"Схоже на боротьбу зі схемою": у Раді оцінили нові карткові обмеження НБУ для українців

Народна депутатка Ніна Южаніна розповіла "Телеграфу", кого торкнуться нові валютні ліміти для українців, що їдуть за кордон

Використання громадянами валютних карток українських банків за кордоном з вівторка, 10 вересня, обмежується Національним банком України (НБУ). Цього разу посилення вимог до карткових лімітів стосуватимуться купівлі коштовностей та частково — розрахунків за нерухомість.

Напередодні у центральному банку (ЦБ) нові карткові правила пояснювали нібито протидією "непродуктивному відпливу капіталу з України".

"Телеграф" докладно розпитав Ніну Южаніну (членкиню Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики; народну депутатку з фракції "ЄС"), що означає дана ініціатива регулятора та яким чином таке рішення може торкнутися пересічних українців, що виїжджають за кордон (наприклад, для відряджень, волонтерських поїздок чи навіть відпочинку).

— Чим саме можна пояснити такий крок регулятора щодо посилення вимог до використання карток? Чи можна вважати, що це рішення ЦБ є своєрідним прихованим "податком на розкіш"?

— Ще раз передивилася, як Національний банк під час воєнного стану встановлював різні обмеження (періоди цих встановлених лімітів і так далі), то навіть здивувалася, що по розрахункам карткою в іноземній валюті за межами України не було таких посилень. Це мене трохи здивувало, хоча якщо прослідкувати всю систему, щоб такі кошти з'явилися на рахунку фізичної особи-резидента України, то він (рахунок. — Авт.) проходить всі етапи контролю (обмежень), які існують.

Ми знаємо, що тільки на 100 тисяч гривень в день можна придбати валюти (це в еквіваленті трохи більше 2 тисяч євро чи доларів США), і їх треба покласти на валютний рахунок. Такий шлях обмежень вже діє.

Тому, коли зараз Нацбанк оголосив про нові обмеження, то це трохи цікаво. Зокрема цікаво, що обмеження стосуються певних кодів товарів (5094 — коштовне каміння, ювелірні вироби, у тому числі золото та інш. дорогоційні метали; 5944 — годинники й срібні вироби; 5972 — магазини монет і марок. — Авт.).

Очевидно, у центробанку провели аналіз, що відбувалося з рухом грошей по валютних картках, і побачили знову якусь розроблену чи застосовану таку собі "схему" у використанні цих коштів.

Тому що, ми же розуміємо: умовно кажучи, навіть у разі наявності валютної карточки і у випадку, не дай Бог введення в Україні якихось обмежень, то де б ти не був (всередині країни, чи за її межами), ти не зможеш скористатися цими валютними коштами.

Відтак, очевидно, у ЦБ знайшли якісь шляхи використання цих коштів. Не виключаю, що це пов'язано з придбанням золота як коштовного металу і такого іншого. Саме тому відповідні коди й вказані в обмеженні, але у еквіваленті 100 тис. грн на місяць.

— Все ж таки, ці ліміти стосуватимуться середньостатистичних українців, що виїжджають за межі України?

— Всіх. Зараз, як мені здається, в переважній більшості у наших громадян є банківські валютні картки. Ці кошти відкриті у вітчизняних банківських установах, і клієнти використовували ці гроші для, скажімо, купівлі годинників, ювелірних виробів чи продукції зі срібла. Достеменно не знаю, чи зараз справді користуються українці такими картками для придбання даних речей, чи взагалі купують їх. Мабуть, купують.

Ще раз повторюсь: рішення НБУ продиктовано результатами аналізу витрачання коштів, куди саме українці спрямовують ці гроші. Скоріше за все, схоже на боротьбу з якоюсь черговою оборудкою, яку хтось вибудував на цьому всьому (на таких валютних операціях. — Авт.).

Відносно другого введеного обмеження, воно стосується 500 тисяч гривень на місяць, і саме за операції із кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості). Здається, у цьому випадку є розуміння, що йдеться про суму трохи більше 10 тис. євро. Ця сума є відносно невеликою.

Очевидно, вона вкладається у місячну сплату за оренду великих будинків (які, як я чула, можливо винаймають деякі наші українці за межами країни). Але у даному випадку точно не йдеться про купівлю нерухомості за кордоном. Хіба що, можливо, будуть якісь розстрочки, які оформляють люди тощо.

Як вказав Національний банк, цей ліміт враховує потреби українців, що перебувають за кордоном (в місяць і у повній мірі). Очевидно, в НБУ провели для цього якийсь аналіз.

Побачимо згодом мотиви регулятора, коли він можливо оприлюднить, все ж таки, що вони побачили при такому аналізі та чому цей крок у центробанку були вимушені зробити.

Для довідки:

Зазначимо, НБУ є центральним банком України зі спеціальним статусом, особливим центральним органом державного управління. Його повноваження, завдання, функції та принципи організації визначаються Конституцією, окремим законом про Нацбанк, а також іншими нормативно-правовими актами.

Регулятор є економічно самостійним органом, незалежною державною інституцією зі спецстатусом (формально він не підпорядковується ані уряду, ані якомусь окремому міністерству чи органу влади). Його головна функція — забезпечувати цінову та фінансову стабільність у державі та сприяти економічному зростанню.

При цьому Рада НБУ складається з дев’яти членів: чотири особи призначаються парламентом; чотири посадовці — президентом України, а голова НБУ автоматично входить до цієї Ради (за статусом його посади). Своєю чергою очільник центробанку призначається ВР за поданням президента.