Лише кожна сьома заявка в "Дії" перетворилась на реальну заяву про відновлення, - Олена Шуляк

Люди чекають коштів за зруйноване житло – чому не всі заявки про єВідновлення в "Дії" перетворюються на заяви про відшкодування

Понад 680 тисяч інформаційних повідомлень про відшкодування зруйнованого чи знищеного війною майна подано наразі через "Дію". Тільки 15% з них перетворилися на повноцінні заяви для отримання компенсацій. Про те, чому так відбувається, і чи будуть у держави гроші на виплати компенсацій – "Телеграф" поспілкувався з головою комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк.

Пані Олено, відомо, що нещодавно уряд спрямував 6,8 млрд грн, отриманих від зарубіжних партнерів, на компенсації за пошкоджене та зруйноване житло. Яка сьогодні на рівні держави ситуація з фінансуванням відшкодування за програмою єВідновлення?

Питання з фінансуванням – найголовніше, яке зараз потребує вирішення за програмою єВідновлення. Я нагадаю, що в 2023 році ми спеціально під цю програму створили Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. В цей фонд було направлено більш ніж 60 млрд грн. 17 мрд грн – це були перші кошти, які арештовані у російського "Сбербанку", який працював на території України. А інша велика сума – це був прибуток НБУ, який було вирішено спрямувати до цього фонду.

Але станом на сьогодні з цього фонду лише 12 мільярдів було витрачено на компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло. Всі інші гроші були витрачені на інші об’єкти, пов’язані з ремонтом інфраструктури тощо.

Тому мені здається, якщо у Фонді ліквідації наслідків вже немає грошей, то можна використовувати Резервний фонд, як він використовується для інших потреб. Але не зволікати. Сьогодні ми бачимо, що уряд спрямував на ці потреби кошти, які надійшли від наших партнерів, але не з Резервного фонду, або з інших власних джерел. Хоча ми розуміємо, що самих заявок, які вже надійшли до органів місцевого самоврядування, набагато більше.

Якщо говорити відверто, на початку травня, коли був звільнений віцепрем’єрміністр Олександр Кубраков, спостерігалося певне гальмування програми єВідновлення. Пройшло вже майже три місяці і лише буквально нещодавно уряд виділив два невеликі транші. Перший транш був, мені здається, у розмірі 2,4 млрд грн від Світового банку на пошкоджене житло, і 4,4 млрд грн. на від Банку розвитку Ради Європи – це на зруйноване житло.

І для мене це певна ознака того, що відповідне лідерство за програмою не взяв на себе ні прем’єрміністр, ні новий очільник Міністерства відновлення, вірніше тимчасово виконуючий обов’язки. І це дуже погано для програми.

Нагадаю, що минулої осені ще й почались дуже погані процеси з окупаційною владою на тимчасово непідконтрольних нам територіях. Їхні пропагандисти оголосили, що починається виплата компенсацій людям, в яких зруйновані домівки в Бахмуті і Соледарі, почалась така собі активна інформаційна кампанія. Вони почали себе максимально поводити так, щоб люди, які знаходяться на підконтрольних Україні територіях, "поверталися", вірніше в’їжджали на тимчасово окуповані території, брали російські гроші і використовували їх для того, щоб отримати свою "нову домівку".

Я вважаю, що на сьогодні уряд повинен максимально сконцентруватися на тому, щоб людям допомогти вирішити цю житлову проблему. Тому що це, перш за все, питання і повернення в Україну людей, які знаходяться за кордоном, і допомога тим внутрішньо переміщеним особам, які на сьогодні мають зруйноване або пошкоджене житло.

Щодо заявок. Свого часу ви вже згадували, що попит на ці компенсації перевищує пропозицію приблизно в 1000 разів. Скільки наразі подано заявок, і скільки з них опрацьовано?

Станом на зараз через "Дію" подано понад 680 тисяч інформаційних повідомлень про пошкодження або руйнування житла. Безпосередньо самих заяв на компенсацію — близько 100 тисяч. Тобто лише 15% інформаційних повідомлень перетворилися безпосередньо в заяви на компенсацію.

Чому така різниця?

На це є декілька причин. Першу причину зараз намагається урегулювати парламент. Вона полягає в тому, що багато людей, які подали інформаційні повідомлення в "Дію", не мають правовстановлюючих документів. Вони або згоріли, або люди їх загубили, коли тікали від війни. Для отримання компенсації, цим людям потрібно пройти шлях підтвердження права власності. Вже є перші судові рішення, які почали підтверджувати таке право власності. Я дуже переживала, що суди будуть затягувати такі питання. Але зараз ми бачимо, що суди протягом 2-4 місяців справляються. Такі справи ніхто не затягує. І це величезний плюс.

Друга причина — компенсаційний механізм працює таким чином, що компенсацію можуть отримувати лише ті люди, у кого право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (на нерухоме майно). Цей реєстр почав працювати лише в 2013 році. І, звичайно, є дуже багато випадків відсутності даних.

Для уникнення зловживань весь компенсаційний механізм цифровізований. Тому право власності мають виключно ті, в кого воно внесено в реєстр речових прав. Щоб це забезпечити, потрібно звернутися або в ЦНАП, або до державного реєстратора, або до нотаріуса.

До речі, ми прописували в законі, що Центри надання соціальних послуг також повинні допомагати. Наскільки мені відомо, ця опція ще не запущена. Але, якщо буде така потреба, Уряд завжди має можливість розробити відповідну постанову.

Третя причина, чому заявок менше, аніж повідомлень — ми зіткнулися з тим, що інформаційні повідомлення подавали не власники житлових приміщень, які були зруйновані або пошкоджені. А компенсаційний механізм працює виключно для тих, хто є власником такого житла і має підтверджене право власності.

Чи запрацював наразі механізм для тих, хто хоче отримати не сертифікат, а живі гроші, які зможе витратити так, як їм було б зручніше на відбудову зруйнованого житла?

Давайте по черзі. В компенсаційному механізмі єВідновлення було декілька етапів. Перший етап запрацював ще в травні 2023 року, це коли можна було отримати за пошкоджене житло гроші, і витратити їх цільовим способом або на закупівлю будівельних матеріалів, або на оплату безпосередньо будівельних робіт. Спершу було обмеження в 200 тисяч грн, потім це обмеження трохи збільшили, і зараз на ремонт квартири можна отримати до 350 тисяч гривень, а на приватний будиночок до 500 тисяч гривень.

Потім стартував другий етап єВідновлення, це коли за зруйноване житло можна було оформити, відповідно, житловий сертифікат. І вже потім, маючи його на руках, обрати безпосередньо квартиру, будиночок, або будь-яке житлове приміщення в будь-якому населеному пункті. І таким способом реалізувати своє право на отримання компенсації за зруйноване житло.

Третім етапом, як ми очікували, буде етап для тих людей, у кого зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях. Міністерство відновлення провело експеримент на базі міста Мелітополь, який на сьогодні тимчасово окупований. Дивилися на можливість використання різних технічних засобів, таких, як аналіз супутникових знімків, для того, щоб дістати підтвердження, що саме цей будинок зруйнований, і чи був він зруйнований саме від влучання російських ракет або іншого озброєння. Наскільки мені відомо, експеримент пройшов вдало, позитивно — перші житлові сертифікати для Мелітополя вже були видані.

Один із наступних етапів, який має йти паралельно з етапом виплати компенсацій знищеного житла на тимчасово окупованих територіях, будуть компенсації за знищені приватні будинки. Якщо подивитися на статистику – їх десь близько 50%. Річ у тім, що дуже багато з цих людей, які мають знищені приватні будинки, не хочуть отримувати житловий сертифікат. Вони хочуть відбудуватися на своїй земельній ділянці, де раніше було таке житло.

Тому для таких людей передбачили можливість, що вони будуть отримувати також цільові кошти. Отримувати вони будуть не всі 100% коштів відразу, а спочатку якийсь відповідний транш. Потім за ці гроші почнуть будівельні роботи, і коли комісія зафіксує, що ці гроші дійсно були витрачені на будівництво на цій земельній ділянці, вже потім вони отримають наступний транш.

Наскільки мені відомо, і я бачу відповідну статистику – ще навесні цього року була відкрита технічна можливість таким людям подавати заяви. І вже більше тисячі таких заяв сформовано. Але ні по етапу, який стосується житла на тимчасово окупованих територіях, ні по етапу виплат цих цільових грошей за зруйновані будинки, де власники хочуть відбудуватися на своїх власних ділянках, на жаль, я не бачу що ці кошти платять.

Я бачу, що такі люди надають заяви, а комісії виїжджають на місця фіксують там відповідні суми, скільки та чи інша відповідна родина отримає безпосередньо цільових грошей. Але їх виплати не починалися.

Логічне питання – коли такі виплати можуть початися?

Це питання до Уряду. Саме Кабмін приймає відповідні постанови, коли направляє фінансування на той, чи інший етап, чи компонент програми.

Те саме стосується й власників зруйнованого житла на окупованих територіях?

В законодавчій рамці ця можливість уже є. Відповідні постанови Кабінету міністрів вже ухвалені. Експериментальний проєкт на базі Мелітополя пройшов успішно. Тобто, всі юридичні моменти на рівні законодавства зафіксовані. Є позитивний експеримент, який підтверджує, що технічними засобами це можна підтвердити. І ми впираємося лише в питання грошей. І, мабуть, в розставлення правильних пріоритетів саме для Уряду.

Чи маєте ви якусь статистику щодо реалізації вже опрацьованих заяв?

Наразі мені відомо, що по знищеному житлу подано заяв — 16102, сформовано сертифікатів у кількості 8540, на суму 13,8 млрд грн. Реалізовано 2952 на суму 5,8 млрд.

Щодо пошкодженого житла наразі задоволено 62,6 тис заяв на суму 6,7 млрд грн.

А якщо брати заяви по знищеному житлу, компенсацію за яке люди хочуть отримати грошима, – подано 1357 заяв на отримання цільових коштів. По 716 заявам сформована сума на компенсації у розмірі 1.9 млрд грн.

Скажіть, чи існують наразі, і як ви вважаєте, чи повинні існувати якісь регіональні пріоритети по виплатах таких компенсацій?

Я не бачу такої необхідності. Коли ми працювали над законом, для нас пріоритетом були військовослужбовці, їхні сім’ї, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю. Минулого тижня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, що пріоритетне право будуть мати внутрішньо переміщені особи.

Деякі експерти, представники громадського сектору, говорять про перспективність так званої "часткової компенсації" за зруйноване житло, при якій компенсаційних коштів кожен окремий заявник отримуватиме не повною мірою, а лише частину. А іншу частину пізніше. Таким чином, загальна кількість людей, що вже отримають компенсації, буде більшою. Як ви ставитеся до такого підходу, чи можливий такий варіант?

На сьогодні урядом і так вже введені обмеження. Це обмеження по площі – мені здається, 120 квадратних метрів на квартиру і відповідне обмеження на будинок.

По-друге, ми бачимо середню вартість житлового сертифікату, вона складає десь 1,8 млн грн. Це відносно невелика сума, для того, щоб люди могли придбати собі житло, де вони можуть нормально проживати. Якщо надавати ще меншу суму – я боюся, що люди не зможуть купити собі більш-менш гідну домівку.

Ми поки не знайшли якийсь оптимальний механізм, як отака часткова компенсація зможе вирішити проблему житла. До речі, не слід забувати про ще одне обмеження - всі ми знаємо, що на подвір’ї, зазвичай, є і сарай, і якісь інші прибудови, господарські приміщення. А програма надає компенсацію лише за житлові квадратні метри, а за все інше – ні. Про це можна буде говорити вже після того, як почнемо отримувати репарації, коли у держави буде більше грошей.

На мою думку, існує й так достатньо багато обмежень. Не хотілося б ще більше обмежувати тих людей, які все втратили.

Щодо зовнішніх джерел фінансування єВідновлення — коли варто чекати наступні гроші?

Наразі з нами активно у цьому напрямку співпрацює Світовий банк і Банк розвитку Ради Європи. На цей рік вони закладали в бюджеті: Світовий банк – 200 млн доларів, а Банк розвитку Ради Європи – надавали перший транш 100 млн євро і розглядали можливість до кінця цього року ще 100 млн євро. Також мені відомо, що обидва ці банки переглядали бюджети на наступний рік, щоб надавати не менші суми на ці потреби.

Коли ми створювали цей механізм, для нас було важливо, щоб він був настільки прозорий, зрозумілий для донорів, щоб вони знали, що на кожному з етапів не буде зловживань. Наприклад, сама програма передбачає, що ніхто з органів державної чи місцевої влади не буде вирішувати за людину, нав’язувати їй, в якому будинку купувати квартиру, у кого, за якою ціною тощо.

Тому фінансові партнери вітають, як працює цей механізм. Світовий банк навіть брав активну участь безпосередньо у розробці постанови Кабінету міністрів. І коли побачив, як це все працює, вони долучилися.

Але для того, щоб долучалися інші партнери, саме Уряд, Міністерство відновлення повинні активно працювати. Я впевнена, що житло – це дуже пріоритетна для партнерів історія і вони готові розглядати надання допомоги нашим людям саме через цю програму. Ми, як парламент, ухвалили всю законодавчу рамку і можемо допомагати спрощувати якісь механізми. Але безпосередню роботу по імплементації програми проводить уряд.

До речі, щодо 100 млн євро, які надав Банк розвитку Ради Європи. Це ж кредитні кошти? Як і на яких умовах ми будемо їх повертати?

Загалом по програмі єВідновлення є грантові кошти, і є кредитні. Але це дуже "довгі" кредитні гроші, досить підйомні для країни. Це не якісь шалені відсотки, і точно не кабальні умови.