Майже 75 років жило із ім'ям радянського генерала: як це українське місто називається сьогодні

Тепер він названий не на честь політичного діяча чи ідеології, а в ключі до автентичної місцевої топоніміки

Багачеве — це місто, яке добре знають у Черкаській області, хоча ще зовсім недавно його вперто називали Ватутіне. Шахтарське минуле тут поєдналося з сучасним життям невеликого українського міста, а недавнє перейменування стало для багатьох темою для обговорень.

Усе розпочалося зі звичайного буровугільного родовища й робітничих бараків, але з роками Багачеве поступово виросло у самобутню громаду з власною історією та новим іменем. "Телеграф" розповість про це детальніше

Від Шахтинського до Ватутіного: історія міста

Місто на березі річки Шполки у Звенигородському районі виникло після Другої світової війни як робітниче поселення "Шахтинське". Тут розробляли буровугільне родовище, використовуючи трофейне німецьке обладнання – роторний екскаватор та відвальний міст довжиною 300 метрів.

У 1949 році поселення отримало статус селища міського типу та назву Ватутіне — на честь радянського генерала Миколи Ватутіна. Саме під цією назвою місто існувало майже 75 років, розвиваючись як типове шахтарське місто з радянською ідентичністю.

Ватутін став відомим завдяки участі у великих операціях Червоної армії, зокрема у визволенні територій України, зокрема Звенигородського району під час Корсунь-Шевченківської операції у 1944 році. Проте до війни він брав участь у боротьбі проти армії Нестора Махна і повстанців Холодного Яру, а також проти залишків військ Української Народної Республіки.

Шлях до перейменування: декомунізація крок за кроком

Процес переосмислення історії розпочався задовго до зміни назви міста. У 2016 році, під час першої хвилі декомунізації, у Ватутіному перейменували десятки вулиць. Замість радянських назв з'явилися імена українських героїв та історичних подій.

У 2022 році, вже під час повномасштабної війни, відбулася друга хвиля перейменувань. Місто отримало проспект Незалежності, вулиці Небесної Сотні, Леся Курбаса, Холодноярську та багато інших назв, що символізують українську ідентичність.

26 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про перейменування міста Ватутіне на Багачеве. Це стало логічним завершенням багаторічного процесу деколонізації топонімічного простору.

Чому саме Багачеве?

Нова назва має глибоке історичне коріння. За дослідженнями краєзнавців, місто розташоване поблизу урочища, яке здавна славилося багатством рослинного та тваринного світу. Люди, що тут селилися, завжди мали "багато" — їжі, врожаю, природних ресурсів. Звідси й походить топонім "Багачеве".

Також назва Багачеве для міста нерозривно пов’язана із залізничною станцією, яку тут відкрили ще у 1931 році. Саме станція Багачеве стала транспортним вузлом, через який проходить одразу декілька напрямків — Цвіткове–Христинівка та Багачеве–Дашуківка, остання з яких використовується виключно для вантажних перевезень. Історично ця станція та її ім’я були відомі в регіоні задовго до появи шахтарського поселення, а тому повернення місту назви "Багачеве" – це не лише декомунізація, а й відновлення історичної топоніміки, пов’язаної з важливою залізничною артерією Черкащини.

Багачеве сьогодні: місто з новою ідентичністю

Місто Багачеве розташоване у Звенигородському районі Черкаської області України. Воно лежить приблизно за 12 кілометрів на південь від районного центру — Звенигородки, та близько 86 кілометрів на південний захід від обласного центру – Черкас.

Сучасне Багачеве – це місто з населенням понад 20 тисяч мешканців, яке активно розвивається попри всі виклики. Місцевий парк належить до природно-заповідного фонду — тут відбуваються громадські заходи, ростуть десятки різних порід дерев, а футбольний клуб "Ретро" прославляє місто далеко за його межами завдяки різноманітним турнірам.

Раніше "Телеграф" розповідав про "ідеальне місто", яке радянська влада перейменувала на честь авіатора. Це була типова радянська практика: стирати історичну пам'ять, замінюючи її новою ідеологією.