Майдан, який вже мало хто пам’ятає: центр Києва на ретро-фото дивує красою

Серце столиці виглядало зовсім інакше сімдесят років тому. Ретро-фотографія 1954 року показує місце, де нині Майдан Незалежності, у незвичному вигляді – спокійний простір з алеями, клумбами та монументальними ліхтарями, де панує прогулянковий настрій замість мітингів.

Світлина, якою поділилася спільнота "Ретро Київ" – не просто ностальгія за "старим Києвом", а нагода побачити, як архітектура, ландшафт і міський дизайн формують наші відчуття від простору. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Площа-вітрина післявоєнного Києва

У середині 1950-х тут була площа Калініна, яка слугувала парадною вітриною відбудованого Хрещатика. Київ щойно відновлювався після війни, і новий центр мав демонструвати могутність радянської імперії.

У центрі – геометрично вивірені квіткові композиції, охайні газони. Простір більше нагадує міський парк, ніж майбутнє місце історичних подій. Пишні квітники підкреслюють, наскільки відрізнялася тодішня візуальна культура від сучасної.

Ліхтарі-артефакти та сталінський ампір

Перше, що впадає в око на світлині, – масивний кований ліхтар із кулястими плафонами на передньому плані. Важкі бронзові форми з рослинним орнаментом відсилають до популярної тоді концепції "міста-палацу". Сьогодні такі ліхтарі – рідкісні артефакти "сталінського Києва", майже зниклі після численних реконструкцій.

На задньому плані – відбудовані будинки Хрещатика з характерними башточками, колонами та декоративними карнизами. Головну вулицю відновлювали як зразок "соціалістичної столиці" з широкими проспектами та симетричними фасадами.

Ще немає стели Незалежності, підземного ТЦ "Глобус" чи скляних куполів над входами в метро. Площа існує як логічне продовження Хрещатика – простір для прогулянок після походу центральною вулицею.

Повсякденність 1950-х у кадрі

Люди на фото не позують – вони просто живуть своїм звичайним життям. Хтось іде парою алеєю, хтось переходить дорогу, дехто зупинився біля клумб. Одяг типовий для середини 1950-х: світлі сукні, скромні костюми.

Рух транспорту помітно спокійніший, ніж сьогодні. Кілька машин і тролейбусів не домінують над пішоходами, а радше фіксують масштаб епохи, коли автомобілі ще не диктували ритм життя центру.

Ця сцена буденної прогулянки особливо цінна тим, що показує дещо інакший вимір простору, який нині асоціюється передусім з великими історичними подіями – від студентських протестів 1990-х до Революції Гідності 2013-2014 років. Для киян 1954 року це була просто красива нова площа, куди приємно вийти "на люди".

Сьогодні складно впізнати в цьому спокійному "міському саду" з ідеальними клумбами Майдан Незалежності – символ українського опору та свободи. Але саме така багатошарова історія робить це місце особливим. Кожна епоха залишала тут свій відбиток: від імперської архітектури до простору громадянського протесту, перетворюючи центр Києва на справжній пыдручник української історії.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядав культовий столичний готель на ретро-фото. Там вже 30 років працює ресторан з найкращою панорамою на нічний Київ.