Як зберегти кілька градусів тепла у квартирі під час відключень: прості поради для українців

Ситуація з енергопостачанням у Києві залишається напруженою, однак поки що контрольованою. Так стан справ в коментарі "Телеграфу" оцінює директор київського аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

За його словами, з електропостачанням столиця наразі "тримається", тоді як з теплом ситуація складніша, хоча комунальні служби працюють на межі можливостей.

Сергієнко пояснює, що навіть за повної відсутності опалення багатоквартирні будинки мають певний "запас міцності". Незалежно від того, утеплений фасад чи ні, температура в приміщеннях на рівні до плюс 10 градусів може утримуватися кілька діб — зазвичай дві-три, іноді до чотирьох.

"Будинки, які зводилися у 50–80-х роках, проєктувалися з урахуванням саме таких морозів. Просто в останні роки зими були м’якшими, природа нас пожаліла", – говорить він.

Водночас різні типи будинків поводяться по-різному. "Сталінки" з товстими цегляними стінами добре акумулюють тепло, але їх у місті небагато. Цегляні "хрущовки" також утримують тепло відносно добре і мають менший ризик промерзання, оскільки в них немає технічного поверху, а тепломережі проходять безпосередньо в квартирах.

Панельні будинки більш уразливі, хоча багато серій також не мають техповерхів, що частково знижує ризики. Найвразливішою ділянкою експерт називає зовнішній відрізок тепломережі — від котельні до будинку, так званий другий контур.

"Але загалом можна сказати, що кілька діб будинки здатні витримувати морози без критичних наслідків. За цей час або відновлюють теплопостачання, або в критичний момент ухвалюють рішення про злив теплоносія з внутрішньобудинкових мереж", – вважає експерт.

Експерт вважає, що злив теплоносія почали дещо завчасно, але це рішення було відповідальним. Подібних ситуацій раніше не траплялося, тому тепловики фактично працюють без практичного досвіду дій у таких умовах.

Водночас фізичних ресурсів для екстреного зливу у великій кількості будинків просто не вистачило б: на сотні будівель припадають лише кілька аварійних бригад. У разі різкого погіршення ситуації вони могли б не встигнути, тому перестрахування виглядає логічним.

Ключовим технічним критерієм для зливу є температура води в системі. За температури близько плюс 4 градусів вода має максимальну щільність, а подальше зниження запускає процес замерзання.

"Якщо у внутрішньобудинковій мережі температура опускається до плюс 5 градусів — це сигнал, що систему потрібно зливати", – наголошує Олександр Сергієнко.

Окремо експерт звертає увагу на те, що мешканці та ОСББ можуть зробити самостійно. Якими б товстими не були стіни, без притоку тепла температура всередині рано чи пізно зрівняється із зовнішньою — це базові закони термодинаміки. Питання лише в часі.

"З того, що можна зробити негайно, — перевірити вікна і двері на наявність протягів. Достатньо просто провести рукою вздовж стиків. Якщо є протяг, його легко відчути", – говорить він.

Такі місця варто герметизувати, найпростіше — звичайним скотчем. Це може дати приріст у 2-3 градуси всередині приміщення. Для багатоквартирних будинків важливими залишаються також під’їзди: наявність подвійних дверей створює теплоізоляційну зону, а герметичні вікна зменшують втрати тепла.

"Багато що від нас не залежить, але те, що залежить від людей, потрібно робити. Це реально допомагає пережити складний період", – підсумовує фахівець.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що російські війська систематично завдають ударів по найбільшим містам України — Києву, Харкову, Одесі, Дніпру, Запоріжжю, Кривому Розі. На перший погляд може здатися, що атаки відбуваються хаотично і замкненим колом. Але чи це так насправді — і чому відновлення енергетичної інфраструктури щоразу займає так багато часу?