Від обов'язкової до небажаної: чому в СРСР посилено вчили німецьку

Перехід на англійську в радянських школах почався лише у 1970-х

Майже кожен школяр у Радянському Союзі вчив німецьку мову. Це зараз важко уявити, але англійська тоді була рідкістю в радянських школах.

Батьки сучасних дорослих добре пам'ятають нескінченні уроки німецької та зубріння незрозумілих слів. За партами сиділо не одне покоління учнів, які старанно вчили "ді катце" замість "зе кет".

Чому саме німецька?

Виявляється, така дивна, на перший погляд, ситуація мала просте пояснення. На початку XX століття німецька мова була головною у світі науки. Саме німецькою писали найважливіші наукові роботи, проводили міжнародні зустрічі вчених, друкували технічні інструкції. Англійська тоді ще не стала мовою світового спілкування.

У той час в Європі на перших місцях були дві мови – німецька та французька. Якщо німецьку використовували науковці та інженери, то французькою спілкувалися освічені люди, читали книжки та дивилися вистави. Радянський Союз обрав німецьку, бо прагнув виховати покоління науковців та інженерів.

Як все змінилося після війни

Все змінилося після Другої світової війни. Школярі не хотіли вчити мову країни, з якою щойно закінчилася страшна війна. Така ж ситуація була і в європейських країнах – там теж почали менше вивчати німецьку. Поступово її місце зайняла англійська мова.

Перехід на англійську в радянських школах почався лише у 1970-х роках. Учні вперше змогли обирати – вчити німецьку чи англійську. До початку перебудови англійська вже міцно закріпилася в школах, хоча подекуди німецька ще трималася. А зараз чимало шкіл пропонують вивчати обидві мови.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, як виглядали перші штучні ялинки СРСР і з чого їх робили. Виявляється, на розробку ялинок Радянський Союз витратив приблизно 10 років.