Західні аналітики про наступ ЗСУ під Курськом: у Росії є лише два виходи

Україна виснажує російську армію тепер і на Курщині.

Уже тиждень триває операція України у Курській області РФ, яка стала несподіванкою як для окупантів, так і для багатьох західних оглядачів. Лунають різні думки про цілі Києва та ресурси, якими відповідатиме надалі Москва.

"Телеграф" проаналізував, що наразі про бої на Курщині думають західні експерти.

Виснаження армії РФ

Австрійський аналітик Том Купер у своєму блозі пише, що існує певна схожість української операції у Курську з контрнаступом на Харківщині у вересні 2022 року.

"Як і Курський, обраний на Харківщині сектор був укомплектований низькоякісними російськими військами з невеликими резервами для їхньої підтримки… В обох випадках, коли слабку початкову оборону вдалося прорвати, Україна змогла швидко скористатися проломом, а Росії довелося відправляти підкріплення на великі відстані, щоб стримати його".

На думку експерта, Курська операція може бути частиною продовження виснаження російської армії, але за більш сприятливих обставин.

"Всередині України стратегія полягала в тому, щоб утримати місцевість, сприятливу для оборони, і відступити в разі зміни ситуації. Були моменти, коли ця тактика виконувалася дуже добре, наприклад, у Новомихайлівці та Мар’їнці, а були випадки, коли ні, наприклад на напрямках Торецьк і Авдіївка—Покровськ.

Але Україна виявила сектор, який був слабко захищений призовниками з невеликими або зовсім відсутніми резервами в регіоні. Виконуючи прорив на російській землі, вона змушує РФ наступати на ширшому фронті на території, яку вибере Україна. Додатковим бонусом є те, що це російська територія, тому бойові дії не завдадуть збитків українським землям.

Оскільки це російська територія, ЗС РФ будуть змушені атакувати та повернути її. Що більше Росія атакує, то швидше вона витрачає свої резерви", — описує Купер.

Водночас російській армії потрібно багато резервів, щоб продовжувати тиснути на українські оборонні позиції. Щоб змусити ЗСУ відступити на тій чи іншій ділянці, росіянам потрібно проводити численні атаки, спрямовані на знищення позицій та живої сили. Тож, пояснює експерт, нині окупанти постали перед вибором: атакувати в тих самих місцях з меншими резервами та меншими шансами на успіх, або поступово зменшувати кількість місць атаки.

"Вони вже зробили вибір. Вони перекидають деякі підрозділи з багатьох секторів на полі бою, від декількох батальйонів до декількох бригад, і відправляють їх у Курську область. З Донецької області перекинули підрозділ, який щойно прибув з Херсонщини.

Тож виходить, що пріоритетами Росії досі є Донецька область і [тепер] Курськ. В інших секторах вони можуть продовжувати атакувати, але з меншими резервами не матимуть стільки хвиль "м’яса", щоб відправляти на українські позиції", — зазначив аналітик.

РФ відправила підкріплення чотирма головними дорогами, що ведуть до міста Суджа, центру операції на Курщині.

"Зі свого боку Україна прагне й надалі перешкоджати формуванню оборони Росії, тому просувається вгору чотирма головними дорогами з Суджі, щоб зустріти російські підкріплення і відкинути їх, якщо зможуть".

За словами Купера, у військовому плані нема значення, чи триматиме Україна "ту чи іншу лісополосу, село чи навіть Суджу".

"Важливо, щоб підрозділи, які тримають лінію, мали доступ до припасів і підкріплень. Дороги — це найкращий спосіб підтримання логістики, а найкращі дороги — це чотири, які ведуть в Суджу, а звідти — в Україну. Тому дороги Суджі важливіші за саме місто".

За прогнозами аналітика, надалі в Курській області триватимуть бойові дії на виснаження. Утім, за певних умов Київ може розглянути варіант покинути російські території.

"Збереження власних сил залишається для України найвищим пріоритетом. Україна вже втратила частину людей і техніки. Росія втратила набагато більше, і якщо це співвідношення буде достатньо високим, то цю операцію можна назвати успішною. Якщо обставини розвиватимуться до точки, коли співвідношення буде недостатньо високим, Україна має змінити обставини. Це може включати часткове або повне виведення військ", — підсумував Том Купер.

Генерал Лапін проґавив наступ України

Впливовий американський військовий експерт Майкл Кофман, який неодноразово відвідував Україну, також висловлює думку, що операція під Курськом за кількістю залучених ресурсів нагадує контрнаступ ЗСУ в Харківській області. Але це не дивно, враховуючи, що "біля стерна" — головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який розробляв обидві операції.

"Це операція чітко спланована українським Генштабом. Це операція у складі регулярних сил з підтримкою, ймовірно, елементів Національної гвардії, можливо, територіальної оборони, Прикордонної служби. З того, що змогли публічно визначити, є елементи щонайменше п’яти різних бригад", — сказав Кофман у подкасті War on the Rocks.

Також експерт висловив припущення щодо цілей операції.

"Мінімальна мета тут — створити ситуацію типу Кринок. Для тих, хто пам’ятає, Кринки дуже довго були місцем перебування українських морських піхотинців на лівому березі Дніпра. І російські сили, зокрема російські ПДВ, тривалий час атакували там і зазнали чималих втрат".

Подібним чином Росії доведеться кидати під Курськ багато сил, в тому числі резерви.

"Україна зняла і розгорнула підрозділи, які також були у ЗСУ в резерві. Отже, питання зараз полягає в тому, чи розгорне Росія значно більшу силу, щоб протистояти цьому? Чи буде воно того варте? Яким буде баланс виснаження? І головне, чи змусить це Росію відвести сили від чинних операцій, що суттєво вплине на її поточні просування в Донецькій області?", — вважає аналітик.

Водночас у спілкуванні під час подкасту з Кофманом експертка Фонду Карнегі за міжнародний мир Дара Массікот додала, що нині ситуація під Курськом виглядає "соромом" для Росії. І назвала тих, кого росіяни можуть оголосити винними у провалі.

"Одразу, коли почалася війна, Росія оголосила надзвичайний або подібний до воєнного стан у всіх областях, які межують з Україною. І Курська була однією з них. Це давало місцевим правоохоронним органам і військовим посилені повноваження запроваджувати комендантську годину, встановлювати блокпости на дорогах, мінувати поля, виконувати всі ці територіальні оборонні речі, спеціально призначені для полегшення захисту, коли ви воюєте з сусідом.

Це триває два з половиною роки, і російська розвідка або не помітила (підготовку України. — Ред.), що означає провал, або помітила, і це пішло вгору "ланцюгом", і врешті щось пішло не так на рівні генерала Лапіна, який командує цим районом (мова про Олександра Лапіна, командувача угрупуванням військ "Північ". — Ред.).

Мені поки не зрозуміло, хто нестиме остаточну відповідальність. Я думаю, що вона, очевидно, падає на генерала Лапіна. Він відповідає за охорону кордону в цьому регіоні. І, схоже, є певні спроби звинуватити, знову ж таки, групу бойовиків "Ахмата", лояльних до Рамзана Кадирова", — прокоментувала експертка.

Массікот додала, що Україні вдалося досягти "оперативної несподіванки" Курською операцією.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю "Телеграфу" журналіст Віталій Портников розповів, чи стане провал у Курську початком падіння режиму Путіна.