Таку розкіш міг собі дозволити не кожен: які торти в СРСР були найпопулярнішими

Читать на русском
Автор
Торти в СРСР Новина оновлена 04 грудня 2024, 19:11
Торти в СРСР. Фото Колаж "Телеграф"

Прийти у гості з десертом означало проявити повагу

До початку 1950-х років жителі СРСР не дуже полюбляли торти. Адже придбати їх було не так вже й легко і далеко не кожен міг собі дозволити витратити кошти на солодку страву великого об’єму, проте з часом ситуація змінилась.

"Телеграф" розповідає, які найпопулярніші торти були в СРСР і залишились із нами досі. Саме тоді в СРСР розпочалась справжня мода на торти, які вважались показником достатку. Прийти у гості з тортом означало проявити повагу до власників дому.

"Наполеон"

Назва цього торту з’явилась у 1912 році, коли відбувались святкування з нагоди сторіччя вигнання французів з Москви. Тоді цей десерт подавався у формі трикутних тістечок, у яких люди повинні були бачити капелюх Наполеона Бонапарта.

Зараз цей торт має квадратну або прямокутну форму. Цікаво, що він популярний навіть у Франції, де його готують під назвою "millefeuille", що у перекладі означає "1000 шарів".

"Київський"

Поява "Київського" торта на полицях магазинів викликала великий ажіотаж. І не дивно, адже це перший десерт у СРСР, який був виготовлений не лише з одного-двох коржів і великої кількості надто солодкого масляного крему.

Звісно, коржі та крем також були наявні у "Київському", проте додавання горіхів, безе та цікавий вигляд страви зробити свою справу і торт вже за декілька місяців став найпопулярнішим на теренах колишнього СРСР.

"Прага"

Назва цього десерту пішла зовсім не від столиці Чехії. Таку назву торту дав його автор, який у той час працював в однойменному ресторані. Торт складається з трьох шоколадних шарів, просочених кремом та ягідним або фруктовим джемом.

Зверху "Прагу" обов’язково покривали товстим шаром шоколадної глазурі, на яку наносили написи за допомогою крему. Варто знати, що цей торт є радянським аналогом всесвітньовідомого віденського "Захера".

Раніше "Телеграф" писав, чому радянські продавчині завжди були злі.