"Хмарочоси" з минулого століття: який вигляд мали перші висотки на штучному острові в Києві (фото)

Знайомі місця через призму десятиліть

Русанівка — це перший житловий масив, який побудували на штучно створеному острові за допомогою нового методу — гідронамиву. При плануванні місцевості особливу увагу архітектори приділяли комфортному та чіткому зонуванню.

Серед мешканців столиці Русанівка також була відома як "Київська Венеція". Тут завжди любила селитися творча еліта — письменники, фотографи, поети та художники, а також інтелігенція — вчені та викладачі.

"Телеграф" вирішив розповісти читачам про історію виникнення Русанівки та показати унікальні ретро фотографії з минулого, на яких можна побачити перші "хмарочоси" з минулого століття.

Історія Русанівки та її перші "хмарочоси"

На території цієї історичної місцевості в 1960 році розпочалися роботи зі створення зразкового житлового масиву. Забудова тут стала можливою завдяки появі нових методів будівництва, а саме технології гідронамиву.

Русанівка стала першим житловим масивом у тодішньому СРСР, який побудували на штучному острові. Навколо масиву, частково на місці старих озер, було прокладено обвідний канал.

"Русанівка — перший житловий масив на штучному острові. У 1960 році почалися перші роботи, зокрема поблизу Русанівської затоки відбулося створення штучного піщаного острова. Під час забудови острова основний акцент в архітектурі було зроблено на комфортному зонуванні територій", — розповів у своєму Telegram-каналі столичний екскурсовод Кирило Степанець.

Загальна площа острова становить 180,49 га, а площа житлової забудови — 130 гектів. Зелені насадження разом із каналом займають 41% площі масиву.

Територія масиву чітко розділена бульварами на три мікрорайони, кожен з яких збудований як цілісний комплекс із мережею культурно-побутових та дитячих установ.

На початку 1963 року були заселені перші будинки на Русанівці. Русанівська набережна, протяжністю 1,6 км, забудована в основному "нескінченними" дев'ятиповерхівками. А вже 16-поверхівки, побудовані між ними, були покликані підкреслити фасадну лінію масиву з боку Дніпра.

Протягом наступних дванадцяти років масив був забудований дев'яти- та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тисяч квадратних метрів.

Багатоповерхівки Русанівки сучасники називають "хмарочосами" з минулого століття.

Русанівка з самого початку свого існування вважалася одним із найкомфортніших житлових масивів Києва.

Це обумовлено особливою атмосферою району, розвиненою інфраструктурою, а також близькістю Дніпра та його набережної.

Ще однією родзинкою Русанівки є готель "Славутич", який має форму розгорнутої книги. Він був збудований у 1966–1972 роках.

Забудову масиву завершили в 1974 році. Цікаво, що Русанівку після завершення основного масиву майже не добудовували, тобто тут зберігається архітектурний ансамбль таким, яким його запланували ще радянські архітектори.

Нагадаємо, однією з найбільших та найвідоміших недобудов столиці вважається Будинок культури на Виноградарі. Це місце мало стати яскравим "громадським ядром" району, але перетворилося на недобуд. Ця територія огорнута міськими легендами і має погану славу серед місцевого населення.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядала Дарниця у Києві понад 120 років тому. У ті часи місцевістю протікала річка Дарниця — звідси й пішла однойменна назва району на лівому березі Дніпра.

Після 1945 року лівобережна частина Києва довкола забудованої приватними будинками Старої Дарниці почала інтенсивно розширюватися. На місці дач та пустирів було забудовано відому з 1896 року Нову Дарницю та нові житлові масиви — Березняки, Воскресенку, Русанівку та інші.