"Утримання одного військового щорічно обходиться державі в 1,2 млн грн": заступник міністра оборони Дмитро Кліменков

В Міноборони розказали "Телеграфу" про нові підходи до забезпечення ЗСУ, деякі тонкощі тендерів і протидію схемникам

На початок травня 2024 року в Міністерстві оборони України для забезпечення Збройних Сил уклали контрактів на 32 млрд грн. А конкурентні торги дозволять заощадити бюджету близько 10 мільярдів. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповів заступник міністра оборони Дмитро Кліменков, коментуючи тендерні тонкощі, специфіку формування цін на продукти й озброєння для ЗСУ та трансформації підходів до забезпечення Сил оборони.

Про зниження цін на торгах

— Останнім часом дедалі частіше з переможцями тендерів укладають додаткові договори, у яких сума держзакупівель змінюється у бік зниження. Чи спостерігається подібна картина у Міністерстві оборони? Чи нема у оборонного відомства проблем із фінансуванням у справі закупівель для потреб ЗСУ?

— Державний оператор тилу (ДОТ) — агенція, яка закуповує для Збройних Сил України їжу, одяг, пальне тощо. Станом на початок травня оператор вже уклав контрактів на 32 млрд грн. Конкуренція на торгах дозволить зекономити приблизно 10 мільярдів.

Так, дійсно, на Prozorro можна побачити укладання агенцією додаткових контрактів на постачання продуктів харчування із переглядом обсягів у бік зниження. Але такі договори укладають не через те, що бракує фінансів. А, скажімо, якщо певний постачальник продуктів не справляється з поставками, тоді ДОТ зменшує обсяги для такого контрагента і перерозподіляє на інші компанії. Тобто це вже частина операційної роботи саме з виконання контрактів.

І ще важливо зазначити, що економію державних коштів ми спостерігаємо також у сегменті закупівель озброєння та військової техніки. Наведу приклад: нещодавно Агенція оборонних закупівель придбала тисячі дронів для ЗСУ за рекордно низькими державними цінами.

— Тобто перші контракти вже укладені і процес оснащення розпочався?

— Саме так.

— Чим саме Міністерство оборони зобов'язане постачати бійця ЗСУ коштом держави і в яку суму це може обійтися з розрахунку на одного військовослужбовця – спорядження, зброя, харчування?

— 2024-го утримання одного військового обходиться Україні орієнтовно в 1,2 млн грн на рік. Це без витрат на зброю. Наприклад, середня ціна харчування одного військового на день становить близько 114 гривень (мінімальна ціна за комплект — десь 104 гривні, а максимальна — 125 гривень). Витрати на військових залежать від роду військ, сезону і особливості експлуатації спорядження. Є позиції, які видають кілька разів на рік, а є комплекти, що видають раз на декілька років. Також речі можуть бути індивідуальними і груповими. Наприклад, намет абощо.

— 2023 рік запам'ятався мільярдними виграшами на держтендерах компаній, які до того не займалися поставками для ЗСУ. Яскравий приклад тому — група компаній львівського підприємця Ігоря Гринкевича. А ТОВ "Атомсервіс" виграло на тендерах із харчування ЗСУ за минулий рік на суму близько 6,5 млрд грн. З чим пов'язані такі перемоги досі невідомих компаній, тим більше, що "Атомсервіс" не перший рік пов'язують з екснардепом Юрієм Іванющенком?

— Хочу зазначити, що під час війни головний пріоритет Міністерства оборони — це своєчасно і вдосталь забезпечити військових якісними продуктами. Якщо у правоохоронних органів є запитання до постачальників, то це вже справа слідчих. Я не маю права коментувати їх роботу. Очевидно, будь-який мій коментар з цього приводу може зашкодити їхній роботі.

Єдине, що я можу зазначити, у діючій команді в Міноборони є нульова толерантність до корупції. Ви можете у цьому пересвідчитися за результатами роботи закупівельних агенцій і взагалі по нашій операційній діяльності.

Про перевірки постачальників і ПЕПів

— Чи існує система перевірки фірм-учасників тендерів для постачання ЗСУ, їхньої репутації, досвіду роботи в даній сфері, можливої змови учасників тендеру і як це відбувається?

— Законодавство чітко визначає підстави для відхилення пропозицій учасника. Вони передбачені законом про публічні закупівлі. Ці підстави дозволяють відхилити пропозиції учасників, які збанкрутіли, вчинили корупційні правопорушення, засуджені за злочини, вчинені з корисливих мотивів тощо.

Крім того, ДОТ здійснює додатково Антикорупційну перевірку потенційних контрагентів та верифікує відповідно дані. Для цього ДОТ використовує власний окремий внутрішній порядок перевірки ділових партнерів, в межах якого Агенція перевіряє контрагента, відповідно до вимог законодавства.

Державний оператор тилу додатково перевіряє контрагента і щодо наявності репутаційних, корупційних ризиків, а також по всіх можливих базах даних постачальників. І це ще не все. ДОТ використовує такий додатковий інструмент комплаєнсу (відповідність будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам, нормам, стандартам чи законодавству. — Авт.), як фінансовий моніторинг. Тобто посилено перевіряє компанії, власники яких зазначені в Реєстрі національних публічних діячів України, так званий ПЕП (politically exposed persons, PEP. — Авт.).

— Чи можна захистити державні закупівлі у сфері оборони від повторення скандалу з яйцями по 17 гривень, якщо, припустимо, всі учасники тендеру домовляться поставити товар за завищеними цінами і доведеться обирати між завищеними, скажімо, у два-три рази цінами?

— Для унеможливлення такої ситуації в закупівлі продуктів харчування ДОТ використовує механізм встановлення граничних цін. Граничні ціни вираховують на підставі аналізу ринку. Іншими словами, йде постійний моніторинг ринку за відкритими джерелами, щодо запитів і пропозицій, спілкування з виробниками тощо.

Також вартість продуктів базується на індексі споживчих цін та переглядається щомісяця, відображаючи відповідну динаміку ринку. Граничні ціни діють для того, щоб постачальник не міг встановити необґрунтовано високу, неринкову ціну. І цим ми унеможливлюємо те, про що ви сказали.

— Наскільки охоче компанії-учасники реєструються на проведення тендерів на постачання для Міноборони після останніх скандалів, пов'язаних із держзакупівлями? Чи не було випадків скасування тендерів через відсутність бажаючих?

— Від самісінького початку роботи ДОТу більшість закупівель оператором на електронному майданчику є конкурентними. Наприклад, зокрема 99% закупівель речового майна чи 92% паливно-мастильних матеріалів це — конкурентні закупівлі. Також ми спостерігаємо, що активна робота з ринком та роз'яснення дають свої результати. Як саме працювати з державними тендерами, як заохоченим компаніям з'являтись на торгах, приймати участь в аукціонах.

Наприклад, на тендерах по літніх польових костюмах до запуску ДОТ в середньому брали участь шість компаній, а вже при роботі Агенції в аукціонах змагаються в середньому 15 фірм-виробників.

Про шанси для українських виробників

— Держава витрачає десятки мільярдів гривень на закупівлю озброєння і тилового майна. Яка частка з цих витрат припадає на українських виробників?

— Це наш пріоритет. Міноборони спрямовує десятки мільярдів гривень на закупівлю озброєння та тилового майна. Ці державні витрати є шансом для української промисловості. Наприклад, державний оператор тилу закуповує одяг й інше речове майно для військових на мільярди гривень. Це можливість для української промисловості розвивати свої підприємства під час війни, створювати робочі місця, сплачувати податки. Також це можливості для вітчизняного військово-промислового комплексу. За останній місяць Агенція уклала рекордну кількість контрактів на закупівлю зброї, боєприпасів та військової техніки. З них на українських виробників припадає досить суттєва частка.

— Міноборони планує створити наглядові ради в закупівельних агенціях. Яка мета цієї ініціативи?

— Наглядові ради запрацюють в обох агенціях Міноборони (ДОТі та Агенції оборонних закупівель. — Авт.). Вже обрали через Prozorro рекрутингову компанію, яка допоможе знайти професійних кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад.

Підкреслюю: це мають бути професійні наглядові ради, у яких більшість зі складу буде складатися з незалежних членів. Це важливий елемент міжнародно визнаного стандарту корпоративного управління, бізнесу і операційної діяльності. Наглядові ради мають відповідно забезпечити більшу прозорість і відповідальність менеджерів перед суспільством і державою.

— Членами наглядових рад будуть українські менеджери чи буде можливість залучати іноземних спеціалістів, наприклад, зі сфери ВПК?

— Така можливість є.

Про "золотий" базилік, прозорість і стандарти НАТО

— Кілька тижнів тому на підсумковій пресконференції за результатами роботи Громадської ради при Міноборони йшла мова про локальні зловживання при закупівлях для деяких військових частин. Зокрема, згадувався гучний кейс із купівлею базиліку за 450 грн/кг. Чи перевірили цей випадок і для чого цей базилік купували?

— Звісно, нам відомо і не тільки про базилік, а й про інші випадки спротиву роботи без корупції. Ми цю роботу не припиняємо, проводячи заходи із правоохоронними органами і комунікації з громадськістю, а також з внутрішнім аудитом. У нас є конкретний результат.

Ми будемо тільки підвищувати прозорість, конкуренцію на торгах і зведемо на нуль всі скандали, пов'язані із закупівлею харчів, одягу, будь-чого іншого. Тобто, наша мета — налагодити такі прозорі процеси, які вже не будуть пов'язані з жодними скандалами чи корупційними ризиками.

— Наостанок запитаємо про таке: наскільки війна, бойові дії та інші фактори перешкоджають швидкій реформі переходу на стандарти НАТО в частині забезпечення наших Збройних Сил?

— Ми з одного боку маємо впроваджувати стандарти НАТО і здійснювати реформи, а з іншого — змінювати радянську політичну систему, яка породжувала всі ризики, про які ми знаємо і говорили вище. Маємо працювати, забезпечувати ЗСУ всім необхідним. Тому, це два паралельні процеси. Робота непроста, але ми її робимо і продовжимо цей процес. Багато реформ у системі закупівель вже завершені. Всі функції передані двом професійним агенціям, де працює професійний персонал.