Від малюнків на серветках до світової популярності: шлях жуйки "Love is..."

Жувальна гумка "Love is…" відома у всьому світі не лише своїм смаком, а й мінікоміксами. Кожен малюнок має свій сенс і пов’язаний зі справжнім коханням творців солоденького.

Гумка двоколірна, кожен кубик якої поєднує два з п’яти фруктових смаків, а на вкладишах розміщені короткі комікси з підписами "Love is…". Як нагадав "Телеграф", вона стала символом 90-х. Ми стисло розповіли про її історію.

Історія кохання, яка перетворилася на бізнес

Історія "Love is…" почалася в 1960-х роках, коли дівчина з Нової Зеландії Кім Гроу переїхала до Лос-Анджелеса. Там вона зустріла Роберто Кассалі, і вони закохалися одне в одного з першого погляду. Вражена фільмом "Історія кохання", Кім почала робити маленькі замальовки на серветках із героями коміксів — хлопчиком і дівчинкою з написом "Love is…". Ці записки вона дарувала Роберто.

З часом Роберто почав видавати малюнки у вигляді коміксів і поширювати їх у друкованих виданнях. Перші малюнки були чорно-білі, пізніше стали кольоровими. Герої коміксів зображувалися голими, без статевих ознак, і залишалися "милою парою", яка уособлювала кохання. Кім і Роберто стали головними персонажами, а Білл Еспрі, художник, який працював після того, як Кім перестала малювати, додав у комікси їхніх дітей та домашніх тварин.

Кім і Роберто створили корпорацію Minikim, яка займалася випуском продукції з героями коміксів: футболок, чашок, сумок, календарів, блокнотів і листівок. Їхній бізнес став успішним, а дохід сім’ї зріс до кількох мільйонів фунтів стерлінгів. Сім’я подорожувала і купувала нерухомість по всьому світу, а їхній бренд став відомий у понад 50 країнах.

У 1975 році Роберто захворів на рак і помер, а Кім продовжувала розвиток бренду, передавши створення нових коміксів Біллу Еспрі. Вона сама померла у віці 55 років. Після їхньої смерті історія "Love is…" продовжилася: турецький завод Dandy Sakiz почав випускати жувальні гумки з вкладишами без договору з родиною Кассалі. У 2008 році випуск гумки став легальним і патентованим завдяки Біллу Еспрі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому монпансьє берегли на свята і що робили з порожніми коробками.