тис. т – до Німеччини (-18,9% р./р.).