Порожній Андріївський узвіз і церква без людей: у мережі з'явилося фото Києва 1942 року

У мережі з'явився унікальний знімок Києва 1942 року, який показує Андріївську церкву та Андріївський узвіз у один із найтрагічніших періодів історії міста. Це часи німецької окупації Другої світової війни.

Фото, яке показали у спільноті "Ретро Київ", змушує по-новому поглянути на знайоме місце й усвідомити, скільки пережила столиця. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Що на фотографії

На світлині відсутні натовпи туристів, сувенірні крамниці та яскраві вивіски, які сьогодні асоціюються з цим місцем. Натомість бачимо порожній, майже безлюдний узвіз із поодинокими перехожими.

Праворуч височіє Андріївська церква – барокова пам'ятка архітектури, створена у 1747-1754 роках за проєктом Бартоломео Растреллі. Чітко проглядаються масивний стилобат та довгі сходи, що ведуть від узвозу до храму.

Ліворуч тягнеться брукована дорога Андріївського узвозу з кількаповерховими прибутковими будинками початку ХХ століття. На передньому плані – дорога та дерева, які підкреслюють, наскільки менш урбанізованою була ця частина міста порівняно із сьогоденням.

Київ під окупацією

У вересні 1941 року нацистські війська захопили Київ. Окупація тривала до листопада 1943 року й стала одним із найтемніших періодів в історії міста. Саме до цього часу належить фото 1942 року, коли фронт відсунувся на схід, але в місті продовжувалася німецька експансія.

Попри війну, Андріївський узвіз залишався важливою транспортною артерією між Верхнім містом і Подолом, хоча рух тут значно зменшився порівняно з довоєнними роками. Андріївська церква в цей період виконувала радше роль архітектурної домінанти, ніж діючого храму – ще в радянську добу її перетворили на музей.

Від давнього узвозу до туристичного центру

Андріївський узвіз здавна з'єднував Верхнє місто з Подолом. У давньоруських джерелах він згадується як Боричів узвіз і був важливою торговою артерією стародавнього Києва. На фото 1942 року ще відчувається ця дореволюційна атмосфера без радянських і сучасних нашарувань.

Сьогодні узвіз відомий як популярний туристичний центр столиці. Тут працюють десятки галерей, музеїв, кав'ярень і сувенірних крамниць. На вихідних вулиця перетворюється на великий ярмарок із художниками та музикантами. Контраст із порожньою, майже аскетичною вулицею окупаційних часів яскраво демонструє, як змінилося життя міста за останні десятиліття.

Чому це важливо

Такі архівні знімки дають змогу побачити знайомі київські пейзажі в момент, коли місто переживало нацистську окупацію, масові розстріли, голод і примусову працю. Це перетворює старе фото на візуальне свідчення про стійкість та життєздатність Києва.

Для сучасних киян і туристів Андріївський узвіз – місце прогулянок, творчості та відпочинку. Але архівні кадри 1940-х років нагадують, що за фасадами будинків і куполами храмів стоять долі тисяч людей, які жили тут у час війни, зміни імперій та режимів.

Раніше "Телеграф" розповідав про ретро-фото, що зафіксували руїни однієї з головних українських святинь. Ці кадри були зроблені після вибуху 1941 року.