Заробити не вдалося? Історія зі скандалом через важливий спортивний об’єкт у Києві продовжилась

На наступні вихідні легкоатлети запланували акцію підтримки стадіону "Атлет".

Тенісні корти, які були змонтовані "в серці" спортивного комплексу "Атлет" – тренувальної та розминкової бази для НСК "Олімпійський" – через розголос перестали працювати швидше, ніж з'явилися. При цьому бігова спільнота наполягає: цьому культовому для підготовки професіоналів та аматорів місцю потрібна увага влади та кошти для відновлення роботи.

Корти заробили аж 4 тисячі

У скандал СК "Атлет", який знаходиться на Печерську, втрапив на початку вересня. Тоді, як повідомляв "Телеграф", бігунів обурило, що на місці секторів для стрибків та стометрівки неочікувано з'явились тенісні корти. Адміністрація держпідприємства, що опікується спортивним об’єктом, пояснювала це нестандартне рішення бажанням втриматися на плаву в очікуванні продовження реконструкції. А активісти наполягали: будь-які зміни, не передбачені проєктом, є незаконними, й вимагали прибрати тимчасові конструкції.

У відповідь на розголос Міністерство молоді та спорту, в якому недавно змінився очільник, провело днями "круглий стіл". Від влади "оборону" тримав перший заступник міністра Юрій Музика, він запевняв: для відомства важливо забезпечити умови для доступності бігу і приведення "Атлету" у відповідність до міжнародних стандартів. Але нагадав, що російська агресія зупинила розвиток спортивної інфраструктури країни. Й додав, що відшукувати кошти в умовах війни для завершення робіт складно, тим більше, що тільки для виконання робіт на даному спорткомплексі потрібно 130 млн. гривень.

Своєю чергою українська легкоатлетка, срібна призерка Олімпійських ігор у Пекіні у 2008 році Ірина Ліщинська, яка й підняла в публічному просторі тему "Атлету", зазначила, що варто розглянути й інші варіанти залучення коштів. Можливо, знайти приватних осіб чи організації, що готові інвестувати в розвиток спорту вже зараз і доробити хоча б бігове поле

Представник Мінмолодьспорту пообіцяв ще раз переглянути питання, а також запропонував створити біговий клуб та клуб скандинавської ходьби на базі ДП "СК "Атлет" та виділити по 200 тис. гривень на кожен для оплати роботи тренера й придбання екіпірування та обладнання. Щодо кортів, то хоч посадовці й заявляли, що вони не заважатимуть реалізації проєкту, запевнили – їх на легкоатлетичному стадіоні не буде. І вже наступного дня після зустрічі, дійсно, тенісні сітки були прибрані.

- Корти фактично пропрацювали 10 годин і заробили підприємству 4 тис. гривень, – повідомив "Телеграфу" в.о. обов'язки директора "ДП "СК "Атлет" Андрій Бурлаков. – Більше вони функціонувати не будуть. Тепер ми чекаємо пропозиції від Федерації легкої атлетики щодо розвитку цього стадіону.

Діяльність чисто показова?

І вже сьогодні, 19 вересня, Ірина Ліщинська підтвердила нашому виданню, що сіток на "Атлеті", дійсно, немає, але на місці поки лишається покриття. Його, до речі, за словами представників адміністрації держпідприємства прибрати не проблема. Легкоатлети вирішили тримати це питання "на контролі".

- Поставити сітки на місце – це кілька хвилин, тому видається, що це така діяльність – чисто показова в очікуванні, коли вляжеться шум. Бо хто будує корти "під зиму"? Можливо, планувалось їх згодом накривати й це вже не такий тимчасовий об’єкт би був. Адже зазвичай, коли на стадіон заходять теніс та футбол – це все, легку атлетику звідти виживають, – озвучила свої побоювання відома легкоатлетка в розмові з нашим виданням. – Але цим стадіоном користувалось дуже багато людей. На правому березі немає більше легкоатлетичного ядра, яке було б безпечне для занять і розташоване в класній локації, тому що для Києва це має значення. Тут метро поруч, практично центр міста, тому багато хто з аматорів приїжджав сюди бігати перед чи після роботи.

Після закриття "Атлету" з моїми підопічними ми були змушені переміститися на лівий берег – на стадіон "Русанівець", та він дуже маленький для такої кількості людей, які займаються бігом. А тренування саме на спеціальних майданчиках має значення навіть для непрофесіоналів. З одного боку тут є освітлення, туалети та роздягальне, що також має значення. Плюс є можливість тренеру бачити всіх спортсменів, оцінювати, як вони себе почувають і виконують завдання. Плюс синтетичне покриття – це зовсім інша амортизація і навантаження на суглоби, якщо порівнювати з бігом чи виконанням спеціальних бігових вправ десь на "перетинній місцевості". Тобто це база, яка має бути. І доступність теж важлива, коли на "Атлеті" ти бачив, пенсіонерів, які ходили, трошки бігали, чи робили якісь вправи, там хтось йогою займався. Це дуже цінно, коли поруч є локація, де можна щось робити для тіла й душі.

Та головне, що СК має велике значення і для професійних спортсменів, їхньої підготовки, адже тут проводились навчально-тренувальні збори Університету фізкультури та спорту, школи вищої спортивної майстерності з легкої атлетики тощо. Тобто це така Мекка бігунів і не тільки, – наголосила спортсменка і нагадала, що ключове питання – це перетворення "Атлету" на повноцінну тренувально-розминкову базу, що мала б працювати у зв'язці з НСК "Олімпійський".

- Без завершення реконструкції "Атлету" неможливо розраховувати на отримання сертифікатів і проведення змагань від національного до міжнародного рівня, – наголосила Ірина. – Тобто це таке стратегічне питання, без вирішення якого в майбутньому легка атлетика не прийде до Києва. Саме тому ми продовжимо слідкувати за подіями й плануємо 28 вересня провести акцію на підтримку нашого стадіону. Зробимо руханку або невеличку пробіжку, бо ми хочемо показати, наскільки важливий "Атлет".

Як повідомляв "Телеграф", в ексклюзивному інтерв'ю Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний запевнив: олімпійська база в Кончі-Заспі, де готувалися до Ігор в Парижі українські атлети, відповідає своєму призначенню і має дуже якісні умови.