Дороге читання: чому видавати книжки все складніше і скільки вони коштуватимуть у 2026-му? - Юлія Світайло

Ми зібрали позиції чотирьох українських видавництв — Vivat, "Наш Формат", "Ранок" та "Жорж" — щоб показати загальну картину ринку та зрозуміти, чого очікувати видавцям і читачам у 2026 році.

Чому книжки дорожчають і що відбувається з ринком?

Середня ціна на книжку видавництва Vivat за рік зросла на 29%. Про це повідомила співвласниця й генеральна директорка видавництва Юлія Орлова. За її словами, на початку 2025 року середня вартість однієї книжки становила 280 грн, а в грудні сягнула вже 360 грн.

Серед ключових факторів подорожчання в Vivat називають інфляцію, яка вплинула на всі сегменти виробництва, зростання вартості логістики, відсутність в Україні стратегічної сировини — паперу й поліграфічних матеріалів, які доводиться імпортувати, а також підвищення гонорарів авторам і редакторам та зарплат працівникам видавництва, щоб утримати професійні кадри.

У видавництві "Наш Формат" також фіксують зростання цін. За словами виконавчої директорки Анастасії Нікітіної, за останній рік середня роздрібна ціна книжок у них підвищилася приблизно на 20%. Основні причини — зростання витрат на друк, логістику та виробництво.

— У 2024–2025 роках найбільший вплив на зростання собівартості мали саме поліграфічні послуги. Через масовані обстріли, перебої з електропостачанням та зростання ризиковості виробництва друкарні суттєво підвищили свої ціни. Інфляція також додала приблизно 15% до загальних витрат на виготовлення та логістику.

Помірно зросла й вартість прав на переклад, кажуть у видавництві "Наш Формат". При цьому конкуренція за якісні проєкти на міжнародному ринку посилилася, що також вплинуло на кінцеву собівартість книги.

Водночас у "Нашому Форматі" наголошують: попри реальне подорожчання витрат, видавці намагаються стримувати роздрібні ціни, тому зростання для читача було помірнішим, ніж могло б бути.

Як зазначає директорка видавництва "Жорж" Ната Протас, видавничий процес є довгим у часі: за більшість робіт видавництво розраховується задовго до того, як книжка з’являється у продажу. До моменту виходу видання всі витрати додатково зростають, адже проєкт не окуповується одразу.

У видавництві "Ранок" звертають увагу на те, що за останні два роки особливо відчутним стало здорожчання дитячих книжок — із кольоровим друком, ілюстраціями та нестандартними форматами. Найбільше подорожчали папір (передусім крейдований), кольоровий друк через зростання вартості фарб і енергоносіїв, палітурні матеріали, логістика та імпортні компоненти, ціна яких залежить від курсу і складності доставки.

— З огляду на це, а також через зростання витрат на енергоносії, друк і утримання виробничої інфраструктури, у "Ранку" прогнозують: у 2026 році ціни на книжки можуть зрости ще на 20–30% або навіть більше, — каже головна редакторка й керівниця департаменту дитячої літератури видавництва "Ранок" Ганна Булгакова.

Схожий прогноз озвучують і у Vivat — там очікують, що середня ціна одного видання може сягнути 400–420 грн.

На всі процеси книговидавництва впливають і удари росіян по українських друкарнях: обстріли призвели до зменшення виробничих потужностей, що спричинило черги, перевантаження ринку поліграфії та додатковий тиск на терміни й ціни.

Логістичні складнощі, пошкодження інфраструктури та слабке покриття книгарнями віддалених і провінційних районів ускладнюють доведення книжки до кінцевого читача. До цього додається ще й брак прозорих, актуальних і надійних статистичних даних про наклади, продажі та читацьку поведінку, що ускладнює стратегічне планування видавництв.

Як реагують читачі на зростання цін?

У "Нашому Форматі" зазначають: через подорожчання середня вартість одного чеку залишилася майже на рівні минулого року, однак за ті самі гроші покупці купують менше книжок. Тобто кількість придбаних видань скоротилася.

У "Ранку" спостерігають схожу тенденцію: читачі стали обережнішими, а купівля книжки дедалі частіше перетворюється на зважене рішення.

Пи цьому, за даними Українського інституту книги, у 2024 році дохід видавців зріс приблизно на 31% порівняно з 2023-м, а сукупний тираж — на близько 21%. У 2025 році зростання триває: за перше півріччя випущено на 37% більше примірників, ніж за аналогічний період попереднього року. Однак є й інший бік такого зростання, каже Ганна Булгакова:

— Підвищення цін найбільше вдарило по дешевих дитячих виданнях і масових книжках для дітей раннього віку. Частина покупців стала більш вибірковою, а дехто взагалі відкладає покупку через здорожчання.

Як наслідок, з ринку поступово зникає середній ціновий сегмент: читачі купують або бюджетні книжки, або дорогі видання, де ціна відіграє меншу роль. Це, своєю чергою, стимулює бум знижок, які роблять недешеві книжки доступнішими й фактично наближають їх до середнього або бюджетного сегменту.

Попри це, у видавництві "Ранок" зазначають, що стабільний попит зберігається на книжки з високою споживчою цінністю — освітні, розвивальні, нон-фікшн для дітей, бестселери та видання, пов’язані з навчанням.

Знайти професіонала — задача із зірочкою

У "Нашому Форматі" підрахували, що за останні два роки гонорари для авторів, перекладачів і редакторів зросли приблизно вдвічі. Втім, попри підвищення ставок, кадровий дефіцит у галузі зберігається. Найгостріше його відчувають серед літературних редакторів — кваліфікованих фахівців бракує, а попит на якісну роботу з текстом лише зростає.

У "Ранку" додають: навантаження на редакторів, перекладачів та ілюстраторів збільшується, тоді як бюджети на оплату їхньої праці залишаються обмеженими. За високої собівартості виробництва і зменшення накладів дитячої книги видавцям дедалі частіше доводиться шукати компроміси.

Витрати на додрукарську підготовку, або так звані редакційні витрати (куди відносять, зокрема, гонорари перекладачам, ілюстраторам, редакторам, коректорам) — найбільш чутливі до змін тиражу, каже Ганна Булгакова:

— Ті самі умовні 100 тисяч гривень на 2000 примірників і на 5000 примірників — це 50 і 20 грн до собівартості відповідно. При цьому ціни підрядників ростуть (і це нормально), а тиражі дитячої літератури падають.

Фінансовий тиск, невпевненість у доходах і зростання витрат змушують видавців або обмежувати оплату праці, або скорочувати кількість нових проєктів. Це стримує оновлення асортименту, особливо в нішевих і ризикованих жанрах, і водночас відлякує фахівців та створює додаткові бар’єри для нових авторів і перекладачів.

Частина досвідчених спеціалістів залишила галузь, переорієнтувавшись на інші сфери або виїхавши з країни. Воєнний стан, мобілізація та волонтерство також створюють нестабільність у виробничих циклах і плануванні.

Засновник "Брустурів" Василь Карп’юк віднедавна служить у Збройних силах України, тож нині робота видавництва не набирає обертів — за більшість процесів у видавництві відповідає він сам. Склад і інтернет-книгарня працюють у звичному режимі, а от нові книжки поки не відомо, чи будуть.

— Вечорами допрацьовую ті проєкти, які вже в роботі, а їх досить багато. Нових поки що не запускаю, бо не знаю, як довго й таку можливість матиму. У наступному році у нас вийде точно менше книжок, ніж у цьому, але щось таки вийде, — каже Василь Карп’юк.

Зараз видавець думає над тим, щоб залучити випускового редактора, якому можна було б передати відповідні обов'язки.

Пошук нових фахівців із досвідом роботи залишається складним. У "Ранку" зазначають, що більшість спеціалістів розписані на місяці, а то й роки наперед. Водночас у галузь приходить багато молодих людей, але рівень їхніх навичок потребує розвитку, а дистанційний формат ускладнює наставництво та передачу досвіду.

У видавництві "Жорж" зауважують, що кількість фахівців, які безпосередньо працюють над створенням книжок, зростає разом із ринком. Водночас програми розвитку літературної критики та письменництва залишаються вкрай актуальними.

Піратство теж впливає на ціну справжньої книжки

Масштабне піратство й контрафакт — як друковані, так і цифрові — знецінюють працю авторів і креативних спеціалістів та безпосередньо впливають на економіку видавництв. Незаконні копії зменшують продажі легальних видань, роблять менш привабливими інвестиції в якісні переклади, ілюстрації та оформлення і демотивують видавців запускати нові проєкти.

У "Нашому Форматі" наголошують: у боротьбі з книжковим піратством видавцям найбільше бракує системної юридичної підтримки. Самотужки ефективно протистояти незаконному друку й розповсюдженню книжок складно, тому потрібні централізовані механізми контролю та швидкого реагування з боку держави.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як в Україні і світі протидіють книжковому піратству.

Державна підтримка: чого потребує українське книговидання

Українські видавці сходяться в одному: ринок живий і зростає, але працює на межі можливостей. Без системної державної підтримки стримувати ціни, планувати розвиток і гарантувати доступність книжок стає дедалі складніше.

Як один із варіантів допомоги у видавництві "Ранок" називають підтримку друкарень. Йдеться про субсидії або компенсації на друк, а також про програми здешевлення поліграфії й імпортних матеріалів. Саме поліграфічна складова, зазначають у галузі, сьогодні є однією з головних причин подорожчання книжок.

У галузі також наголошують на потребі податкових та інших пільг для видавців і книгорозповсюджувачів, які дали б змогу стримувати кінцеву ціну книжки. У поєднанні з цим видавці бачать потребу в державних програмах закупівель і субсидованого розповсюдження книжок — насамперед для бібліотек, шкіл і дитячих закладів.

Такий механізм, на їхню думку, одночасно гарантує попит, підтримує виробництво новинок і знімає ціновий бар’єр для читачів.

У "Жоржі" зазначають: культура читання в Україні розвивається, попит є, але економічна й психологічна нестабільність обмежує можливості людей купувати книжки.

— У цій ситуації дорожчання вбиває попит. Бо знизити вартість видавничого процесу неможливо. Зараз промоція читання працює як необхідність покупки, що може бути бар'єром на цьому етапі. Тож нині як ніколи актуальна тема відродження бібліотек і обов'язкова закупівля для них новинок у видавців. Це дає можливість і видавати новинки, і читати — навіть при зростанні цін на книги, — каже Ната Протас.

У видавництві "Наш Формат" наголошують на важливості державних програм промоції читання. За їхніми словами, в Україні бракує масштабних і довгострокових кампаній, які формували б звичку читати, особливо серед молоді.

— Як спорт і здоровий спосіб життя стали соціальними трендами, так само й книга має отримати свій простір у суспільному дискурсі, — каже Анастасія Нікітіна.

Окремим пунктом у видавництві "Ранок" називають інвестування в інфраструктуру розповсюдження — книгарні, логістику, мережі продажів, особливо в регіонах і віддалених населених пунктах, а також системний моніторинг і дослідження ринку, без яких галузеві рішення та політики залишаються фрагментарними.

Видавці також наголошують на потребі реальних антипіратськихмеханізмів. Контрафакт і нелегальне поширення книжок безпосередньо б’ють по доходах видавництв і можливості оплачувати роботу авторів, перекладачів, редакторів та ілюстраторів.

Також видавці наголошують на потребі підтримки аудіокнижок як інклюзивного формату. За словами виконавчої директорки "Нашого Формату", нині частка аудіо становить лише близько 5% ринку, а їхнє виробництво — дороге та часто неокупне для видавців. Державна допомога дала б змогу розвивати цей напрям і забезпечити доступність книжок, зокрема для військових, які через війну втратили здоров’я і проходять реабілітацію.

Ще один напрям, без якого галузь не може розвиватися, — підтримка творчих професій. Видавці говорять про необхідність державних програм розвитку українського перекладу, грантів, стипендій і програм професійного зростання для редакторів, перекладачів та ілюстраторів. Без цього якість контенту й конкурентоспроможність української книжки опиняються під загрозою.

Як підсумовують у видавничій спільноті, український книжковий ринок у 2024–2025 роках демонструє зростання: збільшуються наклади, є попит, зростають доходи. Проте без системної державної підтримки цей злет ризикує бути тимчасовим. Для дитячої літератури це питання особливо критичне, адже саме доступність і якість книжок сьогодні формують майбутнє покоління читачів.