Там розстріляли безробітних: колишні назви львівського проспекту, якому вже більше 600 років (фото)

Проспект Шевченка у Львові багато разів змінював свою назву, і кожна з них залишила слід в історії міста. За кілька століть ця вулиця встигла побути Гарбарською, Святого Яна та Академічною, перш ніж отримати сучасне ім’я.

Цьому проспекту вже понад 600 років, тому на ньому є багато цікавих історичних споруд. Недарма він став важливою частиною історичного центру та популярним місцем для прогулянок. "Телеграф" детальніше розповів, як раніше називався цей проспект та його коротеньку історію.

Де він розташований

Проспект Шевченка — один із центральних проспектів Львова. Він розташований між вулицею Саксаганського та площею Міцкевича і входить до Галицького району міста.

У святкові дні проспект Шевченка разом із площею Міцкевича та проспектом Свободи утворюють велику людну зону. До нього прилягають вулиці Степана Руданського та Мирослава Скорика.

Коротка історія

Вулиця відома з 1414 року. Спочатку вона мала назву Гарбарська, оскільки тут мешкали кожум’яки. У XIX столітті її називали Святого Яна, з 1871 року — Академічною, а з 1955 року — проспектом Тараса Шевченка. Того ж року до проспекту приєднали колишню площу Академічну.

На початку XIX століття посеред вулиці протікала річка Полтва, а наприкінці був ставок. У 1886 році річку сховали під землю, після чого заклали бульвар. У 1930-х роках проспект набув сучасного вигляду з алеєю дерев. У 1997 році старі тополі замінили кулястими кленами.

14 квітня 1936 року тут відбувся розстріл демонстрації безробітних, під час якого загинув Владислав Козак. Пам’ятну композицію, встановлену в радянський період, демонтували 16 листопада 2023 року. У липні 1944 року на проспекті точилися бої за участю радянського танка "Гвардія".

Архітектура проспекту

Забудова проспекту Шевченка формувалася упродовж XIX–XX століть. Більшість будинків зводили як житлові або прибуткові, а з часом у них з’являлися банки, готелі, кінотеатри, кав’ярні та офіси. Сьогодні ці споруди залишаються важливою частиною центральної частини міста.

Будинок № 1, на розі з площею Галицькою, збудували у 1872 році для Галицького іпотечного банку. У різний час тут добудовували флігелі та поверхи. Наприкінці 1930-х років у будівлі відкрили кінотеатр "Європа", який після війни працював як кінотеатр "Україна" до 2006 року.

На місці будинку № 2 з XVII століття існували гідротехнічні споруди, а згодом — заїзди й готелі. Наприкінці XIX століття тут збудували нову будівлю готелю "Жорж", який діє й нині. У різні роки готель приймав відомих гостей і неодноразово перебудовувався.

Будинок № 4 звели у 1904–1905 роках як престижне житло. Будинок № 6 планували перетворити на великий торговий дім, але проєкт не реалізували. Будинок № 7, відомий як другий будинок Шпрехера, збудували у 1929 році. У різний час тут працювали установи, ресторан, а нині розміщені заклади харчування та організації.

У будинку № 8 до 2020 року працював кінотеатр "Київ". У 2020 році в його приміщенні відкрили приватний океанаріум. Будинок № 9 походить з XIX століття та нині використовується освітніми й комерційними структурами.

На проспекті також розташовані колишні кав’ярні, казино, житлові кам’яниці та адміністративні будівлі, зведені наприкінці XIX — на початку XX століття. Частина з них пов’язана з культурним і науковим життям міста.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як раніше називалась найдовша вулиця Хмельницького, яка бачила його забудову.