Фонд гарантування вкладів може перетворитися на неконтрольовану структуру, що нестиме загрозу комерційним банкам, — експерти

В останній четвер лютого на YouTube-каналі Ukraine Economic Outlook відбулася пряма трансляція KUKHAR DISCUSSION COURT, присвячена обговоренню законопроєкту №13007, який подав голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Законопроєкт має на меті регулювати діяльність Фонду гарантування вкладів клієнтов українських банків, зокрема Національного банку, а також інших фінансових компаній.

Експерти відзначили суспільну важливість обговорення законопроєкту, адже всі громадяни України є вкладниками українських банків: "Тема дійсно стосується всіх, і ризик у тому, то законопроєкт передбачає вилучення значної частини інформації про діяльність Фонду гарантування вкладів з публічного доступу. Відтак, перед ухваленням законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання, аби збалансувати інтереси всіх сторін процесу", — зазначив Юліан Хорунжий, юрист та спеціаліст з банківського права Ario Law Firm. Законопроєкт передбачає суттєве розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Водночас документ зменшує механізми контролю за діяльністю Фонду, що створює серйозні ризики для фінансової системи країни.

Більшість експертів відмітили також фактичну залежність ФГВФО від Нацбанку та корупційні загрози законопроєкту 13007.

"Цей законопроєкт закріплює повну монополію ФГВФО на розпорядження активами ліквідованих банків без будь-якого реального контролю, – пояснює юрист Юліан Хорунжий. — Фонд фактично стає закритою системою, у якій рішення ухвалюються в інтересах вузького кола осіб без належного громадського нагляду".

Верховний Суд України вже визнавав залежність ФГВФО від Національного банку України. Це ставить під сумнів його незалежність, адже три з п’яти членів адміністративної ради Фонду призначаються Нацбанком, зазначалося під час дискусії. Ухвалення законопроєкту не лише не виправляє цю проблему, а й посилює централізацію управління Фондом, що може стати основою для корупційних зловживань, вважають експерти.

Також законопроєкт 13007, за словами експертів, встановлює обмеження доступу до інформації та відкриває шлях до непрозорого розпродажу активів банків, що ліквідуються.

Однією з найбільш небезпечних норм законопроєкту є обмеження доступу до інформації щодо управління активами ліквідованих банків. Зокрема, документ передбачає засекречення даних про:

• Вартість активів банків, що підлягають ліквідації;
• Оцінку майна, яке передається на продаж;
• Механізми та процедури розподілу активів серед вкладників і кредиторів.

Це означає, що суспільство, кредитори та вкладники не зможуть відстежувати, за якою ціною продається майно збанкрутілих банків та хто є покупцями цих активів. Такий рівень закритості створює ідеальні умови для маніпуляцій та корупційних схем, вважає ексголова податкового комітету Верховної Ради народний депутат Ніна Южаніна.

Висновки: спроба закріплення повної безконтрольності

Законопроєкт №13007 не забезпечує більшу прозорість чи ефективність роботи ФГВФО, а лише закріплює його абсолютну владу над активами ліквідованих банків. Відсутність механізмів громадського контролю та обмеження доступу до інформації можуть призвести до масштабних фінансових зловживань і втрати довіри до системи гарантування вкладів.

"Якщо цей закон ухвалять, ми отримаємо неконтрольовану структуру, яка може розпоряджатися мільярдними активами на власний розсуд, без належної підзвітності суспільству", – застерігає економіст Михайло Кухар.

В умовах економічної нестабільності та війни Україна не може дозволити собі ухвалення рішень, які ще більше ускладнюють доступ до правосуддя та створюють загрози для фінансової системи країни. Законодавцям варто переглянути ці норми, щоб забезпечити реальну прозорість та контроль за діяльністю ФГВФО, вважає експерт.

Законопроєкт №13007 також позбавляє громадян можливості захисту, вважають експерти.

Одним із найбільш проблемних положень законопроєкту є скорочення терміну подання позовів проти рішень ФГВФО до 30 днів. До цього моменту кредитори та вкладники мали три роки на оскарження неправомірних дій Фонду.

"Тридцятиденний термін є необґрунтовано малим і значно ускладнює доступ до правосуддя для постраждалих вкладників, – пояснює адвокат Дмитро Касьяненко. — Збір доказів, аналіз фінансових документів, підготовка юридичних матеріалів – це складний процес, який неможливо здійснити в такий короткий термін. Фактично це означає, що більшість громадян просто втратять можливість захистити свої права в суді".

Особливо небезпечною є ситуація, коли вкладники та кредитори можуть навіть не знати про порушення їхніх прав у момент ухвалення рішення ФГВФО. Скорочення термінів оскарження разом з обмеженням доступу до інформації унеможливлює їхню ефективну реакцію.

Законопроєкт 13007 передбачає конфіскацію коштів кредиторів, що можуть стати власністю ФГВФО, навіть коли у банку, що потрапив під санацію, достатньо коштів, щоб з ними розрахуватися.

Якщо кредитор не встигає подати заяву на повернення коштів у визначений термін, вони перестають бути його власністю та стають фінансовим ресурсом ФГВФО.

Юрист Юліан Хорунжий зазначає: "Це фактично означає конфіскацію коштів без судового рішення. Держава позбавляє вкладників їхніх активів лише тому, що вони не встигли вчасно оформити документи. Такий підхід суперечить як нормам українського законодавства, так і європейській практиці захисту прав власності".

Законопроєкт також передбачає, що акціонери банків, які ліквідуються, повинні з’явитися для отримання залишкових активів у визначений Фондом термін. Якщо цього не станеться, активи стають власністю ФГВФО.

"Така схема є відвертим механізмом примусового відчуження майна без належного юридичного процесу", – наголошують експерти. "У разі ухвалення цих норм Фонд отримає повний контроль над активами банків, що ліквідуються, і зможе розпоряджатися ними на власний розсуд", — сказав Юліан Хорунжий.

Зрештою експерти дійшли висновку, що законопроєкт 13007 відкриває чимало можливостей до узаконеного позбавлення громадян їхніх коштів.

Він не тільки обмежує можливості вкладників і кредиторів оскаржувати рішення ФГВФО, а й створює небезпечний прецедент автоматичного вилучення коштів. Відсутність механізмів судового захисту, короткі терміни звернень та закритість інформації про активи ліквідованих банків можуть призвести до масових фінансових зловживань.

"Якщо законопроєкт ухвалять у поточній редакції, вкладники, кредитори та акціонери втратять будь-які гарантії захисту своїх прав", – підсумовує юрист Юліан Хорунжий.

Такі зміни несуть загрозу не тільки для окремих громадян, а й для фінансової стабільності країни. Умови, які ставлять вкладників у беззахисне становище, можуть знизити довіру до банківської системи та призвести до економічних потрясінь у майбутньому, вважають експерти.