Не ровесники динозаврів: вчені розповіли, коли з’явилися кільця Сатурна

Головна особливість шостої планети могла з’явитися пізніше народження Сонячної системи

Серед вчених давно точаться дебати щодо того, наскільки старими є кільця Сатурна. Більшість теорій говорили, що їх вік становить 100-300 мільйонів років, тобто вони з’явилися приблизно за часів правління динозаврів. Однак нове дослідження готове поставити ці висновки під сумнів.

У своїй новій роботі вчені припускають, що кільця такі ж старі, як Сатурн. Дослідження було оприлюднено в журналі Nature Geoscience.

Старі теорії появи кілець свідчили, що Сатурн гравітацією розірвав на шматки якусь комету або крижаний Місяць приблизно 100 мільйонів років тому. Ключовим аргументом у бік цієї теорії було те, що космічний пил та матеріал мікрометеоритів з часом налипали б на шматочках льоду, роблячи їх темнішими протягом великих проміжків часу. Однак цього не сталося, а кільця все ще зберігають свою чистоту та блиск.

Втім, вчені з університету Токіо кинули виклик цим висновкам і заявили, що кільцям вже може бути близько 4-4,5 мільярда років. Тобто за віком їм трохи менше, ніж Сонячній системі.

Вони змоделювали поведінку мікрометеоритів, які врізаються в кільця Сатурна, і з’ясували, що в момент удару вони досягли б температури близько 10 тисяч градусів за Цельсієм. У цей момент вони просто випарувалися б, утворивши хмару іонів і наночастинок.

У ході численних симуляцій автори дослідження показали, що матеріал мікрометеоритів не осідає на крижинках, а натомість виноситься в атмосферу планети, або викидається у відкритий космос.

Таким чином, у новому дослідженні звучить припущення, що кільця Сатурна зберігають свою чистоту не тому, що вони молоді, а завдяки схильності до самоочищення.

Це також могло б пояснити причину того, чому кільця різних планет мають різний хімічний склад — вони спочатку могли бути створені з різного "будівельного матеріалу" і залишатися незабрудненими одним і тим самим типом космічного пилу.

Як повідомлялося раніше, вчені нещодавно помітили на одному із супутників Сатурна таємничу пляму. Вони досі не можуть збагнути, що це було і, головне, куди воно зникло.