Різка зміна правил у Польщі: чому українські абітурієнти масово втрачають шанс на навчання
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1662
Українські абітурієнти мають альтернативні варіанти
Серпень 2025 року змінив плани тисяч українських абітурієнтів, які мріяли розпочати навчання в польських університетах. Саме у розпал вступної кампанії Міністерство науки та вищої освіти Польщі оголосило нові вимоги: відтепер знання польської мови на рівні B2 має бути підтверджене лише державним або міжнародним сертифікатом. Ті, хто готувався до рівня B1, або розраховував скласти внутрішній іспит в університеті на В2, залишилися майже ні з чим.
Що тепер робити дітям, чи було це рішення політичним та хто постраждає найбільше — пояснює "Телеграф".
Як виглядають нові вимоги
Коли почалася повномасштабна війна, Польща зробила все можливе, щоб допомогти українським студентам. Багато українських біженців змогли навчатися безкоштовно завдяки програмі тимчасового захисту. Університети були максимально лояльними — вступити можна було навіть без знання польської мови.
У 2025 році для вступу достатньо було підтвердити знання мови на рівні B1-В2 онлайн-співбесідою чи тестом безпосередньо в університеті. Окремі виші досі дозволяли студентам вивчати свою спеціальність на першому курсі українською мовою, поступово опановуючи польську.
Завдяки такій гнучкості в українських дітей було достатньо часу, щоб підготуватися до навчання за кордоном.
Та відтепер [з 1 серпня 2025 року] університети більше не мають права самостійно перевіряти рівень знань абітурієнтів. Усі приватні сертифікати, внутрішні іспити чи навіть акредитовані курси не визнаються. Міністерство освіти Польщі приймає лише три документи: державний сертифікат з польської мови як іноземної, або міжнародні сертифікати TELC чи ECL.
Варто зазначити, що нові умови вступу не стосуються учнів, які переходять до польського навчання після 9-го класу. У такому випадку сертифікат не потрібен, достатньо рівня B1.
Хто найбільше постраждав та понесе додаткові витрати
Як пояснює "Телеграфу" співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти Іван Капелюшник, шлях підготовки до навчання в польських університетах став набагато довшим. Оскільки час для досягнення рівняю В2 зазвичай потребує від 9 місяців — це щонайменше три-чотири уроки на тиждень інтенсивних занять, здача офіційного іспиту і час на отримання самого сертифікату.
Для порівняння, на рівень B1 вистачало пів року підготовки і підтвердити знання мови можна було в деяких університетах ще в серпні-вересні.
Сьогодні абітурієнти, які планують вступити на навчання до польських університетів мусять почати вчити польську мову якнайшвидше, адже ті хто ще очікує і відкладає почати вивчення з нуля після січня, вже можуть не встигнути вчасно отримати сертифікат до жовтневого вступу
Іван Капелюшник, співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти
З процедурними складнощами зіткнулися навіть ті студенти, які мали необхідний рівень мови. До прикладу, сертифікат TELC видається мінімум через шість тижнів після складання, державний польський сертифікат потребує очікування результатів три місяці та більше. Крім цього студенти зіштовхнуться з додатковими витратами та паперовою тяганиною. Державний іспит коштує від 90 євро. Іспит TELC — від 700 до 1200 злотих, що за чинним курсом становить приблизно 163–279 євро (залежно від центру, де складатиметься іспит). Важливо встигнути зареєструватися, адже вільні місця на конкретний час розбирають за лічені хвилини.
Крім цього, потрібно перекладати документи, оформлювати медичні довідки та ставити спеціальні штампи, які підтверджують справжність українських атестатів і дипломів.
За попередніми оцінками, нові вимоги торкнулися тисяч осіб, які змушені або відкласти вступ, або обирати інші шляхи.
У нашому випадку під ці нові вимоги потрапило приблизно 19% кандидатів. Якщо екстраполювати ці дані на всіх цьогорічних українських абітурієнтів до Польщі, то йдеться про тисячі осіб
Іван Капелюшник, співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти
За його словами, щороку щонайменше 10 тисяч українців виїжджають на навчання до Польщі, а загалом у польських вишах навчається близько 45 тисяч українських студентів. Тобто постраждала значна частина майбутніх студентів. Багато хто з них вже оплатив навчання, оренду житла, зробив переклади документів і вклав чималі гроші. Студенти навіть організовували петиції, просили дати можливість цього року вступати за старими правилами. Але ніяких змін поки що не сталося.
Парадоксально, але від цього рішення з часом постраждає і сама польська сторона. "Студенти — це прямі інвестиції в економіку країни. У Польщі велика мережа університетів, і значна частина з них заробляє завдяки іноземним студентам. Є виші, де іноземці становили половину всіх студентів, а подекуди й більше. Тепер ці університети втрачають кошти. Це означає, що вони змушені або скорочувати програми, або навіть викладачів", — пояснює Капелюшник.
За його словами, Міністерство освіти своїм рішенням фактично нашкодило і Міністерству економіки.
Чому рішення ухвалили саме зараз
Як розповідає співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти, рішення польської влади стало несподіванкою. "Саме відсутність перехідного періоду є найбільшою проблемою. Було б логічно дозволити цьогорічним абітурієнтам вступати ще за старими правилами, а нові вимоги запровадити з наступного року", — пояснює експерт.
За його словами, раніше країна залишала українцям пільгові умови, адже польська та українська мови близькі, і наші студенти швидко адаптовувалися. Тепер правила вирівняли для усіх іноземних абітурієнтів, зокрема з тими європейськими країнами, де рівень B2 давно є обов’язковим для навчання.
Ймовірно, справжньою причиною жорсткіших умов стали торішні візові скандали: "Ініціатива йшла від Міністерства закордонних справ, а Міністерство освіти лише виконало це рішення. Історія почалася з пошуку інструментів боротьби з нелегальною міграцією через освітні програми", — згадує Капелюшник.
Експерт підкреслює, що нелегальними мігрантами українці ніколи фактично не були. Мова швидше про інші регіони світу — Азію, Близький Схід, Африку.
І замість того, щоб шукати рішення для різних категорій, ухвалили одне правило для всіх. У результаті найбільше постраждали саме українці, бо ми становимо найбільшу групу іноземних студентів у Польщі
Іван Капелюшник, співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти
Водночас Капелюшник застерігає від висновків про "тотальну зраду". За його словами, польське рішення є не стільки проти українців, скільки небажання місцевих чиновників глибше розібратися в питанні.
Що робити тим абітурієнтам, хто не встиг
Попри кризу, студенти все ж мають кілька варіантів. Невелика група абітурієнтів, які встигли скласти іспит TELC наприкінці серпня, мають сподіватися на диво.
"Якщо документи надійдуть швидко, вони зможуть розпочати навчання з невеликою затримкою, адже деякі університети починають заняття не 1-го, а 20-го жовтня. Але таких випадків небагато", — говорить "Телеграфу" Іван Капелюшник.
Основними варіантами для решти є вступ на березневий набір або так званий "нульовий курс", коли студент протягом року офіційно навчається польської мови в університеті, а потім переходить на перший курс за спеціальністю. Також можна відкласти вступ аж до наступного жовтня.
"В перспективі, напевно, нові вимоги навіть краще. Хто вчасно готуватиметься до рівня В2, той не матиме проблем. Ми й раніше завжди рекомендували студентам готуватися саме до цього рівня та самі пропонуємо відповідну підготовку, щоб легше пройти адаптацію і спростити собі початок навчання бо з B1 навчатися набагато важче", — підсумовує експерт.