Зникнення палива і позови від ЗСУ за неякісне пальне, - експерт про нові оборудки в Укрнафті

В АТ "Укрнафта" напередодні можливої зміни керівництва розпочалися спроби "зачистки хвостів", які команда Сергія Корецького "накрутила ще з 2023 року". Про це пишуть "Українські новини" з посиланням на політичного оглядача Михайла Шнайдера. Як повідомляє Михайло Шнайдер після аналізу судових матеріалів та з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 26 листопада 2025 року "Укрнафта" подала судовий позов проти ПП "Еверест О", який стосується договору щодо надання послуг з охорони та супроводу нафтопродуктів.

Сума позову, як зазначає Шнайдер, є показовою. За його словами, з огляду на специфіку договору, йдеться про зникнення нафтопродуктів на суму близько 230 млн гривень, що в перерахунку становить приблизно 6,5–7 тисяч тонн пального. Політолог звертає увагу, що така нестача не могла виникнути одномоментно, а мала накопичуватися місяцями або навіть роками.

"Чомусь Укрнафта подала позов майже через три роки такої "невдалої (?!)" співпраці", – зазначає Шнайдер, ставлячи під сумнів логіку дій менеджменту компанії.

В ухвалі суду зазначено, що "Укрнафта" пояснює свої втрати неналежним виконанням договору з боку ПП "Еверест О". Водночас, на думку Шнайдера, масштаби заявлених збитків за одним лише контрактом можуть свідчити про значно глибшу проблему. "Може йтися лише про верхівку айсберга, а реальні масштаби розпилу майна державного підприємства під час війни – захмарні", – наголошує він.

Експерт нагадує, що ще у 2023 році тодішній фінансовий директор "Укрнафти", а нині її керівник Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на 5,6 млрд грн. На думку Шнайдера, нинішній позов може бути лише незначною частиною тих "втрат", які тривалий час залишалися прихованими.

"Враховуючи суму розпилу лише за цим договором, можна сміливо припускати, що схема працювала на повну потужність упродовж 2023–2025 років і не могла існувати без відома та згоди керівництва Укрнафти та самого Сергія Корецького", – зазначає політолог.

Особливий цинізм ситуації, за словами Шнайдера, полягає в тому, що за договором №16/01/623-НП від 18 лютого 2023 року ПП "Еверест О" здійснювало супровід поставок бензину для техніки спецпризначення ЗСУ. Постачання здійснювалися за кошти державного бюджету в межах договору між Міноборони та "Укрнафтою", укладеного 31 травня 2023 року.

У 2023 році Міноборони стягнуло з "Укрнафти" штраф у розмірі близько 3,7 млн грн за постачання неякісного пального. Під час судового розгляду сама "Укрнафта" визнавала, що ПП "Еверест О" було її представником і мало право брати участь у прийманні-передачі нафтопродуктів.

Як зазначено в рішенні апеляційного суду, бензин А-80 не відповідав вимогам ДСТУ за фракційним складом і підлягав поверненню виробнику. Представники "Укрнафти" відмовилися підписувати акт без будь-якого пояснення причин. "Тобто ділки з Укрнафти не обмежувалися організацією "банальної" розтрати пального, вони ще й бодяженням не гребували", – припускає Шнайдер.

Політолог наголошує, що такі дії створювали пряму загрозу для українських військових, адже неякісне пальне може призвести до відмови техніки під час виконання бойових завдань і, як наслідок, до поранень або загибелі особового складу.

Окрему увагу Шнайдер звертає на контекст появи сумнівних схем. Після націоналізації "Укрнафти" в листопаді 2022 року Сергій Корецький був призначений директором, а вже у лютому 2023-го компанія уклала договір з ПП "Еверест О". Паралельно, в грудні 2022 року, з’являється ТОВ "Український паливний стандарт" – сімейний бізнес, пов’язаний з родиною Корецького, створений сестрою його дружини Оленою Моружко.

За словами Шнайдера, компанія без досвіду та матеріальної бази вже в перший рік підписала договори майже на 300 млн грн, а період її стрімкого розвитку збігся з дією схеми з ПП "Еверест О". "Збіг? Можливо, але це питання точно варто дослідити правоохоронним органам", – зазначає він.

На думку експерта, нинішній позов до охоронної фірми може бути спробою формально "закрити питання", адже таке підприємство навряд чи здатне компенсувати сотні мільйонів гривень. Шнайдер припускає, що боржника можуть довести до банкрутства, а борг – списати як безнадійний, замість звернення до Нацполіції чи СБУ із заявами про розкрадання в особливо великих розмірах.

"Чи могла схема із розкрадання тисяч тонн нафтопродуктів існувати непоміченою для служби безпеки Укрнафти, фінансової служби, внутрішнього аудиту Наглядової ради та самого пана Корецького?" – ставить риторичне питання Михайло Шнайдер, додаючи, що йдеться про можливе приховування злочину посадовими особами самої компанії.

Шнайдер висловлює сподівання, що на ці факти звернуть увагу НАБУ та інші органи контролю, зокрема з огляду на те, що фінансова звітність "Укрнафти" не оприлюднюється з 2023 року, а перевірки ДАСУ не виявили порушень, попри численні публікації в медіа.