Перший український пам’ятник Шевченку стояв тут: як раніше називалась центральна вулиця Харкова (фото)

Вулиця Жон Мироносиць у Харкові простягається на не більше 500 метрів, але за своє існування змінила близько 10 імен. Вона може похизуватись унікальною архітектурою та колишніми жителями.

Майже кожен будинок на цій частині міста був збудований українським архітектором Олексієм Бекетовим або його дружиною. "Телеграф" коротко написав про історію вулиці та про те, які назви вона носила.

Історія перейменувань вулиці біля Дзеркального струменю

Вулиця Жон Мироносиць розташована в самому центрі Харкова, у Київському районі. Вона має довжину близько 450 метрів і з’єднує вулиці Григорія Сковороди та Сумську. Також вулиця перетинається з Чернишевською і є важливою частиною історичної забудови міста.

Вулиця виникла наприкінці XVIII-на початку XIX століття. Спочатку вона пролягала вздовж Мироносицького кладовища, яке згодом ліквідували. На його місці нині розташований сквер Перемоги. Першою відомою назвою був Старокладовищенський провулок.

Згодом вулицю почали називати Касперівською — на честь юриста Василя Касперова, який тут мешкав. У 1894 році міська дума перейменувала її на Мироносицьку — за назвою церкви Жон Мироносиць. У перші роки радянської влади вона мала назву Свідомості, а з 1924 року стала Раднаркомівською.

Назву Раднаркомівська вулиця отримала через те, що в будинку № 9 у 1922–1928 роках працювала Рада народних комісарів УРСР. Пізніше, під час німецької окупації у 1942 році, повернули назву Мироносицький провулок. Після звільнення Харкова знову використали назву Раднаркомівська.

Остаточну сучасну назву вулиця отримала 3 лютого 2016 року. Перейменування відбулося відповідно до закону про заборону символіки тоталітарних режимів. Назву Жон Мироносиць обрали на честь храму, який історично був розташований на цій вулиці. Стара будівля церкви не збереглася, але новий храм з такою ж назвою нині стоїть поруч із Дзеркальним струменем.

Цікаві будівлі вулиці

На вулиці збереглося кілька знакових будівель, зведених за проєктами архітектора Олексія Бекетова. У будинку № 9 нині працює виставковий зал Харківського художнього музею. Раніше тут діяла недільна жіноча школа Христини Алчевської.

Будинок № 10 був садибою родини Бекетових і сьогодні відомий як Харківський Будинок учених. Під час обстрілів у березні 2022 року будівля зазнала серйозних пошкоджень. Було зруйновано унікальний вітраж, постраждали розписи та ліпнина головної зали.

У будинку № 11 розташований Харківський художній музей. Будівлю також спроєктував Бекетов. Будинок № 13 відомий як колишній особняк Алчевських. Саме тут у 1900 році стояв перший в Україні пам’ятник Тарасові Шевченку, який згодом передали до державного музею поета.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які імена носила вулиця Києва, на котрій колись була перша аптека. На ній досі збереглось багато особняків заможних людей.