Мав ім'я двох розстріляних радянських діячів: як сьогодні називається цей обласний центр

Історія назви Кропивницький тісно пов’язана з політичними змінами, імперською спадщиною та процесами декомунізації. За понад два з половиною століття місто змінювало назву кілька разів, і кожне перейменування відображало ідеологію своєї епохи.

"Телеграф" вирішив розповісти історію міста, яке свого часу мало назву на честь двох соратників Сталіна, що були розстріляні.

Єлисаветград (1754–1924)

Першою офіційною назвою міста був Єлисаветград. Вона походила від фортеці Святої Єлисавети, закладеної у 1754 році в межах колонізаційної політики Російської імперії на півдні України. Фортеця отримала назву на честь святої Єлисавети, покровительки імператриці Єлизавети Петрівни. Згодом навколо військового укріплення сформувалося цивільне поселення, яке й дістало назву Єлисаветград.

Протягом ХІХ — початку ХХ століття Єлисаветград був важливим торгівельним і культурним центром, відомим, зокрема, як осередок українського театрального руху.

Зіновʼєвськ (1924–1934)

Після встановлення радянської влади імперська назва була визнана ідеологічно неприйнятною. У 1924 році місто перейменували на Зіновʼєвськ — на честь більшовицького діяча Григорія Зіновʼєва, одного з керівників Комінтерну, який народився саме тут. Варто зазначити, що це сталося за його життя.

Це перейменування стало частиною ширшої радянської практики закріплення нової влади через топоніміку. Проте назва виявилася недовговічною – Зіновʼєва розстріляли у 1936 році за звинуваченням у вбивстві Кірова та змові проти Сталіна. Репресії проти нього були частиною сталінських чисток.

Кірово (1934–1939)

Після політичного падіння і репресій проти Зіновʼєва у 1934 році місто терміново перейменували на Кірово — на честь іншого радянського діяча, Сергія Кірова, нібито убитого змовниками. Зміна назви була демонстративною і мала підкреслити розрив з "ворогами народу".

У 1933 році Кіров входив до складу "трійки" Ленінградської області з розгляду справ про повстанство та контрреволюцію з правом винесення розстрільного вироку. За спогадами В'ячеслава Молотова, Кіров був фаворитом Сталіна.

Кіровоград (1939–2016)

У 1939 році назву зробили гучнішою, що підходила до обласного центра, а не маленького поселення – Кіровоград. Вона зберігалася найдовше — майже 80 років — і стала звичною для кількох поколінь мешканців. Саме під цією назвою місто пережило Другу світову війну, повоєнну індустріалізацію та період незалежності України.

Втім, назва залишалася пов’язаною з радянською символікою, що з часом стало предметом суспільної дискусії.

Кропивницький (з 2016 року)

У межах закону про декомунізацію у 2016 році Верховна Рада України ухвалила рішення перейменувати місто на Кропивницький — на честь видатного українського драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького, одного з засновників українського професійного театру.

Це перейменування стало символічним з кількох причин. По-перше, воно остаточно розірвало зв’язок із радянською топонімікою. По-друге, підкреслило культурну роль міста в історії України, адже саме тут формувався театр корифеїв.

Кропивницький — один з небагатьох обласних центрів України, який протягом ХХ століття змінював назву чотири рази менш ніж за сто років. Така динаміка робить його показовим прикладом того, як політика безпосередньо впливає на історичну пам’ять.

Нагадаємо, Одеса на карті України з'явилася не у 1794 році, як твердить офіційна версія. Місто на березі Чорного моря існувало за сотні років до цієї дати. Воно просто носило інші назви.