Дідух, павук, кутя. Що має бути вдома на Різдво та що все це означає

Усі ці атрибути треба вносити в оселю у день Різдва, перед Святвечором

Святвечір для українців був найочікуванішим зимовим святом, сповненим різноманітних традицій та обрядів. На найпочеснішому у домі місці цього вечора має стояти дідух (та й заносити його має у правильний момент вечора лише господар), під стелею висять складні геометричні фігурки із соломи — це павуки, на столі — "святочний хліб" та кутя.

"Телеграф" дізнавався, якими є автентичні українські атрибути Різдва у завідувачки кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології КНУ, докторки філологічних наук, професорки Олесі Наумовської. Науковиця також поділилася порадами, як адаптувати вимоги минулих століть до сучасності.

Чому в оселі та на столі саме ці речі й страви

В українських автентичних атрибутах Різдва гармонійно поєдналися символи кількох періодів. Різдво ніби має подвійне значення: з одного боку — це народження Ісуса Христа, з іншого боку (якщо ми ідемо трішечки вглиб епох до часів дохристиянських вірувань) — початок нового життя і нового року, колообіг, коляда, народження нового сонця. Язичницьке свято було присвячене зимовому сонцестоянню.

"Наші пращури вірили в те, що щоразу у період сонцестояння межа між світами стає настільки тонкою, що дуже легко відбувається взаємоперехід з одного світу до іншого. Кожне таке календарно-обрядове свято має ще один сенс — це пошанування наших пращурів, пошанування померлих", — зазначає Наумовська.

Кутя

Насамперед, першим Різдвяним атрибутом є кутя.

"Це така жертовна їжа. Зверніть увагу, що кутя за своєю рецептурою абсолютно подібна до колива (коливо — це ритуальна страва слов’ян зі злаків із солодкою підливою або ще "поминальна кутя", яку їдять по черзі — Ред.). І там, і там первинно пшениця, мед, мак, горіхи. Ну і зараз ми додаємо родзинки. Але без куті жодне Різдво немислиме", — розповідає фольклористка.

Від того, як зварилася кутя та яка вона: чи вона запала, чи стала гіркою в казанку, прогнозували наступний рік.

Павук

Щодо тих елементів, які слугують для прикрашання оселі та мають символічне значення, варто почати з павука. Солом’яна прикраса є дуже легкою і хитатиметься від будь-якого поруху вітру, а завдяки урівноваженій конструкції геометричних фігур зможе ще й крутитися — це виглядає дуже красиво і приємно.

"По-перше, він красивий, по-друге, — має дуже глибоке, символічне, багатогранне значення. Оцей павук, зроблений із соломи, має рефлексію до павука, який снує світ, тобто як творця, такого космогонічного символу в багатьох культурах. Якщо ми беремо християнство, павук заплів вхід до печери, коли Ірод намагався знайти немовля Ісуса і таким чином врятував наш світ християнський", — зазначає науковиця.

Також павук символізує календар. Дуже часто ці солом’яні прикраси складаються із 12 більших фігурок (місяці), до яких під’єднані менші (тижні, дні і таке інше).

Його часто трактують як символ роду: від пращурів до їхніх нащадків.

Пшениця + свічка

Пшениця є обов’язковим атрибутом на Різдво, як символ збіжжя, достатку та багатого прийдешнього року. Причому її варто було ставити не лише в куті. Оберемками посипали долівку.

Українці ставили поруч трохи збіжжя та вогник, ці атрибути у кожному з регіонів виглядають по-різному. Здебільшого в Україні була обов’язковою свічка, яка ставиться у каганець із пшеницею, на черепок із жевріючим вогником, де куриться ладан та наповнює хату святочними пахощами. Для заходу України (Бойківщини та Гуцульщини) були властивими свічники-трійці або ще триєдині свічники.

"Тут свічка — і атрибут, який дає світло пращурам і вказує їм шлях, слугує для пошанування предків. Крім того, пшениця — на майбутнє багатство", — підсумовує Наумовська.

Оптимальний варіант зараз — це насипати пшениці в горнятко та встромити туди свічку, якщо немає бойківського свічника-трійці.

Різдвяні птахи

Часто на Різдво роблять птахів. Вони можуть виготовлятися двома способами: клаптики кольорового паперу, вставлені в шкаралупу з яйця або просто з кольорового паперу.

Вони символізують душі пращурів, які летять у вирій птахами. Птахи на своїх крилах переносять їхні душі у той світ.

"З іншого боку, птахи є, знову ж таки, творцями Всесвіту. Про те, що ці істоти причетні до Космогонічного акту, свідчить давня колядка: на древі світовому три пташеньки радоньку радять, як нам цей світ снувати. Мовляв, пірну я на дно морське, витягну звідти золотого пісочка і покладу на латир-камінь (у міфології це священний камінь у центрі світу) і засную світ", — розповідає фольклористка.

Дідух

Дідух — це неодмінний атрибут Різдва українців упродовж багатьох віків. Святвечір починався з того, що господар заносить дідуха до оселі.

В сучасних умовах їх можна придбати, але за строгими правилами не кожен дідух можна назвати дідухом.

"Це той перший сніп, зібраний на обжинках. З того снопа виготовляють дідуха, йому приробляють ноги й він символізує пращура. Коли в українців ще не було ялинок, він раніше слугував, тим, чим зараз є ялинка. Це символ першого пращура роду", — розповідає Наумовська.

"Це дуже гарна українська традиція, і він би мав бути зараз, бажано його відродити нам. Я би дуже хотіла, щоб ми його могли відродити. Він дуже красивий", — розповідає Наумовська.

Якщо вдома не було дідуха, у такому разі в районі ялинки раніше замість однієї зірки вішали наверх яблуко — символ яблука з райського саду. Або можна покласти яблучко біля ялинки.

Ромби

Раніше між вікнами виставляли прикраси, зокрема робили солом’яні ромби. Їх теж можна використовувати в нашому сьогоденні. Вони знову ж таки символізують всесвіт.

Витинанки-сніжинки

"Так як ми, знаєте, колись в дитинстві сніжинки робили і вішали на скло. Тобто тут можуть бути зірки, можуть бути місяць — вже на свій смак", — радить науковиця.

Сіно

Сіно символізує причетність до багатства, злагоду, добро, яке повинно побутувати в господі. Тому сіно застосовували у різдвяній обрядовості: клали під кути на стіл, під скатертину, під столом, на лавки.

"В сучасних умовах не знаю, чи ми можемо знайти сіно так легко. Але принаймні якийсь жмутик висушеної трави можна покласти під кути скатертини", — каже фольклористка.

Предмети для пращурів або родичів у дорозі, військових

Різдво — це час, коли на землю легко приходять пращури нас відвідати. Тому обов'язково на столі повинні бути предмети, які призначені для померлих родичів: ще одна тарілка та ложка. Категорично не можна використовувати ті предмети, які можуть колоти або порізати. Не можна на Різдво їсти виделками, треба їсти ложками.

"Або якщо хтось є десь у далекій дорозі або, наприклад, зараз служить у війську, то, відповідно, за тією кількістю людей, яких немає цього вечора в домі, хто в дорозі, хто у війську або хто помер, відповідно, повинно бути стільки ще предметів, посуду саме для них", — розповідає фольклористка.

Обов'язково після завершення святої вечері необхідно перевернути предмети, які залишаються, залишити перевернутими для того іншого світу. Вважається, що наші померлі перебувають на тому світі, а той світ – це перевернутий. Навіть хліб треба залишати перевернутим, ложку і таке інше.

Українці мають дуже багато красивих автентичних традицій, але основне — свято означає оновлення.

"Різдво — це оновлення, новий світ, оновлення життя і немовбито починається нова історія. І я дуже хочу, щоб це Різдво принесло нам усім перемогу, це основне", — підсумувала Наумовська.

На Різдво важливо не тільки правильно задекорувати оселю, а ще й знати, у який момент підгодувати худібку, коли покликати мороза кутю їсти, та які колядки з цікавим сюжетом треба заспівати.